- •2.4. Залежність напруженості поля і електростатичного потенціалу від віддалі в запірному шарі і від концентрації електронів в об`ємі напівпровідника
- •2.5. Зміна зонної схеми контакту напівпровідник-метал при накладенні постійного зовнішнього поля
- •2.6. Товщина запірного шару
- •2.3. Теорія випрямлення на контакті напівпровідник-метал
- •1.Фізичні процеси в затемненому р-n-переході
- •Розподіл густини об’ємного заряду та концентрації носіїв заряду в р-n-переході
- •1.2 Зонна схема рівноважного стану р-n переходу. Контактна різниця потенціалів в р-n-переході
- •1.3 Розподіл напруженості поля і електростатичного потенціалу в р-n-переході
- •1.4 Вольт-амперна характеристика тонкого р-n переходу
- •1.5 Генерація і рекомбінація носіїв в області об’ємного заряду
- •2.1 Фотовольтаїчний ефект в напівпровідниках з електронною неоднорідністю. Струм короткого замикання і напруга холостого ходу
- •2.2 Вах освітленого фотоелемента.
- •2.3 Вплив послідовного і шунтуючого опору на вольт-амперну характеристику сонячного елемента
- •1.9. Ефективність роботи фотоперетворювача
1.4 Вольт-амперна характеристика тонкого р-n переходу
Зв’язок між струмом і зовнішньою напругою, прикладеним до р-n-переходу, визначає його випрямляючі властивості.
Тонким р-n-переходом називають електронно-дірковий перехід, товщина якого настільки мала, що можна знехтувати процесами рекомбінації і генерації носіїв заряду в області об’ємного заряду р-n-переходу. Так що упорядкований потік носіїв заряду не зазнає ніяких змін при проходженні через весь тонкий р-n-перехід. Інакше кажучи, густина струму дірок jp чи електронів jn відома в якому небудь перерізі р-n-переходу, то вона така ж як в будь-якому іншому перерізі р-n-переходу.
1.4.1 Граничні концентрації неосновних носіїв заряду. Запишемо концентрацію електронів nргр на границі запірного шару в р-області і концентрацію дірок рnгр на границі запірного шару в n-області. Отримаємо
; (1.53)
. (1.54)
В ці формули входять значення Еір і Еіn, які відповідають границям. Крім того, для неосновних на відстані від р-n-переходу:
; (1.55)
. (1.56)
Тут пройшла заміна квазірівнів в порівнянні з формулами (1.53) і (1.54), тому що на відстані від р-n-переходу в дірковій області ЕФр = ЕФn, а в електронній області ЕФn = ЕФр. по (1.53) і (1.54) маємо
. (1.57)
Згідно (1.54) і (1.56) отримаємо
. (1.58)
1.4.2 Вивід вольт-амперної характеристики. При включенні прямої напруги
; (1.59)
так що і .
Надлишкова концентрація неосновних носіїв заряду на границях
; (1.60)
. (1.61)
Ця надлишкова концентрація виникає внаслідок інжекції носіїв заряду через р-n-перехід. Оскільки електричне поле за межами р-n-переходу рівне нулю, мають місце лише дифузія і рекомбінація носіїв заряду.
Електрони, які інжектуються в р-область, притягують до себе дірки із об’єму цієї області, так що поза р-n-переходом зберігається електронейтральність. Нестача носіїв в об’ємі поповнюється через контакт. Аналогічно дірки. Таким чином, глибина проникнення інжектованих носіїв заряду визначається лише рекомбінацією. В цьому випадку надлишкова концентрація неосновних носіїв заряду
; (1.62)
. (1.63)
На відстані дифузійної довжини Ln від границі р-n-переходу надлишкова концентрація неосновних носіїв заряду в р-області зменшується в е раз. Аналогічно в n-області. Причиною виникнення надлишкової концентрації являється „вприскування” їх з протилежних областей.
Якщо тепер включити зворотну напругу, то після закінчення відповідного перехідного процесу запірний щар розшириться і граничні концентрації зміняться.
. (1.64)
Для зворотного включення npгр < np0 i pnгр < pn0 , тобто спостерігається екстракція через р-n-перехід неосновних носіїв заряду із областей, які прилягають до р-n-переходу. Надлишкова концентрація тут має від’ємний знак. Як показує аналіз, р-n-перехід можна вважати тонким, якщо d < Ln i d < Lp, тобто якщо товщина р-n-переходу менша дифузійних довжин носіїв заряду. Густина дифузійного струму через границі при будь-якій полярності
; (1.65)
. (1.66)
Підставляючи сюди вирази (1.62) і (1.63), отримаємо абсолютні значення густин струмів електронів і дірок:
; (1.67)
. (1.68)
Оскільки тонкий р-n-перехід визначається на основі уявлення про постійність густини струму електронів і дірок в будь-якому перерізі, то можна записати:
; (1.69)
. (1.70)
Напрямки руху електронів і дірок протилежні один одному. Відповідно, густини струмів jn i jp сумуються. Таким чином ВАХ тонкого р-n-переходу має вигляд
. (1.71)
Для прямої полярності V > 0 і одиницею можна знехтувати, якщо eV > kT. Для оберненої полярності V < 0 і експонентою можна знехтувати. Густина струму насичення в тонкому р-n-переході
. (1.72)
Тут враховано, що і .
Таким чином, струм через тонкий р-n-перехід реалізовується з допомогою переносу неосновних носіїв заряду, так як р-n-перехід збіднений основними носіями заряду.