1. Загальні вимоги до виконання розділу

Роботу над розділом проводять в такій послідовності.

1. Ознайомлюються з методичними рекомендаціями щодо виконання розділу.

2. У разі необхідності формулюють обґрунтовані пропозиції щодо більш детальної розробки окремих питань з урахуванням теми дипломної роботи і доцільності внесення змін до стандартного змісту розділу.

3. Звертаються до консультанта з розділу для отримання завдання і остаточного узгодження змісту розділу.

4. Розробляють попередній варіант розділу і подають його на перевірку не пізніше, ніж за півтора місяці до початку роботи державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

5. Після врахування зауважень щонайпізніше за місяць до початку роботи ДЕК включають розділ до дипломної роботи, на титульній сторінці якої консультант ставить підпис. Чернетку розділу із зауваженнями обов’язково подають для контролю якості їх опрацювання.

Основні вимоги та поради щодо викладення матеріалу в розділі:

• основну увагу слід приділити висвітленню питань, що стосуються безпосередньо підприємства;

• потрібно уникати викладення загальновідомих положень, змісту нормативно-правових актів, визначень, класифікацій тощо;

• недоцільним є перевантаження тексту всім, що ускладнює його сприйняття (числовими даними, формулами, назвами нормативно-правових актів, складними мовними зворотами, професіоналізмами та іншим);

• таблиці та ілюстрації великого розміру, розрахунки, необхідні для аналізу й обґрунтування висновків, виносять у додатки;

• в розділі обов’язково наводять посилання на використані нормативно-правові акти та літературні джерела, переважно шляхом зазначення в квадратних дужках їх номерів у загальному списку;

• спеціалістам і магістрам потрібно використовувати наукові публікації з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях;

• максимальний обсяг розділу в дипломній роботі бакалавра – 8 сторінок, спеціаліста – 10, магістра – 12 сторінок.

2. Структура і зміст розділу “охорона праці”

Розділ дипломної роботи бакалавра складається з двох підрозділів такого змісту:

1. Організація охорони праці

Система управління охороною праці на підприємстві.

Нормативна база підприємства з питань охорони праці.

Служба охорони праці підприємства.

2. Стан охорони праці

Регулювання охорони праці у колективному договорі.

Стан умов і безпеки праці.

Фінансування охорони праці.

На початку розділу стисло формулюють своє розуміння значення охорони праці в майбутній професійній діяльності і необхідності розробки відповідних питань у дипломній роботі.

Система управління охороною праці на підприємстві.

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ОП). З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці (СУОП), яка є частиною загальної системи управління організацією, сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві і включає в себе комплекс взаємопов'язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці 1.

Впровадження СУОП здійснюється за наказом або розпорядженням вищого керівництва за основі рекомендацій Держгірпромнагляду 24, що поширюються на всі підприємства, установи, організації (далі – підприємства), на яких використовується наймана праця, незалежно від форми власності та виду діяльності. Суб'єкт господарювання розробляє відповідне положення з урахуванням виду діяльності та специфіки виробництва, яке може містити наступні розділи:

1. Основні принципи політики у сфері охорони праці.

2. Планування та фінансування заходів з охорони праці.

3. Обов'язки та відповідальність (служба охорони праці, комісії та громадські органи).

4. Управління документацією (використання законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП), управління внутрішніми нормативними актами).

5. Компетентність та підготовка (професійний відбір, навчання з питань охорони праці та система інструктажів).

6. Моніторинг виконання та оцінка результативності (поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і організації в цілому, засідання координаційної ради).

7. Організація інформаційної роботи.

8. Управління ресурсами (безпечність виробничих приміщень, засобів виробництва, технологічних процесів, організація робочого місця, організація робочого часу, засоби індивідуального захисту та ін.).

У дипломній роботі відзначають наявність СУОП на підприємстві та відповідного положення.

Нормативна база підприємства з питань охорони праці.

Внутрішні нормативні акти з охорони праці опрацьовуються в організації, затверджуються її керівником і спрямовуються на побудову чіткої системи управління охороною праці. У рекомендаціях Держнаглядохоронпраці 27 наведений їх перелік. Виходячи із специфіки виробництва, власник затверджує нормативні акти із нижченаведеного списку та інші, що регламентують питання охорони праці:

1. Положення про систему управління охороною праці на підприємстві.

2. Положення про службу охорони праці підприємства.

3. Положення про комісію з питань охорони праці підприємства.

4. Положення про роботу уповноважених трудового колективу з питань охорони праці.

5. Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці.

6. Положення про організацію і проведення первинного та повторного інструктажів, а також спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) з питань пожежної безпеки.

7. Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці.

8. Положення про організацію попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій.

9. Положення про санітарну лабораторію підприємства.

10. Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт.

11. Інструкція про порядок організації та проведення зварювальних та інших вогневих робіт на підприємстві.

12. Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібне попереднє спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці.

13. Загальнооб’єктові та цехові інструкції про заходи пожежної безпеки.

14. Перелік посад посадових осіб підприємства, які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці.

15. Наказ про організацію видачі безкоштовно працівникам певних категорій лікувально-профілактичного харчування (для підприємств, де є виробництво з особливо шкідливими умовами праці)

16. Наказ про організацію видачі безкоштовно молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам підприємства, зайнятим на роботах з шкідливими умовами.

17. Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, організацію належного зберігання та утримання цих засобів.

У дипломній роботі наводять перелік чинних актів і короткий висновок про стан нормативної бази підприємства з питань охорони праці.

Служба охорони праці підприємства.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці (СОП). На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб (на підприємстві невиробничої сфери - до 100 чоловік) функції СОП можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій СОП можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку 1.

Типовим положенням про службу охорони праці 15 визначено, що при кількості працюючих від 50 до 500 осіб включно (невиробнича сфера - від 100 до 500) цю службу повинен представляти один спеціаліст з охорони праці з інженерно-технічною освітою, для вибухонебезпечних виробництв і виробництв, що мають сильнодіючі отруйні речовини, - 2 людини. При кількості працюючих більше 500 чоловік чисельність служби охорони праці визначається розрахунком.

Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці в залежності від небезпеки і шкідливості виробництва на підприємствах з кількістю працюючих більше 500 чоловік здійснюється за формулою:

,

де М - чисельний склад служби охорони праці на підприємстві; Р_ср - середньооблікова кількість працюючих на підприємстві; Ф - ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годин; К_в - коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпеку виробництва:

,

де Р_в - кількість працюючих з шкідливими речовинами, незалежно від рівня їх концентрації; Р_а - кількість працюючих на роботах з підвищеною небезпекою.

Дані про кількість працівників СОП наводяться у формі звітності № 1-ПВ (див. нижче).

У дипломній роботі роблять висновок про відповідність фактичної чисельності СОП нормативній, а також зазначають, хто виконує функції СОП.

Регулювання охорони праці у колективному договорі.

Законом 1 визначено, що у колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

Колективний договір укладається на підприємствах і в їх структурних підрозділах, угода - на державному, галузевому, регіональному рівнях на двосторонній основі.

Розділ колективного договору “Охорона праці” (або “Умови і охорона праці”, “Охорона праці та здоров'я”) містить зобов’язання роботодавця з охорони праці, пільг і компенсацій, а також зобов’язання профспілкового комітету та працівників, і доповнюється додатками:

• угодою по охороні праці, в якій визначаються заходи, термін їх виконання та відповідальні;

• переліком посад працівників, яким для виконання службових обов’язків передбачена видача спецодягу, та іншими.

Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат 6:

1. Приведення основних фондів у відповідність з вимогами НПАОП щодо:

• механізації вантажно-розвантажувальних та інших важких робіт, робіт з розливу і транспортування отруйних, агресивних, легкозаймистих і горючих речовин;

• захисту працюючих від ураження електричним струмом, дії статичної електрики та розрядів блискавок;

• безпечного виконання робіт на висоті;

• діючого технологічного та іншого виробничого обладнання;

• систем вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил, і установок для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях;

• систем природного та штучного освітлення виробничих, адміністративних та інших приміщень, робочих місць, проходів, аварійних виходів тощо;

• систем теплових, водяних або повітряних завіс, а також установок для нагрівання (охолодження) повітря виробничих, адміністративних та інших приміщень, а під час роботи на відкритому повітрі - споруд для обігрівання працівників та укриття від сонячних променів і атмосферних опадів;

• виробничих та санітарно-побутових приміщень, робочих місць, евакуаційних виходів тощо, технологічних розривів, проходів та габаритних розмірів; обладнання спеціальних перехідних галерей, тунелів у місцях масового переходу працівників, зон руху транспортних засобів;

• впровадження в умовах діючого виробництва автоматизованих інформаційних систем охорони праці, систем аналізу та прогнозування аварійних ситуацій, автоматичного та дистанційного керування технологічними процесами і виробничим обладнанням, систем автоматичного контролю і сигналізації про наявність (виникнення) небезпечних або шкідливих виробничих факторів та пристроїв аварійного вимкнення обладнання чи комунікацій у разі виникнення небезпеки для працівників, а також відповідного програмного забезпечення та електронних баз даних з охорони праці у порядку та обсягах, погоджених з територіальними органами Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки.

2. Усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів або приведення їх рівнів на робочих місцях до вимог НПАОП.

3. Проведення атестації робочих місць на відповідність НПАОП та аудиту з охорони праці, оформлення стендів, оснащення кабінетів, виставок, придбання необхідних нормативно-правових актів, наочних посібників, літератури, плакатів, відеофільмів, макетів, програмних продуктів тощо з питань охорони праці.

4. Проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, організація лекцій, семінарів та консультацій із зазначених питань.

5. Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до встановлених норм (включаючи забезпечення мийними засобами та засобами, що нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих речовин, у зв'язку з виконанням робіт, які не виключають можливості забруднення цими речовинами).

6. Надання працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води.

7. Проведення обов'язкового попереднього, періодичного і позапланового медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах з небезпечними чи шкідливими умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.

У дипломній роботі відзначають наявність чинного колективного договору та його розділу, що регулює охорону праці на підприємстві, відповідних додатків, дають їх стислу характеристику.

Стан умов і безпеки праці.

Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці 16, запроваджена в Україні, використовується при опрацюванні комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці. Вона поширюється на всі підприємства, враховує весь персонал, включаючи робітників, спеціалістів, керівників та інших службовців, і складається з таких частин:

1. Стан умов праці.

2. Стан безпеки праці.

3. Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці.

4. Суми відрахувань за шкідливі умови.

5. Забезпеченість засобами індивідуального захисту.

6. Санітарно-побутове забезпечення.

Частина показників включаються до форми державної статистичної звітності № 1-ПВ (умови праці) (один раз на два роки) “Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці” 24, решта – до відомчої форми звітності № 1-УБ (річна) “Стан умов і безпеки праці” 16.

Крім того, статистичні спостереження з охорони праці в Україні ведуться за формою державної звітності № 7-тнв (річна) “Звіт про травматизм на виробництві” 25.

Держгірпромнаглядом розроблено проект нової форми єдиної (уніфікованої) державної статистичної звітності з питань охорони праці – “Звіту про стан умов праці, травматизму на виробництві та фінансування заходів з охорони праці” (№ 1-УПТФ).

У таблиці 1 наводять основні дані про стан умов і безпеки праці на підприємстві за останні 2-3 роки, використовуючи вищезазначену документацію, роблять висновки щодо їх динаміки.

Крім того, зазначають розмір страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Таблиця 1

Стан умов і безпеки праці, виробничого травматизму на ______________

(назва підприємства)

у 20___ - 20___ рр.

Назви показників	На 31.12
	20___ р.	20___ р.	20___ р.
1	2	3	4
Стан умов і безпеки праці
Облікова кількість штатних працівників – усього, з них: - працівники, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам - працівники, які зайняті на роботах, що заборонені чинними нормативними актами про охорону праці
Кількість машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів – усього, з них не відповідають НПАОП
Кількість технологічних процесів – усього, з них не відповідають НПАОП
Кількість будівель та споруд – усього, з них: - не пройшли капітального ремонту відповідно до нормативних актів - технічний стан яких не відповідає будівельним нормам і правилам - знаходяться у аварійному стані
Закінчення табл. 1
1	2	3	4
Кількість працюючих, яким видаються безкоштовно засоби індивідуального захисту: згідно з нормами фактично
Пільги та компенсації
Облікова кількість штатних працівників: - яким за роботу із шкідливими та важкими умовами праці надаються (встановлено) пільги, компенсації 1 - яким за особливий характер праці надаються додаткові відпустки - які мають право на пенсію на пільгових умовах
Травматизм на виробництві (від нещасних випадків, оформлених актами Н-1 та НПВ)
Кількість нещасних випадків - усього
Кількість потерпілих з утратою працездатності на 1 робочий день і більше та зі смертельним наслідком – усього, з них кількість потерпілих зі смертельним наслідком
Кількість людино-днів непрацездатності у потерпілих з утратою працездатності на 1 робочий день і більше
Кількість потерпілих, які частково втратили працездатність і були переведені з основної роботи на іншу на 1 робочий день і більше
Матеріальні наслідки нещасних випадків на виробництві (оформлених актами Н-1 та НПВ); нараховано протягом звітного року
Відшкодовано потерпілим, членам сімей та утриманцям померлих, грн. 2
Вартість зіпсованого устаткування, зруйнованих будівель, споруд, грн.
Сума штрафів за настання з вини підприємства нещасних випадків на виробництві або їх приховування, грн.

¹ Додаткові відпустки, скорочений робочий тиждень, безкоштовно молоко, лікувально-профілактичне харчування тощо.

² Без урахування страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Цей внесок сплачується у складі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), який встановлюється у відсотках до суми нарахованої заробітної плати відповідно до класів професійного ризику виробництва 5. Всього виділено 67 класів, і розмір внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, становить від 1,7954 до 27,3642 % ЄСВ, а для бюджетних установ - 0,551 %.

Дані беруть із річного звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який подається до органів ПФУ України (додаток 4 для юридичних осіб).

Суму зборів і штрафів визначають з бухгалтерської звітності.

Фінансування охорони праці.

Згідно із законом 1 фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

За порушення вимог законодавства юридична чи фізична особа, яка використовує найману працю, сплачує штраф із розрахунку 25 відсотків від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період.

Суми витрат з охорони праці визначаються згідно з вищенаведеним переліком заходів та засобів; у податковому та бухгалтерському звіті сума асигнувань та фактичні витрати на зазначені цілі наводяться окремим рядком. Зокрема, згідно із стандартом бухгалтерського обліку 16 “Витрати” (для недержавних підприємств) до складу загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість продукції, включаються витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.

У таблиці 2 (форма орієнтовна) наводять дані про планову та фактичну суму витрат на охорону праці за останні 2-3 роки, аналізують їх динаміку, роблять висновок про дотримання вимог законодавства.

Таблиця 2

Витрати на охорону праці на ______________ у 20___ - 20___ рр., грн.

(назва підприємства)

Заходи та засоби з охорони праці	20___ р.		20___ р.		20___ р.
	план	факт	план	факт	план	факт
1	2	3	4	5	6	7
Приведення основних фондів у відповідність з вимогами НПАОП
Приведення рівнів небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях до вимог НПАОП
Закінчення табл. 2
1	2	3	4	5	6	7
Проведення атестації робочих місць
Проведення навчання і перевірки знань з питань ОП
Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту
Надання працівникам спеціального харчування
Проведення медичного огляду працівників
Всього

В кінці розділу дають загальну оцінку організації та стану охорони праці на підприємстві, яку наводять у загальних висновках дипломної роботи.