3. Структура і зміст розділу “охорона праці та безпека

В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ”

Розділ розробляють на основі розділу “Охорона праці” бакалаврської роботи, доповнюючи його даними щодо забезпечення безпеки працівників при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій (НС). Головне завдання випускника – продемонструвати своє вміння визначати доцільні заходи щодо покращання стану охорони праці та безпеки працівників підприємства, в т.ч. використовуючи результати власних розрахунків і наукові розробки (останнє стосується переважно магістерських робіт).

Розділ дипломної роботи спеціаліста і магістра складається з трьох підрозділів такого змісту:

1. Організація і стан охорони праці

Система управління охороною праці на підприємстві та служба охорони праці.

Нормативна база підприємства з питань охорони праці.

Регулювання охорони праці у колективному договорі.

Стан умов і безпеки праці.

Фінансування охорони праці.

2. Забезпечення безпеки на підприємстві в надзвичайних ситуаціях

Організація безпеки в НС на підприємстві, її нормативне забезпечення.

Матеріально-технічне та фінансове забезпечення безпеки в НС.

3. Заходи щодо забезпечення нормативного рівня охорони праці та безпеки працівників у надзвичайних ситуаціях

Заходи щодо забезпечення нормативного рівня охорони праці.

Заходи щодо забезпечення безпеки працівників у НС.

На початку розділу стисло формулюють своє розуміння значення охорони праці, забезпечення безпеки в НС у майбутній професійній діяльності і необхідності розробки відповідних питань у дипломній роботі.

У підрозділі “Організація і стан охорони праці” менший акцент, ніж у бакалаврській роботі, роблять на організаційних питаннях і більший – на аналізі умов і безпеки праці та фінансуванні ОП.

Організація безпеки в НС на підприємстві, її нормативне забезпечення.

Реалізація державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків НС є метою цивільного захисту - системи організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються з метою запобігання та ліквідації НС 2.

Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру 3:

• планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об'єктів господарювання та довкілля від НС техногенного та природного характеру;

• розробляють плани локалізації і ліквідації аварій (катастроф) з подальшим погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру;

• підтримують у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру;

• створюють та підтримують матеріальні резерви для попередження та ліквідації НС техногенного та природного характеру;

• забезпечують своєчасне оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або про виникнення НС техногенного та природного характеру.

Територіальні підсистеми єдиної державної системи ЦЗ об’єктового рівня (підприємств, установ та організацій незалежно від виду їх діяльності та форм власності) складаються із 18:

• координуючих органів - комісій з питань техногенно-екологічної безпеки (ТЕБ) і НС;

• постійних органів управління з питань ЦЗ - структурних підрозділів підприємств або спеціально призначених осіб з питань НС;

• спеціалізованих служб ЦЗ (енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерних, комунально-технічних, матеріального забезпечення, медичних, оповіщення і зв'язку, протипожежних, торгівлі й харчування, технічних, транспортного забезпечення, охорони громадського порядку тощо), які створюються на базі відповідних профільних структурних підрозділів цих суб'єктів, та підпорядкованих їм необхідних сил і засобів;

• спеціалізованих аварійно-рятувальних служб (на підприємствах зі шкідливими та небезпечними умовами праці та підвищеним ризиком виникнення аварій);

• системи повсякденного управління - диспетчерських (інформаційних) служб.

Начальником ЦЗ об’єкта є його керівник, який підпорядковується відповідним посадовим особам відомств, у віданні яких знаходиться об’єкт, а в оперативному відношенні - начальнику ЦЗ за місцем розташування об’єкта.

Безпосереднє керівництво ЦЗ об’єкта покладається на відділ (сектор фахівця) з ЦЗ або спеціально призначену особу з питань НС, яка є заступником начальника ЦЗ. На об'єктах, які не віднесені до категорій з ЦЗ (особливої важливості, першої та другої), з чисельністю працюючих від 200 осіб і більше передбачається 1 штатний працівник, із чисельністю працюючих до 200 осіб - 0,5 посади працівника ЦЗ з оплатою на умовах сумісництва. Одна посада вводиться на об'єктах, які мають ступінь хімічної небезпеки та чисельність до 200 осіб.

Проектом Кодексу цивільного захисту України, розробленим КМУ, передбачається у суб'єкта господарювання, а також в закладах охорони здоров’я із загальною чисельністю працюючих та осіб, що перебувають на лікуванні, від 200 до 3 тисяч осіб призначаються посадові особи з питань ЦЗ, у суб’єкта господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб - особи з питань ЦЗ за рахунок штатної чисельності суб’єкта господарювання.

У дипломній роботі, використовуючи нормативні документи, відзначають наявність на підприємстві підсистеми ЦЗ.

Примірний перелік документів з питань ЦЗ, визначених для розроблення та використання на підприємствах, в установах та організаціях, наведений в додатку 1.

Планування заходів щодо захисту населення і територій від НС здійснюється на підприємствах залежно від прогнозованих видів НС, що можуть виникнути на об'єкті, характеру їх походження та відповідних завдань органів і підрозділів ЦЗ.

План дій ЦЗ (план реагування на НС) – комплекс документів, які визначають ступінь і порядок виконання заходів з ліквідації або зниження наслідків НС та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Складається план реагування на НС з таких частин:

1. Загальні положення.

2. Висновки із оцінки обстановки.

3. Приведення в готовність та організація роботи органів управління в НС.

4. Сили цивільного захисту.

5. Організація забезпечення заходів та дій сил ЦЗ.

6. Організація управління, оповіщення та зв’язку.

7. Додатки.

Штаб з ліквідації НС об'єктового рівня утворюється уповноваженим керівником з ліквідації НС, який призначається начальником ЦЗ об’єкта.

У дипломній роботі констатують існування плану дій органів управління та сил ЦЗ при загрозі або виникненні НС техногенного і природного характеру (плану реагування на НС).

Крім того, використовуючи відповідні нормативні документи (додаток 1), стисло характеризують організацію:

• радіаційного і хімічного захисту;

• евакуації;

• інженерного захисту;

• медичного та біологічного захисту населення, профілактики травматизму невиробничого характеру;

• функціонування об’єкта;

• зв’язку та оповіщення;

• забезпечення пожежної безпеки;

• підготовки керівного складу та навчання населення діям у НС.

Підвищені вимоги ставляться до ЦЗ на підприємствах, у власності або користуванні яких є потенційно небезпечні об'єкти (ПНО) і об'єкти підвищеної небезпеки (ОПН).

Потенційно небезпечний об'єкт (ПНО) - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. За адміністративною ознакою ПНО вважається структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення, дільниця тощо) суб'єкта господарювання 4.

Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження, які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один ПНО чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації 8.

Ідентифікація ПНО полягає у виявленні на об'єктах господарської діяльності джерел та чинників небезпеки, які здатні за негативних обставин (аварія, стихійне лихо тощо) ініціювати виникнення НС, а також в оцінці максимального рівня можливих НС. Ідентифікації підлягають усі об'єкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колективній або приватній власності юридичних або фізичних осіб, а також інші об'єкти, визначені комісіями з питань ТЕБ та НС 19.

За результатами ідентифікації ПНО складається Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки, а ПНО заносяться до переліку, який ведуть органи державного нагляду у сфері ЦЗ.

Серед ПНО виділяють об’єкти підвищеної небезпеки.

Об'єкт підвищеної небезпеки (ОПН) - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що є реальною загрозою виникнення НС техногенного та природного характеру. Виділяють ОПН 2 класів.

Державний реєстр ОПН веде Держгірпромнагляд. Суб'єкт господарської діяльності складає повідомлення про результати ідентифікації ОПН (форма ОПН-1) і надсилає його відповідним територіальним органам Держгірпромнагляду, Державної інспекції технічного нагляду, Мінприроди, державної СЕС, місцевим органам виконавчої влади, а також готує і подає до останніх декларацію безпеки ОПН - документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються ним з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків, захист людей і довкілля від їх впливу. Одночасно з розробленням декларації безпеки розробляють і затверджують план локалізації і ліквідації аварій для кожного ОПН, який вони експлуатують або планують експлуатувати.

Якщо підприємство належить до таких, у власності або користуванні яких є ПНО або ОПН, у дипломній роботі наводять висновки про організацію безпеки та захисту в НС і відповідне нормативне забезпечення (додаток 1).

Матеріально-технічне та фінансове забезпечення безпеки в НС.

Суб'єктами господарської діяльності, у власності або у користуванні яких є ОПН, за рахунок власних коштів створюється об'єктовий запас (будівельні матеріали, пальне, медикаменти, продовольство, техніка, технічні засоби та інші матеріально-технічні цінності) для запобігання, ліквідації НС техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення невідкладних відновних робіт виходячи з максимальної прогнозованої НС, характерної для конкретного об'єкта, а також передбаченого обсягу робіт з ліквідації її наслідків. Створення, утримання та поповнення об'єктового запасу здійснюється за рахунок власних коштів підприємств 9.

Об’єктовий запас використовується тільки для:

• здійснення запобіжних заходів у разі загрози виникнення НС;

• ліквідації НС техногенного і природного характеру та їх наслідків;

• проведення невідкладних відновних робіт;

• надання громадянам, постраждалим від наслідків НС, одноразової матеріальної допомоги для забезпечення їх життєдіяльності;

• розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування постраждалих громадян.

Фінансування заходів щодо попередження, ліквідації НС техногенного та природного характеру та їх наслідків здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об'єднань громадян, інших не заборонених законодавством джерел 3.

Заходи ЦЗ в бюджетних установах і організаціях проводяться за рахунок коштів, призначених на їх утримання. Заходи ЦЗ на підприємствах, в установах і організаціях, які перебувають на господарському розрахунку, проводяться за рахунок коштів, що виділяються на загальновиробничі, адміністративно-управлінські та експлуатаційні витрати.

Фінансування заходів, що потребують капітальних вкладень (будівництво захисних споруд, складів для зберігання техніки та майна, створення пунктів управління, систем зв'язку та оповіщення), здійснюється відповідно до загального порядку фінансування капітального будівництва 13.

Проектом Кодексу цивільного захисту України, розробленим КМУ, визначено: обсяги фінансування, що виділяються ПНО та ОПН для проведення необхідних заходів ЦЗ, повинні становити не менше ніж 0,5 відсотка валового доходу таких об’єктів.

Кошти, виділені на ліквідацію НС, використовуються для 11:

• проведення пошуково-рятувальних, аварійно-відновних та інших невідкладних робіт з метою усунення безпосередньої загрози життю і здоров'ю людей, що виникла внаслідок цих ситуацій;

• забезпечення дій рятувальних та інших підрозділів або організацій, залучених до ліквідації;

• надання матеріальної допомоги потерпілим внаслідок НС;

• розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування потерпілих;

• проведення евакуаційних заходів.

Відшкодування шкоди, заподіяної фізичним чи юридичним особам аварією на ОПН, здійснюється суб'єктом господарської діяльності, у власності або у користуванні якого він перебуває, у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого 4. Підприємство також несе витрати на обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на ОПН 12.

Оцінку збитків від наслідків НС техногенного і природного характеру можна зробити за встановленою методикою 14.

У дипломній роботі наводять дані про фінансування заходів щодо попередження НС, захисту своїх працівників, об'єктів господарювання та довкілля від НС техногенного та природного характеру, обсяг збитків і відшкодувань, пов’язаних з ними (у таблиці довільної форми).

Заходи щодо забезпечення нормативного рівня охорони праці.

На основі аналізу організації і стану охорони праці на підприємстві, виявлених недоліків і проведених розрахунків пропонують першочергові, економічно найбільш доцільні заходи щодо покращання охорони праці.

Орієнтиром можуть бути визначений НПАОП перелік заходів та засобів з охорони праці 6, відповідний розділ колективного договору, що регулює ОП на підприємстві, наукові розробки.

Висновки, які були зроблені в підрозділі 1, повторно не подають. Пропозиції формулюють лаконічно, конкретно, уникаючи загальних фраз. Результати розрахунків, ілюстрації, які обґрунтовують пропозиції, виносять в додатки.

Заходи щодо забезпечення безпеки працівників у НС.

Пропозиції складаються з основних заходів, спрямованих на вдосконалення підсистеми ЦЗ підприємства, покращання нормативної бази її діяльності та забезпечення безаварійної роботи, пожежної безпеки, захисту населення, підготовки керівного складу та навчання населення діям у НС тощо.

Висновки підрозділу 2 не дублюють. При визначенні заходів керуються, зокрема, нормативно-правовими актами [22, 23]. Для оцінки ефективності захисту населення і територій від цих НС можна скористатися методикою, основні положення якої наведені в додатку 2.

Узагальнений висновок, сформульований на основі розділу, включають до загальних висновків дипломної роботи.

ОСНОВНІ ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

1. Закон України від 14.10.92 № 2695-XII “Про охорону праці”.

2. Закон України від 24.06.2004 № 1859-IV “Про правові засади цивільного захисту“.

3. Закон України від 08.06.2000 № 1809-III “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”.

4. Закон України від 18.01.2001 № 2245-III “Про об'єкти підвищеної небезпеки”.

5. Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

6. Постанова КМУ від 27.06.2003 № 994 “Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат”.

7. Постанова КМУ від 03.08.98 № 1198 “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”.

8. Постанова КМУ від 11.07. 2002 № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки”.

9. Постанова КМУ від 29.03.2001 № 308 “Про Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків”.

10. Постанова КМУ від 19.08.2002 № 1200 “Про затвердження Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту”.

11. Постанова КМУ від 04.02.99 № 140 “Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків”.

12. Постанова КМУ від 16.11.2002 № 1788 “Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру”.

13. Постанова КМУ від 10.05.94 № 299 “Про затвердження Положення про Цивільну оборону України”.

14. Постанова КМУ від 15.02.2002 № 175 “Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”.

15. Наказ Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 № 255 (НПАОП 0.00-4.35-04) “Про затвердження Типового положення про службу охорони праці”.

16. Наказ Держнаглядохоронпраці від 31.03.94 № 27 (НПАОП 0.00-7.06-94) “Про єдину державну систему показників обліку умов і безпеки праці”.

17. Наказ МНС України від 28.12.2010 № 96 “Про затвердження Примірного переліку документів з питань цивільного захисту“.

18. Наказ МНС України від 03.11.2004 № 145 “Про затвердження Порядку створення і функціонування територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту”.

19. Наказ МНС від 18.12.2000 № 338 “Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів”.

20. Наказ МНС від 23.04.2001 № 97 “Про затвердження Порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”.

21. Наказ МНС від 11.07.2011 № 719 “Про затвердження Методики оцінки ефективності виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012-2016 роки”.

22. Наказ МНС від 15.08.2007 № 557 “Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях”.

23. Наказ МНС від 19.10.2004 № 126 “Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні”.

24. Наказ Держкомстату від 29.06.2011 № 163 “Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики праці”.

25. Наказ Держкомстату від 15.09.2009 № 350 “Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 7-тнв (річна) “Звіт про травматизм на виробництві у 20__ році””.

26. “Рекомендації Держгірпромнагляду щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці” від 07.02.2008.

27. Рекомендації Держнаглядохоронпраці щодо застосування “Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві” (НПАОП 0.00-6.03-93), затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.93 № 132.

28. Лист Держнаглядохоронпраці від 21.07.2003 № 01-1-01/3577 “Про порядок планування та фінансування заходів з охорони праці”.

29. Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці (станом на 01.07.2011).

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

1. www.zakon.nau.ua – інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”.

2. www.zakon.rada.gov.ua – пошукова система “Законодавство України.

3. www.dnop.kiev.ua – Офіційний сайт Держгірпромнагляду.

4. www.social.org.ua - Офіційний сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україниwww.mns.gov.ua - Офіційний сайт Міністерства надзвичайних ситуацій України.

5. www.ukrstat.gov.ua - Офіційний сайт Державної служби статистики України.

ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ

1. Безпека життєдіяльності

2. Безпека праці на виробництві

3. Все про охорону праці

4. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності

5. Охорона праці

6. Охорона праці і пожежна безпека

7. Промислова безпека

8. Технополіс

ДОДАТКИ

Таблиця Д.1