
- •Епідемічний процес
- •Джерело збудника інфекції
- •Механізм передачі інфекції
- •Сприйнятливість та імунітет
- •Мал. 3. Складові резистентності макроорганізму.
- •Вплив соціальних і природних факторів на епідемічний процес та його інтенсивність
- •Заходи щодо нейтралізації джерела збудника
- •Заходи щодо переривання механізму передачі інфекції
- •Фізичні засоби знезараження
- •Хімічні засоби знезараження
- •1. Хлорвмісні засоби.
- •4. Альдегіди.
- •Проведення дезінфекційних заходів
- •Повітряний метод стерилізації
- •Променева стерилізація
- •Газовий метод стерилізації
- •Стерилізація хімічними розчинами
- •Організація достерилізаційної підготовки інструментів і стерилізація у медичних установах
- •Харчові токсикоінфекціі
- •Сальмонельоз
- •Ботулізм
- •Диференційний діагноз
- •Профілактика та заходи в осередку.
- •Гострі респіраторні вірусні інфекції (крім грипу)
- •Аденовірусна хвороба
- •Епідеміологія.
- •Патогенез.
- •Діагностика
- •Диференційний діагноз.
- •Загальні підходи до лікування
- •Противірусна хіміотерапія
- •Інтерферонотерапія
- •Антибіотикотерапія
- •Дифтерія (diphtheria)
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Епідеміологія
- •Діагностика
- •Диференційний діагноз
- •Лікування
- •Диспансеризація
Повітряний метод стерилізації
Предмети, які можуть зіпсуватися від дії водяної пари під тиском, рекомендується стерилізувати за допомогою сухого жару. Повітряну стерилізацію проводять у повітряних (сухожарових) шафах. За бактерицидними властивостями сухе гаряче повітря поступається вологому, тому у сухожарових стерилізаторах піднімають температуру до 160-250 °С. Необхідна експозиція при 160 °С звичайно становить 2,5 год, при 180 °С - 60 хв. Повітряний метод застосовують для стерилізації виробів із скла, фарфору (шприци, посуд), металу (хірургічні, гінекологічні, стоматологічні інструменти), силіконової ґуми та ін.
Процес стерилізації в повітряних апаратах складається із завантаження стерилізатора, нагрівання його до визначеної температури (найчастіше 160 °С), власне стерилізації, охолодження і розвантаження простерилізованих предметів.
Сухожарові шафи складаються з теплоізоляційного корпусу, підставки, кришки та стерилізаційної камери з сітками-поличками. Вмонтоване реле часу забезпечує автоматичне підтримування необхідної температури впродовж заданого часу.
Предмети, що підлягають стерилізації, повинні бути сухими, можуть лежати у відкритій посудині або у крафт-пакетах. Важливо укладати їх нещільно, щоб зберегти достатню циркуляцію повітря у камері. Категорично забороняється відчиняти сухожарову шафу під час її роботи, оскільки це небезпечно з протипожежних міркувань і може призвести до втрати стерилізаційного ефекту.
Контроль стерилізації у сухожарових шафах проводять за допомогою термічного (термометрами), фізичного (закладають пробірку з порошкоподібним альбуцидом, аспірином, сахарозою, барбіталом, бурштиновою чи аскорбіновою кислотою, температура плавлення яких перевищує 160 °С) і бактеріологічного методів. Біотестом можуть служити пробірки зі спорами сінної або картопляної палички, що витримують температуру 160 °С протягом 1-1,5 год.
Променева стерилізація
Іонізуючі (b- і g-) промені великої енергетичної сили мають виражений бактерицидний і спороцидний ефект. Такий метод використовується лише у промислових умовах для стерилізації одноразових медичних інструментів, що герметично запаковуються у поліетиленові пакети і зберігають стерильність декілька років.
Газовий метод стерилізації
Газовий метод застосовують для стерилізації об’єктів, які не можна піддавати термічній обробці (катетери, зонди із штучних матеріалів, протези, ендоскопи, кардіостимулятори, наркозна та дихальна апаратура, оптичні прилади, кетгут, колючі і ріжучі інструменти з мікронним заточенням). Перед обробкою їх загортають у газопроникний папір, матерію, поліетиленові й інші плівки.
Для газової стерилізації використовують окис етилену, метилбромід і їхні суміші, формальдегід та ін. Ці сполуки вводять у герметичні камери, куди попередньо поміщають вироби, що підлягають стерилізації. Під час стерилізації контролюють концентрацію газу, температуру, тиск, вологість, час витримки. Підвищення тиску, температури і вологості в газовій камері сприяє стерилізації.
Вироби, простерилізовані у такий спосіб, можна застосовувати тільки після ретельного провітрювання під витяжкою. Металеві і скляні предмети повинні провітрюватися не менше 1 доби, вироби з ґуми і полімерних матеріалів - 5 діб, об’єкти, що тривало контактують з рановою поверхнею - 14 діб.