Природа сучасної мо

МО — це стабільне об’єднання не менше трьох держав, які мають цілі, компетенцію (коло питань), постійні органи управління, а також політико-організаційні норми (установлення, серед яких статут, процедура, членство, порядок прийняття рішень тощо). Цілі та діяльність МО повинні відповідати загально визнаним принципам міжнародного права і принципам, закріпленим у статуті ООН.

Чинники, що ведуть до виникнення МО

1. Міжнародний поділ праці.

2. Міжнародна економічна інтеграція.

3. Політичні стосунки між країнами.

4. Глобалізація міжнародних відносин.

Основними завданнями міжнародного регулювання є забезпечення стабільності розвитку світової економіки і фінансової сфери; розвиток економічного співробітництва між країнами; усунення дискримінації в торгово-економічних відносинах між країнами та угрупуваннями; узгодження і координація макроекономічної політики держав.

Класифікація мо

МО розрізняють за:

• складом учасників;

• цілями;

• функціями;

• місцем в інституційному середовищі міжнародного бізнесу.

• впливом на міжнародні відносини.

Основні критерії типології мо

• членство суб’єктів міжнародних відносин та юридичний статус організації;

• географічне поширення;

• функціональна спрямованість;

• характер діяльності.

Класифікація МО

Склад членів та юридичний статус організації	міждержавні організації, які утворюються на основі офіційних урядових угод між країнами (ЄС, МВФ, НАФТА); неурядові організації, які утворюються на основі індивідуального або колективного членства суб’єктів, які не є офіційними представниками своїх урядів (Міжнародна торговельна палата, Спілка міжнародних ярмарків, Міжнародний кооперативний альянс, Світова конфедерація праці); глобальні організації об’єднують країни або інші суб’єкти незалежно від того, де, в якій частині світу вони знаходяться (ООН, МВФ, СОТ, Червоний хрест, Римський клуб, ОЕСР); регіональні МО об’єднують країни, розташовані в якомусь певному регіоні, як правило, компактно, в територіальній близькості (ЄС, НАФТА, Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН)).
Компетенція (об’єкт діяльності і коло питань, що вирішуються)	МО загальної компетенції (вирішують широке коло питань політичного, економічного, соціально-культурного, гуманітарного співробітництва (ООН, Організація африканської єдності (ОАЄ), Організація американських держав (ОАД), Ліга арабських держав (ЛАД)); МО вузької компетенції (спеціалізовані організації системи ООН, а також галузеві МО — ОПЕК, УПЕБ (Союз країн-експортерів бананів) та ін. ).
Географічна ознака (масштаб діяльності)	глобальні; регіональні.
Час дії	постійні; тимчасові.
Умови участі в членстві МО	відкриті МО, куди може увійти кожна держава, яка поділяє принципи та статут організації; закриті МО, куди нових членів приймають тільки за запрошенням засновників організації.

У системі МО велика частка належить економічним організаціям.

Міжнародні економічні організації (МЕО):

1. Загальноекономічні організації відають широким спектром економічних проблем (ЄС, СНД, НАФТА, АСЕАН).

2. Спеціалізовані економічні організації зосереджують увагу на більш вузькому колі проблем (Світовий банк, МВФ, СОТ).

Групи МЕО:

1. МЕО системи ООН.

2. МЕО, що не входять до системи ООН.

3. Регіональні економічні організації.

Головним завданням МЕО є:

1. Регулювання МЕВ на наднаціональному рівні.

2. Сприяння економічному співробітництву країн.

3. Встановлення загального порядку діяльності держав у різних економічних сферах.

Функції МО

1. Нормативно-регулювальна.

2. Координаційна.

3. Контрольна.

4. Інформаційна.

5. Спостережна.

6. Організаційна.