- •Методи контролю молочної продукції Лабораторна робота 2.1. Методи контролю сиру кисломолочного
- •Метод визначення вмісту вологи (експрес метод гост 9793-74)
- •1. Підготовка проб для аналізу(дсту 4554:2006)
- •3. Обробка результатів
- •Лабораторна робота 2.2.Методи контролю сметани
- •Метод визначення вмісту жиру (Кислотний метод гост 5867-90)
- •1. Підготовка проб для аналізу(дсту 4418:2005)
- •2. Проведення аналізу
- •3. Обробка результатів
- •Лабораторна робота 2.3. Методи контролю молока питного
- •Метод визначення вмісту білку та загального азоту (за Кьельдалем гост 23327-98)
- •1. Підготовка проб для аналізу(гост 3622)
- •2. Проведення аналізу
- •3. Обробка результатів
- •Лабораторна робота 2.4. Методи контролю сирків сирних лазурованих
- •Метод визначення сахарози (йодометричний метод)
- •1. Підготовка проб для аналізу (гост 3622)
- •2. Проведення аналізу
- •3.Обробка результатів
1. Підготовка проб для аналізу(гост 3622)
Від молока, розфасованого в бутилі або пакети відбирають середню пробу в кількості:
фасовка до 100 ящиків – 1-2 пакети;
фасовка 100...200 ящиків – 2-3 пакети;
фасовка 200...500 ящиків – 3-4 пакети;
фасовка 500...1000 ящиків – 4-5 пакетів.
Середню пробу відбирають з пакетів, збовтавши тару, за наявності вершків на поверхні, пробу підігрівають до t = 30...40°C, перемішують та охолоджують до t = 20±2°C.
2. Проведення аналізу
В колбу Кьельдаля вносять кілька скляних трубок та 10г суміші солей. Вносять 1г випробуваного продукту, додають 10мл сірчаної кислоти та 10 мл перекису водню або 0,5мл перманганату калію. Колбу Кьельдаля встановлюють в «гніздо» та переносять на водяну баню, доводять до вспінювання та витримують до знебарвлення розчину або набуття блакитного кольору. Колбу з отриманим мініралізатом охолоджують до кімнатної температури.
Вміст азоту вимірюють наступним чином:
В колбу з мініралізатом вносять 20мл дистильованої води та перемішують до розчинення осаду.
Під колбою-паро-утворювачем вмикають електроплиту, відкривають зажим на лінії відводу пари в каналізацію та закривають зажим на лінії підводу пари в колбу Кьельдаля. Нагрівають воду в колбі паро-утворювача до кипіння, колбу Кьельдаляпід'єднують до апарату (рис.5).
Рисунок 2. 1 – Пристрій для відгонки аміаку
1 – електроплитка;
2 – колбі конічна ємністю 2000мл;
3 – воронка розділююча;
4 – крапле уловлювач;
5 – пробірка кварцева;
6 – холодильник;
7 – колба конічна ємністю 250мл
В конічну колбу ємністю 250мл вносять 20мл р-ну борної кислоти з індикатором. Встановлюють в позицію 7 так, щоб кінець трубки холодильника знаходвся нижче вехнього рівня суміші в колбі. Відміряють 50мл гідрокосу натрію та переносять в колбу Кьельдаля через розділюючу воронку, не допускаючи викидів з колби. Кран воронки закривають, закривають зажим на лінії відводу пари та відкривають зажим подачі пари в колбу Кьельдаля.
Перегонку проводять до утворення конденсату 90…120мл протягом 5…10 хв. Температура на виході з холодильника не повинна перевищувати 25°C.
Вміст конічної колби з індикатором та р-ном кислоти та конденсатом титрують р-ном соляної кислоти 0,2 моль/мл до забарвлення, зазначеного в табл. 2.6.Відраховують об’єм кислоти, витрачений на титрування.
Таблиця 2.6 – Зміна кольору суміші залежно від індикатору
Індикатор |
Колір суміші |
||
Початковий |
В точці еквівалентності |
За умов перевищення титрату |
|
Метиленовий блакитний |
Зелений |
Сірий |
Фіолетовий |
Бромкрезоловий зелений та діамантовий зелений |
Зелений |
Сіро-жовтий |
Червоний
|
3. Обробка результатів
Масову частку загального азоту (Х) за умов хімічного способу визначення у відсотках розраховують за формулою:
, (2.4)
де V1 – об'єм кислоти, витрачений на титрування, мл;
V2 – об'єм кислоти, витрачений на титрування контрольної проби, мл;
с – концентрація соляної кислоти, моль/дм3;
m – маса наважки продукту, г
1,4 – коефіцієнт перерахунку об'єму кислоти на масову частку азоту, %×г×дм3/моль×см3
Масову частку білку (Y) у відсотках розраховують за формулою:
, (2.5)
де6,38 – маса молочного білку, еквівалента одиниці маси загального азоту.
Таблиця 2.7– Порівняльна характеристика одержаних результатів аналізу та нормативних показників якості молока питного.
Найменування продукту, що досліджується |
Найменування показників, що контролюються |
Вміст за нормативним документом |
Результати аналізу |
молоко |
вміст білку |
2,8 |
|
За результатами досліджень зробити висновки щодо відповідності показників якості, які визначаються нормативним документом – ДСТУ 2661:94 «Молоко питне».
Висновки: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________