5. Рекомендації щодо змістовного складу основної частини

Розділ 1

У першому (теоретико-аналітичному) розділі (25 - 30 % обсягу основного тексту роботи) подається критичний огляд літературних джерел, викладаються основні теоретичні та методичні положення теми, проблемні питання, дискусійні та невирішені аспекти, визначається власне ставлення автора до них.

Рекомендується оперувати теорією, виходячи з конкретних ситуацій, випадків тощо.

Крім теоретичних положень перший розділ повинен включати:

• аналіз об'єкта дослідження;

• обґрунтування напрямку подальшого вирішення проблем, які охоплює тема.

Теоретичні положення першого розділу мають бути застосовані для формулювання постановки завдань дослідження та покладені в основу другого і третього розділів.

Перелік питань, що підлягають висвітленню, узгоджується з науковим керівником дипломної роботи. Основний обсяг посилань на використані джерела повинен міститись у першому та другому розділі.

Закінчують цей розділ коротки резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

Розділ 2

Другий розділ (20 - 30 %) повинен містити обґрунтування напрямків та математичних методів дослідження та базуватись на висновках теоретичного розділу з урахуванням виявлених особливостей об'єкта дослідження.

Для обґрунтування доцільно користуватися методами та моделями, що вивчаються в межах дисциплін програми, зокрема:

• методологією системного аналізу;

• методологією економіко-математичного моделювання;

• методами економічного аналізу;

• методологією управління проектами;

• методологією маркетингових досліджень;

• методикою функціонально-вартісного аналізу програмних продуктів;

• математичними методами підвищення якості управлінських рішень тощо.

У другому розділі обґрунтовують вибір напряму досліджень, описують методи вирішення задач і їх порівняльну оцінку, розробляють загальну методику проведення власних досліджень. У теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають.

Описуються з вичерпною повнотою результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Також автор повинен давати і повноту вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних дослідників, обґрунтування потреби додаткових досліджень. В разі отримання негативних результатів обґрунтовують необхідність припинення подальших досліджень. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, конкретно і чітко визначені автором.

Розділ 3

У третьому (конструктивному) розділі (40 - 50 %) наводиться детальна власна розробка з обраного напрямку дослідження. Подається сутність запропонованих моделей та оцінка їх ефективності.

Основний акцент у цьому розділі слід робити на економіко- математичній складовій досліджуваної проблеми, на засобах інформаційної та комп'ютерної підтримки управлінських (фінансових) рішень, на використанні економіко-математичних методів і моделей в економічній діяльності з метою її вдосконалення.

Слід чітко розмежувати джерела походження використаних даних:

• спеціальна література;

• документи, матеріали, що характеризують економічну, фінансову діяльність підприємства, на базі якого здійснюється наукове дослідження;

• власні спостереження та розрахунки.

У третьому розділі описується реалізація інструментарію проведення модельних експериментів. Важливим етапом при цьому є алгоритмізація модельного експерименту.

При великій складності алгоритму його блок-схему можна розробляти в два або три етапи, що становлять:

• розробку структурної блок-схеми алгоритму, що відображає його загальну структуру і складається з кількох крупних блоків, які є самостійними частинами алгоритму;

• розробку укрупненої блок-схеми, що подає більш детальну реалізацію алгоритму і опускає лише допоміжні блоки;

• складання детальної блок-схеми, що являє собою початковий варіант програми розв’язування задачі.

Особлива увага повинна бути приділена формалізованій постановці та модельному представленню проблеми (задачі), що вирішується автором. При формалізованій постановці проблеми здійснюється її описова модель, яка включає: виробничо-економічне формулювання проблеми, умови і обмеження, методи логічного контролю. Після чого здійснюється математичне формулювання постановки проблем (задачі) та складається її математична модель.