Стратегічна мета політики національної безпеки

Стратегічною метою політики національної безпеки є гарантія незалежності, суверенності, територіальної цілісності держави, створення сприятливих умов для всебічного стабільного суспільного та економічного розвитку країни, а також для збереження національної спадщини.

У своїй діяльності на міжнародній арені держави керуватимуться принципами, які є підгрунтям базових програмних документів НАТО. Інтереси нових держав–членів НАТО повністю збігаються з інтересами ЄС у такій сфері, як дотримання прав людини.

Загрози і виклики

Хоча країнам ЦСЄ і не загрожує безпосередня агресія, оскільки членство в НАТО деяких з них суттєво зменшило небезпеку такого характеру, важливою позицією, наприклад, для Польщі, стають регіони надмірної концентрації військового потенціалу, які за негативного розвитку подій можуть становити — не обов’язково у формі організованої агресії — загрозу безпеці нових демократичних держав ЦСЄ. Загроза ця може збільшитися у разі розміщення на їхній території ядерної зброї. Необхідною умовою безпеки є збереження внутрішньої економічної та політичної стабільності в державах, які володіють значним військовим потенціалом.

Певні країни ЦСЄ є сусідами «зони підвищеного ризику розповсюдження зброї масового знищення», що може безпосередньо загрожувати населенню, території, збройним силам цих країн. Ймовірність такого типу небезпеки стосується всіх країн–членів НАТО. У зв’язку з цим в їх інтересах — підтримувати дії міжнародної спільноти, спрямовані на нерозповсюдження зброї масового знищення, брати участь у ініціативах НАТО.

Щодо національної безпеки у сфері економіки, то у зв'язку зі значною відкритістю та малими можливостями внутрішнього ринку, вона значною мірою залежатиме від стабільності країн–сусідів, а також від рівня міждержавних економічних відносин, особливо у сфері поставок стратегічної сировини.

Безпека у сфері енергетики вимагає диверсифікації постачання енергії та охорони джерел і каналів імпорту енергоносіїв. При цьому необхідно мати гарантії перспективного постачання енергоносіїв, а також забезпечити їх пошук у державах–союзниках та інших державах. Необхідно здійснювати кроки, спрямовані на акумулювання стратегічних запасів пального та газу з дотриманням норм, які прийняті в ЄС, а також створення умов, що забезпечать вступ держав до системи колективної паливної безпеки у межах ОПЕК.

Існує небезпека виникнення нових ліній поділу в Європі. В інтересах країн ЦСЄ — економічний та цивілізований поступ країн, що межують з ними, відкритість для них усіх європейських інститутів.

Транскордонна неконтрольована міграція. З нею пов’язуються небезпека гуманітарної катастрофи та регіональної дестабілізації. Потенційну загрозу становить поєднання евентуальної масової транскордонної міграції з організованою злочинною діяльністю, транзитом зброї, розщеплюючих матеріалів, наркотиків та засобів для їх виробництва.

Наявний рівень економічної міграції становить серйозну проблему для вирішення з боку державних структур та служб. Розроблені концепції модернізації візової політики, яка передбачає її поступову повну гармонізацію з візовою політикою ЄС.

Екологічна безпека. Серйозне занепокоєння викликає проблема ядерної енергетики в Європі, зокрема серед найближчих сусідів. Досвід Чорнобиля вимагає уважного підходу при вирішенні проблем, які потенційно можуть створити загрозу для життя та здоров’я суспільства.

Серйозну загрозу становить тероризм та організована злочинність. Існуючі транспортні шляхи, доступність кордонів перетворюють низку країн ЦСЄ на базу для міжнародної організованої злочинності. Усе це вимагає підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів як у масштабах країни, так і за її межами, гармонізації права з законодавчим полем ЄС у зазначеній сфері.

Активність іноземних спецслужб вказує на необхідність забезпечення охорони інформації. Передбачається, що зацікавленість іноземних розвідок не обмежуватиметься лише військовою чи політичною сферами, а поширюватиметься на економіку, технології, соціальну проблематику та суспільні відносини. Значну роль відіграє при цьому безпека систем передачі інформації та її обробки, у зв’язку з чим зростає значення її надійного захисту. В основі моделі системи охорони державних таємниць є нормативні акти НАТО та ЄС.