- •Питання до іспиту «Кримінальне право»
- •39. Поняття і види стадій злочину.
- •40. Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочину з матеріальним, формальним та усіченим складом.
- •41. Готування до злочину. Поняття та види.
- •42. Замах на злочин. Поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки
- •43. Види замаху на злочин. Непридатний замах та його види.
- •44. Відмежування замаху на злочин від закінченого злочину та від готування до злочину.
- •45. Добровільна відмова від вчинення злочину. Поняття, ознаки, правові наслідки добровільної відмови від злочину.
- •47. Поняття, ознаки та значення співучасті у злочині.
- •46. Діяльне каяття при вчиненні злочину. Відмінність діяльного каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
- •48. Види співучасників та їх визначення у кк України.
- •49. Виконавці та співвиконавці злочину.
- •50. Організатор злочину.
- •51. Підбурювач злочину. Способи підбурювання.
- •52. Пособник злочину. Відмінність пособництва від підбурювання.
- •53. Форми співучасті.
- •54. Кримінальна відповідальність співучасників. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації.
- •55. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією.
- •56. Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •57. Добровільна відмова співучасників. Відповідальність при добровільній відмові співучасників.
- •58. Ексцес виконавця. Види ексцесу.
- •59. Причетність до злочину.
- •60. Поняття множинності злочинів та її кримінально-правова характеристика.
- •61. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •62. Повторність злочинів. Види повторності.
- •63. Поняття сукупності злочинів та її ознаки. Види сукупності злочинів.
- •64. Рецидив злочинів. Його значення і види.
- •65. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •66. Поняття необхідної оборони. Підстави необхідної оборони та її ознаки.
- •67. Перевищення меж необхідної оборони.
- •68. Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні.
- •69. Затримання особи, що вчинила злочин. Ознаки правомірного затримання злочинця.
- •70. Поняття, підстави та ознаки крайньої необхідності.
- •71. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •72. Фізичний або психічний примус.
- •73. Виконання наказу або розпорядження.
- •74. Діяння, пов’язане з ризиком (виправданий ризик).
- •75. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •76. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •77. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •78. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •79. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •80. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •81. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •82. Звільнення від кримінальної відповідальності за актом амністії.
- •83. Поняття кримінального покарання та його ознаки. Цілі покарання.
- •84. Поняття та значення системи покарань за кримінальним правом.
- •85. Види покарань за кримінальним правом.
- •86. Основні та додаткові покарання.
- •87. Штраф як вид покарання.
- •88. Громадські роботи як вид кримінального покарання. Стаття 56. Громадські роботи
- •89. Виправні роботи як вид кримінального покарання. Стаття 57. Виправні роботи
- •90. Конфіскація майна: поняття, зміст та її види.
- •91. Арешт як вид покарання.
- •92. Обмеження волі як вид кримінального покарання.
- •93. Позбавлення волі на певний строк. Поняття та строки.
- •94. Довічне позбавлення волі.
- •95. Загальні засади призначення покарання.
- •96. Обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання.
- •97. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •98. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •100. Звільнення від покарання без його призначення.
- •101. Звільнення від подальшого відбування покарання.
- •102. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •103. Амністія і помилування.
- •104. Поняття та правові наслідки судимості.
- •105. Погашення та зняття судимості.
- •106. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування. Види примусових заходів медичного характеру.
- •107. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
93. Позбавлення волі на певний строк. Поняття та строки.
Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк
1. Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк у кримінально-виконавчої установи.
2. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років.
1. Позбавлення волі - один із видів основних покарань, який полягає в примусовій ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи. Це покарання може застосовуватися лише тоді, коли воно вказане в санкції статті (частини статті) КК, а також при заміні довічного позбавлення волі позбавленням волі на певний строк у порядку амністії чи помилування (ст. ст. 86, 87). Воно також може застосовуватися, коли суд дійде висновку про можливість незастосування довічного позбавлення волі (ст. 64). Вид кримінально-виконавчої установи визначається відповідним органом кримінально-виконавчої системи.
При позбавленні волі засуджений обмежується в праві вільного пересування і користування своїм часом, вибору місця проживання та місця і часу праці, на відпочинок, освіту тощо. При цьому засуджений піддається виправно-трудовому впливу, поєднаному з проведенням з ним виховної роботи. Його життя і діяльність підпорядковані установленому режиму відбування цього покарання.
2. Ст. 64 встановлює строки позбавлення волі - від одного до п'ятнадцяти років. Суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначає такий строк позбавлення волі, який необхідний і достатній для досягнення мети покарання.
3. Звільнення від відбування позбавлення волі з випробуванням може застосовуватися лише тоді, коли воно призначене на строк не більше п'яти років (ст. 75). Засуджений до позбавлення волі може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання (ст. 81). Невідбута частина позбавлення волі може бути замінена судом більш м'яким покаранням (ст. В2).
4. До неповнолітніх позбавлення волі на певний строк застосовується у порядку, передбаченому ст. 102.
5. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі на певний строк, за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти підлягає кримінальній відповідальності за ст. 393.
94. Довічне позбавлення волі.
Стаття 64. Довічне позбавлення волі
1. Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.
2. Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку.
1. Довічне позбавлення волі - найсуворіший із усіх видів основних покарань. Цей вид покарання застосовується судом тільки тоді,
коли воно вказане а санкції статті (частини статті) Особливої частини КК.
2. Дане покарання встановлене лише за вчинення особливо тяжких злочинів. Про поняття таких злочинів див. ст. 12 та коментар до неї. Ними є злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічне позбавлення волі (передбачені ст. Ї12. ч. 2 ст. 115, ч. З ст. 258, ст. ст. 348, 379, 400, ч, 4 ст. 404, ч. 2 ст. 438, ч. 2 от, 439, ч. 1 ст. 442, ст. 443).
3. Це покарання застосовується тільки у випадках, коли суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.
4. Не застосовується довічне позбавлення волі до таких категорій осіб: 1) осіб, що вчинили злочин у віці до 18 років; 2) осіб, що вчинили злочин у віці понад 65 років; 3) жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину; 4) жінок, що були в стані вагітності на момент
5. Особа, яка відбуває покарання у виді довічного позбавлення воді, за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти підлягає кримінальній відповідальності за ст. 393.
6. Засуджені до довічного позбавлення волі не підлягають звільненню від відбування покарання з Випробуванням (ст. 75), умовнодостроковому звільненню від відбування покарання (ст, 81).
7. Законом про амністію засудженим до довічного позбавлення волі це покарання може бути замінене на позбавлення волі на певний строк (ст. 85, ч. З ст, 86). Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років (ст. 87).