Українська народна творчість щодо цього підсумовує: «у дівчини стільки ласки, як на тихім ставку ряски», «Лакома вівця до солі, коза до волі, а дівчина до нової любові» [332].

Негативної конотації набуває й недозволене (заборонене) кохання: “oft kleiden sich des Lasterstrieb / in die Gestalt erlaubter Liebe“ (Gellert); “der fleischlichen Liebe nicht zugetan“ (pol. stockf), та вдаване: “Das haben wir beide erfahren, / was falsche Liebe tut“ (Vilmar, Handbüchl. für Freunde des Volksl); “der seine Knie /mit Geschenken kriechend vor dir biegt, / und, mit Brunst im Auge, Liebe lügt“.

Українська мудрість більш конкретна як щодо недозволеного кохання: «Той сам себе губить, що чужую жону любить», «Не заглядайся на чужих жінок, бо свою згубиш», «Біда – як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка – як калина!», «Драний кожух – не одежа, чужий чоловік – не надежа» [Додаток Е], так і щодо вдаваного: «Соловей співа, поки дітей нема», «Хлоп'яча любов – як вода в решеті» [Додаток Е].

До цього ж типу належить суб’єктний імперсонал у ролі посибілітива (суб’єкт ситуації P може (здатний, спроможний, не має перешкод) здійснити P), що реалізується в контекстах: мати кохання, плекати, відчувати, проявляти, потребувати, віддавати, отримувати, сприймати, коли коханням пронизано усе єство: liebe atmen. Найточніше визначення цього почуття наведене у словнику Йогана Аделюнга (1774–1786): “Liebe“ у вузькому значенні страждання, “das zu einer Fertigkeit gewordene Verlangen nach dem Besitze oder Genusse einer Person andern Geschlechtes, da sie denn so wohl rechtmäßig und geordnet, als unrechtmässig und ungeordnet seyn kann“ – «жадоба, що перетворилася на готовність володіти або насолоджуватися особою протилежної статі, не залежно від законності та порядності» [324, 340]. Українські приклади в контексті «почуттям кохання пронизано усе єство»: «Без сонця не можна бути, без милого не можна жити», «Тіло обіймає, а душу виймає» [Додаток Е]; у контексті «жадоба, що перетворилася на готовність володіти»: «Любов закону не знає», «Любов гори верне» [Додаток Е]; у контексті «віддавати, передавати кохання»: «Кого любиш, того сам даруєш, від нелюба не приймаєш», «Душа душу чує, а серце серцю вість подає», «Не дороге даруваннячко, дороге твоє коханнячко», «Як дасть обнятися, то дасть і поцілуватися» [Додаток Е].

Щодо функції лексеми “Minne“ в сучасній німецькій мові, то аналіз дає змогу визначити її лімітативну роль (настання ситуації Р є умовою припинення ситуації Q – «Q, поки не Р»), оскільки слово “Minne“ у стародавній німецькій мові використовувалося поряд з “Liebe“, але позначало тривале любовне почуття. У зв’язку з пізнішим відмовленням від поняття “Minne“ різниця у семантичному наповненні між обома словами зникла. У ХVІІІ ст. вживання “Minne“ знову відродилося, воно одержало значення “Liebe“, однак з відтінком застарілого [340, 324, 344].

2) Об’єктний імперсонал “Liebe“ в ролі каузатора породжує стан душі, коли радіють чиємусь благу й намагаються досягти подібного. Любов цього типу виникає з природного інстинкту й позбавлена схильності оцінювати предмет за його якостями. Взагалі почуття прихильності, що примушує людину піклуватися про іншу людину. Сюди належить також любов Бога до людини, як до власного творіння, і любов людей до Бога [340, 337]. Наприклад, в українській літературі: «Що для нашого грішного ока вбачається неможливим і необорним, те одним подихом уст божих знищується в порох: хто-бо єсть більший від господа і де джерело любові!» [СМО].

Окремими функціями наділений суб’єктний імперсонал “Liebe“ в ролі дистантного каузатора (до ситуації P залучений агентивний учасник X або учасник з роллю причини («X зробив так, що P»; «P через X»), який викликає глибоку прихильність однієї істоти до іншої. Він змушує ставати милим і припадати кому-небудь до серця, викликати приязнь і дружні почуття. У загальному значенні викликає особливо щиру прихильність до божественної або людської істоти: “die Liebe ist das edelste Vereinigung“ [340, 344]. Українське прислв’я стверджує: «Де любов, там благодать» [Додаток Е].

Асистивний каузатор («допомагає»): “das Band der Liebe“; укр.: «Завдяки існуванню любові можна перетерпіти всю нікчемність світу» [ЗПЄ].

Ліквідативний каузатор (суб’єкт каузує знищення об’єкта в результаті здійснення P): “in Liebe entbrennen“.

Малефактивний бенефактив (дія P відбувається зі шкодою/збитками для учасника X): Gift der Liebe, vor Liebe leiden, der Liebe opfern. Укр.: «кохання моє ще страшнішою п'явкою вп'ялось мені в серце!» [СМО]; з пареміологічного фонду: «Чим більша любов, тим глибша рана після зради», «Мила була злука, а гірка розлука» [Додаток Е].

Рефлексив: суб’єкт ситуації P референційно тотожний її обєкту: “der Liebe sich weihen, mit Liebe hängen an“.

Аспектами, що вказують на тривалість ситуації любові можуть бути:

Інтенсивний дуратив (у значенні дуже/занадто довго): у словниках це підкреслення нескінченності божественної любові, на відміну від швидкоплинного земного існування “alles Ding währt seine Zeit, Gottes Lieb in Ewigkeit. (P. Gerhard)“. Укр.: «Що для нашого грішного ока вбачається неможливим і необорним, те одним подихом уст божих знищується в порох: хто-бо єсть більший від Господа, і де джерело любові!» [СМО]

Комплетив (досягнуто природний кінець у розвитку ситуації Р – «до кінця, повністю»): “Liebe ausbrennt, Liebe erkaltet, Liebe erlischt, der Tod der Liebe, Liebe hat einе Ende“. Укр. прислів’я: «І гаряча любов стигне», «Любов не пожежа: займеться – не погасиш» [Додаток Е]; приклад з художньої літератури: «Стільки любові розхлюпали ми на хвилях моря, що вона й досі горить у тих місцях, як фосфор» [ЯЮМ]. Градатив: динамічна ситуація Р розвивається в напрямку поступового накопичення результату – «все більше і більше».

За допомогою контрастиву (виокремлення об’єкта ситуації Р з контрактивної множини Р, саме Х) чітко розмежовується семантика споріднених понять: “Glaube, Hoffnung, Liebe“ – «віра, надія, любов» або “Liebe und Treu und Glaube“. Семантичний аналіз словникових статей доводить, що “Liebe“ найвагоміше серед інших [328, 340, 323], чим і обґрунтовується змістовна нерозривність словосполучення “Liebe und Ehrfurcht“.

3) Функція об’єктного імперсоналу “Liebe“ в ролі еволюційного тоталітативу (дія P стосується обєкта цілком (цілком; повністю; усе до кінця) підкреслює фізіологічний, статевий потяг до особи протилежної статі: “Ich … warnte ihn vor den Ausschweifungen in der Liebe) (Heinse). Сучасні словники, як, наприклад «Німецький тлумачний словник для іноземців мережі Canoo» [356] або лексикон Йозефа Мейєра [348] роблять акцент саме на цій специфічній рисі іменника “Liebe“ й розкривають його семантику за допомогою всього двох значень, найпершим (а, отже, й найважливішим) з яких вважаються близькі стосунки, а як узагальнення наводиться “lieb haben“, що можна вважати роллю оцінного депреціатива (суб’єкт виконує дію P без визначеної мети або наміру, часто для власного задоволення («просто так»). В українських прислів’ях читаємо: «Любощі та вечорниці доведуть і до шибениці» [Додаток Е].

Роль інструмента способу дії виконує чарівний засіб, що використовується для виклику почуття, за допомогою якого хочуть перешкодити статевому потягу до когось іншого й зробити якусь особу вірною: “einem die Liebe zu essen oder zu trinken geben“ (polit. Stockf); укр.: «...Боже, забери все, тільки дай мені покохати...» [ДВ].

4) Функція об’єктного імперсоналу “Liebe“ у ролі еволюційного веритиву (суб’єкт виконує дію P особливо добре/ретельно) розкриває риси характеру: доброта, професійність, відповідальне ставлення до чогось, любов до тварин, до речей, до життя.

5) Функція об’єктного імперсоналу “Liebe“ у ролі малефактиву (дія Р шкодить учаснику Х) часто реалізується у формі персоніфікованого кохання, прийом, що допомагає передати почуття більш менш точно: “die Liebe ist ein guter Jäger, sie lässt uns die Freiheit wie den wilden Vögeln, bis wir erwachsen sind“ (Arnim); укр.: «Але любов у світі не тільки любов породжує, але й усі біди» [ШВ]; українська народна мудрість: «Любов зла – полюбиш і козла», «Панське кохання – гірке горювання», «Від любого пана люба й рана», «У моря багато горя, а у любові – ще більше» [Додаток Е].

6) Інструментом мети є об’єктний імперсонал “Liebe“, використаний як звертання до коханої особи, “deine, eure liebe“ (у давній мові вживалося як звертання та титул); звертання до слухачів; до родичів або дружніх дворянських осіб (до ситуації Р залучено обов’язкового учасника, що виконує роль інструмента). При ширшому трактуванні цієї ролі такий показник може долучати учасників, що позначають мету («для чого»), спосіб («як») тощо). Сьогодні використовується як жартівливе звертання: meine brüderliche Liebe, meine schwesterliche Liebe, (у разі необхідності виділення певної особи серед інших). Більш поширеніими є звертання до коханих: und wärst du selbst die niedrigste geboren, / du müsstest dennoch meine liebe sein (braut von Messina v.) [330, 340]. Укр.: «бо вона була колись ключницею княгині Ольги, таємною любов'ю покійного князя Святослава, матір'ю князя Володимира, що нині переможно вступав до города Києва» [СС].

Різнобічне лексикографічне тлумачення концепту КОХАННЯ відповідає декільком фреймовим структурам.

Предметний фрейм представлений у проаналізованих словниках такими схемами й ситуаціями.

Квантитативна схема «ДЕХТО/ ДЕЩО є СТІЛЬКИ-кількість» реалізувалася в двох ситуаціях:

1.Solum «тільки P»; «постійно P» (нічого іншого, крім P): liebe denn, ach! liebe! Keine Freundschaft! Alles oder nichts!; keine Liebe ohne Schwierigkeiten; «Хто ревнує, той не любить»;

2. Intensive ситуація P має підвищену інтенсивність («дуже», «багато»): ewige Liebe / вічне кохання.

Кваліфікативна схема «ДЕХТО/ ДЕЩО є ТАКЕ-якість» реалізувалася в чотирьох ситуаціях:

1. Contrastive (виокремлення ситуації P з контрастивної більшості («саме Р»; «P, а не Q»); розрізнялися суб’єктний (Liebe lehrt aber nicht scheut) і об’єктний контрастиви: Liebe und Tod / кохання та смерть;

2. Intensive ситуація P має підвищену інтенсивність («сильно», «багато», «дуже»): der Liebe Flammen / полум’я кохання, brünstige Liebe / пристрасне, полум’яне кохання, das Meer der Liebe / море любові, der Strom der Liebe / ріка любові, grenzenlosе Liebe / безмежна любов;

3. Nimifactive ситуація P реалізується з надмірною інтенсивністю і/або тривалістю, що призводить до негативних наслідків: Liebe ausbrennt / кохання відпалало, Liebe erkaltet / кохання холоне, Liebe erlischt / кохання згасло, Liebe hat ein Ende / кохання закінчується, Liebe mit Füßen getreten / розтоптати кохання ногами;

4. Completive досягнута (природна) межа в розвитку ситуації P («повністю»; «до кінця») das Band der Liebe zerreissen / розірвати узи любові.

Локативна схема «ДЕХТО/ДЕЩО є/існує ТАМ-місце»: «LIEBE» має місце панування:

Habitual (ситуація P має місце регулярно («зазвичай», «звичайно», «як правило»): ein Reich der Liebe / імперія любові, ein Land der Liebe / країна любові, der Bach der Liebe /струмок любові, der Quell der Liebe /джерело любові.

Темпоральна схема «ДЕХТО/ ДЕЩО існує ТОДІ-час»: була представлена лише трьома ситуаціями:

Temporary ситуація P має місце тимчасово, до настання деякої іншої ситуації («доки»): Liebe auf den ersten Blick / кохання з першого погляду; Morgen der Liebe /ранок кохання, Jugend der Liebe /юність любові, Frühling der Liebe /весна любові, Mai der Liebe /травень кохання, Wonnemond der Liebe /травневе кохання, Herbst der Liebe /осінь любові, Winter der Liebe /зима любові.

1. Gradative (динамічна) ситуація P розвивається в напрямку поступового накопичення результату («все більше й більше»): in Liebe entflammen /спалахувати коханням, Liebe ausströmen /випромінювати любов, Liebe verbreiten /розливати любов;

2. Continuative-Unexp ситуація не припиняється, незважаючи на очікування мовця («все ще»): die Sehnsucht nach Liebe /прагнення кохання, alte Liebe röstet nicht /старої любові й іржа не їсть, „Es duftet wieder alte Liebe, es grünet wieder alte Lust“ (Uhland).

Схема способу буття «ДЕХТО/ ДЕЩО існує ТАК-спосіб»: реалізувалася в одній ситуації: Possibilitive – суб’єкт ситуації P може (спроможний, у стані, не має перешкод) здійснити P: die Macht der Liebe /влада любові.

В акціональному фреймі, де декілька предметів, що є учасниками подій, наділяються аргументними ролями реалізувалися такі схеми:

Схема стану/процесу «ДЕХТО/ДЕЩО-агенс діє», представлена в синтаксичних одиницях, до складу яких увіходять дієслова неспрямованї дії. Термін діє (acts) вживається в значенні «зберігає або змінює свою власну ознаку (кількість, якість, місце або спосіб буття) у певний момент або проміжок часу». Збереження ознаки є стан, зміна ознаки – процес. Поширеними виявилися такі ситуації:

Celative дія P виконується суб’єктом потай від інших учасників ситуації або третьої особи: dass ich sein Lieb muss heimlich tragen / кого кохає, за тим і зітхає; як гляне – серце в'яне;

Frustra дія P була здійснена даремно, без очікуваного результату: unerfüllt /нездійсненне, unglücklich /нещасне, unmöglich /неможливе, verboten /недозволене.

Схема дії, що містить зв’язку діє на (acts upon), моделює акт, який об’єктивується дієсловами спрямованої дії. Такий акт може бути двох типів. В одному випадку це фізичний або духовний контакт між агенсом і пацієнсом, за якого пацієнс не змінюється: «ДЕХТО/ ДЕЩО-агенс діє на ДЕХТО/ ДЕЩО-пацієнс». В іншому випадку цей вплив агенса (або інструмента) на пацієнс, у результаті якого пацієнс зазнає змін: агенс робить його ТАКИМ. Отже, пацієнс стає афективом (від лат. affectus – душевне хвилювання, пристрасть, нервово-психічне збудження з втратою вольового контролю): «ДЕХТО/ ДЕЩО -агенс діє на ДЕХТО/ ДЕЩО-афектив». Зазначена схема реалізувалася лише в одній ситуації:

Possibilitive суб’єкт ситуації P може (здатен, не має перешкод): Liebe bringt Leiden /кохання завдає страждань, Liebe bricht das Herz /кохання розбиває серце, der Liebe Pfeil /стріла кохання.

Схема каузації, містить зв’язку робить (makes), представляє акт створення агенсом (або інструментом)-каузатором нового предмета –фактитива: «ДЕХТО/ ДЕЩО-каузатор робить ДЕЩО-фактитив». Ця схема повторилася в таких і подібних тлумаченнях:

Malefactiv (дія P шкодить учасникові Х /завдає йому збитків): vor Liebe leiden /страждати від любові, Liebeskrank /хвороба кохання.

Possibilitive суб’єкт ситуації P може (здатен, не має перешкод): Liebe macht blind / кохання осліплює.

Компаративний фрейм, що виникає на основі таксономічного фрейму, формується міжпросторовими зв’язками тотожності й подібності, у словниках був представлений обома можливими схемами:

Схемою подібності: «ДЕХТО/ ДЕЩО-компаратив є немовби ДЕХТО/ ДЕЩО-корелят», що лежить в основі метафори, яка встановлює подібні риси сутностей, які належать до різних понятійних сфер, наприклад: die Liebe ist ein guter Jäger / кохання – добрий мисливець, Liebesbrief /любовний лист, Liebeskrank / любовна хвороба, die Liebe ergreift /любов бере у полон.

Ситуація добре поєднує і схему тотожності компаративного фрейму: ДЕЩО /ДЕХТО-компаратив є (як) ДЕЩО /ДЕХТО-корелят: Affenliebe /сліпе кохання, käufliche Liebe /продажне кохання, die Liebe schlägt wie ein Blitz ein / кохання влучає як блискавиця.

Посесивний фрейм, у якому встановлюються відносини між узагальненими ролями «володар» і «те, чим володіють», таксономічний фрейм, що представляє відношення категоризації, та ідентифікаційний фрейм, де дві предметні сутності поєднуються зв’язкою «є», при аналізі словників не були виявлені.