Бронхоектатична хвороба.

Спільними ознаками для бронхоектатичної хвороби та дисимінованого туберкульозу легень в стадії розпаду є вологий кашель з виділенням харкотиння, біль в грудях, загальна слаб­кість, зниження маси тіла.

На відміну від туберкульозного процесу при якому хворий досить часто може вказати на наявність контакту із туберкульозним хворим чи бацилоносієм, бронхоектатична хвороба може бути вродженою (в 4-6%). а набутий її варіант найчастіше розвивається після грипозної пневмонії (інтерстиціальної пневмо­нії із ураженням судин). Харкотиння при бронхоектатичній хворобі може виділятися у великих кількостях і при відстоюванні ділитися на 3 шари (пінистий, каламутний та гнійний), в той час як при туберкульозному процесі харкотиння виділяється відносно небагато і в ньому в половині випадків можна виявити МБТ. Бронхоектатична хвороба часто ускладнюється розвитком легеневих кровотеч, що при дисимінованому туберкульозі зустрічається не так вже і часто. Внаслідок тривалого перебігу захворювання при бронхоек­татичній хворобі нігті набувають форми "годинникових скелець", а кінцеві фаланги пальців змінюють у вигляді "барабанних паличок", що не характерно для туберкульозу. Вже на ранніх етапах розвитку брон­хоектатичної хвороби перкуторний звук набуває коробкового відтінку. Також спостерігається обмеження рухомості нижніх країв легень при бронхоектатичній хворобі, що не характерно для дисимінованого ту­беркульозу. Аускультативно при туберкульозному процесі можна виявити ослаблене везикулярне дихан­ня над вогнищем ураження, в той час як при бронхоектазах вислуховується численні крупноміхурцеві (крупнокаліберні) вологі хрипи на периферії легень. При рентгенографічному дослідженні виявляються численні кільцевидні тіні з горизонтальними рівнями рідини, деформація легеневого малюнка при брон­хоектазах та інфільтративні зміни із деструктивними процесами на фоні перифокальних змін легені при туберкульозному процесі. При проведенні ФБС можна встановити наявність бронхоектазів, взяти біопсію епітелію, в той час як при туберкульозному процесі ФБС виявляє специфічний ендобронхіт Позитивна реакція Манту вказує на туберкульозний процес.

На основі вищенаведених даних ми відкидаємо це захворювання.

На основі попереднього діагнозу і проведеного диференціального діагнозу можна поставити кінце­вий діагноз: Дисимінований туберкульоз легень в фазі розпаду з двохвторін МБТ(-).

План лікування.

1. Стрептоміцин - 0 75 в/м 1 раз на добу.

2. Ізоніазид - 10% 5 мл в/в 1 раз на добу.

3. Етамбутол – 1-2 раз на добу.

4. Ріфампіцин - 0,45 1 рази на добу.

5.Піразим-амід 0.5 гр. 3 рази на день.

6.Бромгексин 1т 3 рази на день

7. Віт В1;В6 - по 1 мл в/м через день.

8. Сірепар – 3. 0 в/м і раз на добу.

9. Супрастін – 0,1 -3 рази на добу.

10. Карсіл 1 драже 3 рази на день.

11. Манініл 3.5 гр. на добу.

12. Сульфокамфокаїн в\м.

Рецепти

1. Rp. Thiamini bromidi 3% — 1 ml.

D.t.d. №20

S. по 1 мл. В\м. Через день.

2. Rp.Sol. Рігіdохіпі hydrосhlогіdi 5% - 1 ml/

D.t.d N 10 іп аmр.

S. по 1 мл в/м через день.

3. Rp.Streptomycini sulfatis 0.25

D.t.d. № 50

S.вводити в\в 5 мл препарату 1 раз на добу, асептично розчинивши в 5 мл. ізотонічного розчину.

4. Rp.Isoniazidi 10%- 5 ml

D.t.d. №20 in amp.

S.вводити в\в 5мл препарату 1 раз на добу , асептично розчинтвши в 5 мл ізотонічного розчину.

5. Rp. Ethambutoli 0.4

D.t.d. № 100 in tab.

S. по три таблетки 1 раз на добу.

6. Rp. Rifampicini 0.45

D.t.d.№ 30 in caps.

S. по 1 капсулі 1 раз на день.

7.Rp. Sirepar 10 ml

D.t.d. № 5

S. по 3мл в\м 1 раз на день.

8.Rp. Dragee Suprastini 0.1

D.t.d. №50

S. по 1 драже 2 рази на день, всередину.

Щоденник Дата Стан хворого Призначення
9.03.2002р.	Хворий скаржиться на біль за грудиною, кашель з виділенням харкотиння з прожилками крові,поява задишки при фізичному навантаженні, в’ялість, втрату апетиту, пітливість, серцебиття, порушення сну. . Загальний стан хворого покращився, свідомість ясна, положення в ліжку активне. Тони серця ослаблені ритмічні, пульс синхронний, задовільного наповнення і напруження, ЧСС 64уд/хв, АТ 110/70 мм рт. ст. Дихання везикулярне, вислуховуються поодинокі хрипи зліва. ЧД 17/хв..Температура тіла Т = 36,8 °С. Стілець у нормі, сечопуск в нормі.	1. Режим відносно спокою №2. 2.Дієта: стіл №1 по певзнеру. 3.Медикаментозна терапія: стрептоміцин –0,75 в\м 1 раз на добу. Ізоніазид – 10% 5мл в\в 1раз на добу. Етамбутол- 1-2 рази на добу. Рфампіцин-т 0,45 1 раз на добу. Віт. В1,В6- по 1 мл в\м через день. Сірепар- по 3 мл 1 раз на день в\м.
27.03.2002р.	Хворий скаржиться на біль за грудиною, кашель з виділенням харкотиння з прожилками крові,поява задишки при фізичному навантаженні, в’ялість, втрату апетиту, пітливість, серцебиття, порушення сну. . Загальний стан хворого покращився, свідомість ясна, положення в ліжку активне. Тони серця ослаблені ритмічні, пульс синхронний, задовільного наповнення і напруження, ЧСС 64уд/хв, АТ 110/70 мм рт. ст. Дихання везикулярне, вислуховуються поодинокі хрипи зліва. ЧД 17/хв..Температура тіла Т = 36,8 °С. Стілець у нормі, сечопуск в нормі., у нормі, сечопуск в нормі.	І.Стіл №1 2.Загальний Режим-2,Лікування попереднє.

Куратор:__________________