- •Питання до іспиту «Кримінальне право»
- •39. Поняття і види стадій злочину.
- •40. Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочину з матеріальним, формальним та усіченим складом.
- •41. Готування до злочину. Поняття та види.
- •42. Замах на злочин. Поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки
- •43. Види замаху на злочин. Непридатний замах та його види.
- •44. Відмежування замаху на злочин від закінченого злочину та від готування до злочину.
- •45. Добровільна відмова від вчинення злочину. Поняття, ознаки, правові наслідки добровільної відмови від злочину.
- •46. Діяльне каяття при вчиненні злочину. Відмінність діяльного каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
- •47. Поняття, ознаки та значення співучасті у злочині.
- •48. Види співучасників та їх визначення у кк України.
- •49. Виконавці та співвиконавці злочину.
- •50. Організатор злочину.
- •51. Підбурювач злочину. Способи підбурювання.
- •52. Пособник злочину. Відмінність пособництва від підбурювання.
- •53. Форми співучасті.
- •54. Кримінальна відповідальність співучасників. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації.
- •55. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією.
- •56. Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •57. Добровільна відмова співучасників. Відповідальність при добровільній відмові співучасників.
- •58. Ексцес виконавця. Види ексцесу.
- •59. Причетність до злочину.
- •60. Поняття множинності злочинів та її кримінально-правова характеристика.
- •61. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •62. Повторність злочинів. Види повторності.
- •63. Поняття сукупності злочинів та її ознаки. Види сукупності злочинів.
- •64. Рецидив злочинів. Його значення і види.
- •65. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •66. Поняття необхідної оборони. Підстави необхідної оборони та її ознаки.
- •67. Перевищення меж необхідної оборони.
- •68. Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні.
- •69. Затримання особи, що вчинила злочин. Ознаки правомірного затримання злочинця.
- •70. Поняття, підстави та ознаки крайньої необхідності.
- •71. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •72. Фізичний або психічний примус.
- •73. Виконання наказу або розпорядження.
- •74. Діяння, пов’язане з ризиком (виправданий ризик).
- •75. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •76. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •77. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •78. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •79. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •80. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •81. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •82. Звільнення від кримінальної відповідальності за актом амністії.
- •83. Поняття кримінального покарання та його ознаки. Цілі покарання.
- •84. Поняття та значення системи покарань за кримінальним правом.
- •85. Види покарань за кримінальним правом.
- •86. Основні та додаткові покарання.
- •87. Штраф як вид покарання.
- •88. Громадські роботи як вид кримінального покарання. Стаття 56. Громадські роботи
- •89. Виправні роботи як вид кримінального покарання. Стаття 57. Виправні роботи
- •90. Конфіскація майна: поняття, зміст та її види.
- •91. Арешт як вид покарання.
- •92. Обмеження волі як вид кримінального покарання.
- •93. Позбавлення волі на певний строк. Поняття та строки.
- •94. Довічне позбавлення волі.
- •95. Загальні засади призначення покарання.
- •96. Обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання.
- •97. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •98. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •100. Звільнення від покарання без його призначення.
- •101. Звільнення від подальшого відбування покарання.
- •102. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •103. Амністія і помилування.
- •104. Поняття та правові наслідки судимості.
- •105. Погашення та зняття судимості.
- •106. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування. Види примусових заходів медичного характеру.
- •107. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
83. Поняття кримінального покарання та його ознаки. Цілі покарання.
Ознака кримінальної караності - обов'язкова ознака поняття злочину. Як вже було зазначено у вступі, в юридичній літературі поняття кримінального покарання використовується в самих різних значеннях: як правовий вплив на винного у вчиненні злочину; як спосіб (форма) кримінальної відповідальності; як засіб (знаряддя, інструмент) кримінально-правової боротьби зі злочинами; як кара (відплата) винному за вчинене; як форма (міра) державного примусу, які у відношенні винного; як біль (позбавлення, страждання), якийсь збиток, що заподіюється на основі судового вироку винному у вчиненні злочину і т.д. Згідно ст.43 КК покарання є заходом примусу що за вироком суду. Іншими словами покарання розглядається як відповідь держави на вчинення злочину і регламентується як кримінально-правової, специфічний спосіб правового регулювання на злочин. Сутність покарання полягає в його властивості бути матеріалізованим виразом (формою) реагування держави на акт злочину поведінки винного формою засудження, осуду винного і вчиненого ним злочину, формою, змістом якої є встановлені законом правообмежень, покладені за вироком суду на засудженого з метою чинити на нього потрібне психологічне та інше попереджувальний вплив і тим викликати позитивні зміни в його особистості, щоб надалі ця особа не вчиняла злочинів. Можна виділити кілька специфічних ознак, поєднання яких і утворює поняття покарання. Це визначення вказує всі основні ознаки, які характеризують покарання в якості кримінально-правового явища: 1. Покарання - це міра державного примусу, передбачена кримінальним законом, застосовується лише до осіб, які вчинилизлочини. Цим воно відрізняється від інших заходів, що застосовуються, наприклад, за адміністративні, дисциплінарні, цивільно-правові правопорушення. Караючи, держава примушує злочинця до законослухняної поведінки. Вичерпний перелік кримінальнихпокарань, які тільки і можуть бути призначені судом за скоєні злочини, містить ст.44 КК. 2. Покарання призначається тільки судом і носить публічний характер, тобто призначається від імені держави і в інтересах усього суспільства. Інші державні органи таким правом не володіють. Публічність виявляється і в тому, що звільнення від покарання з підстав, встановлених у законі, за винятком амністії та помилування, також здійснюється тільки судовими органами. 3. Покарання може бути призначене тільки при наявності вини особи у скоєному злочині. Невинне заподіяння шкоди відповіднодо ст.49 Конституції РФ виключає кримінальну відповідальність і покарання. Відповідно до ч.1 ст.49 Конституції РФ, "коженобвинувачений у скоєнні злочину вважається невинним, поки його винність не буде доведена в передбаченому федеральним законом порядку і встановлено що набрало законної сили вироком суду". Обвинувальний вирок суду є процесуальною формою застосування покарання. Тільки суд в Росії має право давати кримінально-правову оцінку вчиненого і особи винного. 4. Покарання обов'язково заподіює засудженому певні позбавлення та обмеження прав і свобод, що залежать від виду покарання, наприклад: права вибору місця проживання, пересування, вибору роду діяльності; при конфіскації - позбавлення майна; позбавлення військового звання, а то й життя. Застосуванням перерахованих позбавлень, обмежень, утисків кримінальне покарання насамперед і відрізняється від інших покарань. 5. Покарання завжди має особистий характер і не повинно зачіпати інтереси інших осіб. 6. Покарання на відміну від інших покарань обов'язково тягне наслідок загальноправових та кримінально-правового характеру - судимість.