14.4. Еволюція світової валютної системи.

Світова валютна система до початку ХХІ ст. пройшла три основні етапи – золотого стандару, золотовалютного (доларового) стандарту, та паперово-валютного (девізного) стандарту.

Перший етап - система золотого стандарту – існував від початку ХІХ ст. до 1920-х – 30-х років. Офіційно ця система була оформ-лена на конференції в Парижі у 1867 році. В системі золотого стан-дарту золото було основою міжнародних розрахунків. Золотий стандарт - це міжнародна валютна система, яка базується на офі-ційному визначенні державою вмісту золота в одиниці національної валюти з зобовязаням центральних банків конвертувати її в золото.

В період дії золотого стандарту золото використовувалось у вигляді монет як на зовнішньому, так і на внутрішньому (паралельно з папе-ровими грошовими знаками) ринках. Обмінний курс паперових гро-шей розраховувався на основі золотого вмісту, що фіксувався держа-вою

Країни, де було введено золотий стандарт повинні були підтримувати жорстке співвідношення між наявними запасами золота і кількістю паперових грошей, що знаходилися в обігу. Ця система забезпечувала грошам повну конвертованість, стійкість валютного курсу, стабільність цін на світовому і національному ринку.

Водночас система золотого стандарту була занадто жорсткою, негнучкою, дорогою, залежною від видобутку золота. Державі важко було контролювати грошову масу: при дефіциті платіжного балансу грошова маса скорочувалась (втікала за кордон), що викликало падін-ня цін, стимулювався експорт, скорочувався імпорт. При позитивно-му платіжному балансі виходило навпаки. Найбільшим недоліком цієї системи було те, що вона суттєво обмежувала можливості проведення державою власної валютної політики.

Система золотого стандарту була вигідна країнам з розвинутою економікою, з великими обсягами експорту. При золотому стандарті дефіцит платіжного балансу (найчастіше властивий бідним країнам) покривався золотом.

Перший етап золотого стандарту був періодом економічної стабільності та швидкого зро-стання провідних країнах світу (США, Великобританія, Японія, Франція). Політична ситуація в світі була відносно стабільною, державні бюджети - невеликими, інфляція - низькою. Уряди проводили рестриктивну грошову політику (політику зменшення державних витрат).

З початком світової війни 1914-1918 рр. ситуація змінилася. Внаслідок загострення протиріч між основними державами золотий стандарт розпався, валютні курси зазнали значних коливань, що негативно відзначилось на економічній стабільності.

На протязі 1924 - 1928 рр. європейські країни відновили золотий стандарт, але в трансформованому вигляді золотозливкового стан-дарту. Ця система проіснувала до «Великої депресії» 1929 - 1933 роки. В її основі було покладено те, що національні валюти провід-них західних країн (Великої Британії, Франції, Бельгії, Нідерландів та ін.) прирівнювались до певної кількості золота та розмінювались на нього, але не в будь - якій кількості, а на золоті зливки вагою не менш ніж 12,4 кг кожний. Відповідно, обмін національних грошових знаків на золото був обмежений досить великими сумами.

В країнах, які потерпіли від наслідків Першої світової війни та у бага-тьох колоніальних та бідних країнах була запроваджена система золотодевізного стандарту, який базувався на золоті та провідних валютах світу.

Повний відхід від золотого стандарту відбувся в роки «великої депресії». Одна за одною провідні країни світу – Англія (1931р.), США (1933р.), Франція (1936р.) – припинили розмін на золото паперових грошових знаків.

Другий етап. Бреттон - Вудська система. В період Другої світової війни гостро постало питання становлення нової валютної системи. Ініціатор-рами даного процесу були США та Велика Британія. Такою систе-мою стала Бретон - Вудська (місто в США ) прийнята в 1944 році. Основними її елементами були:

- встановлення паритету валют у золоті прямо або через золотий вміст долара США, зафіксований на 1 липня 1944 року в розмірі 0,88571 гр. чистого золота, при ціні золота 35 дол. за унцію (1 трійська унція – 31,1035 грама);

- забезпечення конвертованості двох резервних валют (дол. США та фунта стерлінгів) в золото по офіційному курсу.

Основним змістом даної валютної системи було те, що США повинні були обмінювати долари на золото в будь-яких масштабах та без будь - яких обмежень. Інші країни повинні були зафіксувати курси своїх валют відносно долара та підтримувати курс в межах коливань не більше 1% по відношенню до паритета.

Однією з умов Бреттон-Вудської системи була повна заборона вільної (приватної) купівлі-продажу золота. Цю операцію могли здійснювати тільки центральні банки за фіксованою ціною – 35 доларів за унцію.

Функціонування Бреттон-Вудської системи забезпечувалося високим рівнем стійкості долара, яка спиралася на його конвертованість для центральних банків у золото. У 1949 р. запаси золота США становили близько 70% світових запасів, що становило 24,6 млрд. доларів. Це в 3,15 раза перевищувало загальну суму доларів, розміщену в іноземних банках.(Гальчинський А.С. Теорія грошей. – К.: Основи, 2001. – с.325). Проте вже в 1971 р. запаси золота США скоротилися до 11,1 млрд. дол., що було в 6 разів менше доларової маси, яка знаходилася в міждержавному обігу. Крім того, внаслідок високого попиту утворилася подвійна ціна на золото – офіційна (35 дол. за унцію) та ринкова, в кілька разів більша.

Бреттон-Вудська валютна система все менше відповідала потребам міжнародної економіки. В 1972 році вона система була скасована.

Третій етап. Ямайська (Кінгстонська) валютна система – прийнята в 1976 р. в м. Кінгстоні країнами – учасницями МВФ. Згідно даної системи було скасовано фіксовану ціну золота і золотий паритет національної грошової одиниці всіх країн членів МВФ. Золото було виключено з міжнародних розрахунків та перестало виконувати резервні функції валютної системи. Були зняті всі обмеження на його приватне використання. З цього часу ні держава, ні міжнародні економічні організації не регулюють ціну золота і воно перетворилося в звичайний товар. Проте, воно є високоліквідним товаром і зберігається центральними банками в якості резерву.

Таким чином, з 1976р. почала діяти девізна система за якої роль сві-тових грошей виконують девізи – національні та колективні валюти і жодна з національних валют не обмінюється на золото. Проте біль-шість центральних банків розвинутих країн тримають його в своїх запасах. Втративши офіційний статус світових грошей, золото продов-жує залишатися стратегічним товаром, який можна використати для стабілізації національної валюти. Обсяги запасів золота деяких країн та МВФ відображено в таблиці 14.1.

Таблиця 14.1.

Офіційні запаси золота в різних країнах та міжнародних банках.*

№ п/п	Країни	Офіційні резерви (тон)
		2007р.	2005 р.
1	Сполучені Штати Америки	8 133.5	8 133.5
2	Німеччина	3.417.4	3 427.8
3	Міжнародний валютний фонд	3 217.3	3 217.3
4	Франція	2 622.3	2 892.6
5	Італія	2 451.8	2.451.8

*Диба М., Бахтарі Е. Еволюція золота: історія і сучасність//Вісник НБУ, жовтень 2008, с.26.

14.5. Валютні резерви держави. З метою стабілізації національної грошової систем кожна держава накопичує певну кількість висо-коліквідних запасів у вигляді золота та іноземної валюти, які нази-ваються валютним резервом.

Валютні резерви відіграють важливу роль в стабілізації національної та світової економіки. Вони формуються центральним (державним) та комерційними банками, фінансовими установами та транснаціональ-ними компаніями. Використовуються як страховий засіб для гаранту-вання своєчасності розрахунків на світовому ринку. Найважливіша складова валютних резервів – централізовані запаси золота та іноземної валюти.

Внаслідок низки економічних, історичних, політичних обставин основними складовими валютних резервів є золото, долари США, а в останні роки і євро. Співвідношення різних валют у світових валютних резервах відображено в таблиці 14. 2.

Таблиця 14. 2.

Диверсифікація міжнародної ліквідності. Частки резервних

валют в міжнародних резервах.*

	1996	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005
Долари США	62,1	69,4	71,0	71,0	71,4	67,0	65,9	65,8	66,5
Японські ієни	6,7	6,2	6,4	6,1	5,1	4,4	3,9	3,8	3,6
Англ. фунти стерлінгів	2,7	2,7	2,9	2,8	2,7	2,8	2,8	3,4	3,7
Швейцарські франки	0,3	0,3	0,2	0,3	0,3	0,4	0,2	0,2	0,1
Євро	-	-	17,9	18,4	19,3	23,9	25,3	25,0	24,4
Інші валюти	4,3	4,5	1,6	1,5	1,2	1,5	1,9	1,8	1,6

*Мировая экономика и международные отношения. – 2007. - №6. – с.57.

За даними Bloomberg на кінець 2006 року загальна сума офіційних резервних активів у світовій економіці перевищила 4,8 трильйонів доларів, що означає майже трикратне зростання в порівнянні з 1994 роком.... Станом на 2006 рік в розвинутих країнах було сконцентровано близько 2/3 світових резервів у порівнянні з 30 % на початку 70-х років ХХ ст. Резерви країн, що розвиваються становить близько 500 млрд. доларів і практично не змінилися з початку 90-х років. (Фаненко М. Международная ликвидность и диверсификация официальных резервных активов//МЭиМО. – 2007. - №7. – с.54-61. с. 57)

Суттєвою стороною активного використання іноземної грошової маси є те, що воно фактично означає довгострокове кредитування урядів країнемітентів та сприяє зростанню їх економік, підвищенню конкурентоспроможності і, відповідно, зниженню потенціалу власної країни. Так, за даними Федеральної резервної системи, за межами країни може обертатися близько 70% готівкових доларів США. Жодна інша валюта будь-якої країни не отримала такого поширення. (Коптюх О. Ризики сучасної грошової системи та перспективи її розвитку// Вісник НБУ. – 2008.- № вересень. –с.16-19. с.18).

Обсяги валютних резервів шести перших за їх масштабами країн показано в таблиці 14.3.

Таблиця 14.3

Країни з найбільшими валютними резервами*

№ п/п	2000 р.		№ п/п	2007 р.
	Країни	Млрд. СПЗ		Країни	Млрд.. СПЗ
1	Японія	266.5	1	Китай	925.6
2	Китай	127.1	2	Японія	593.0
3	Республіка Корея	73.6	3	Росія	277.1
4	Індія	28.6	4	Республіка Корея	165.2
5	Бразилія	24.9	5	Індія	163.1
6	Росія	18.6	6	Бразилія	106.6
	6 країн	539.3		6 країн	2 229.6
	Світові валют. Резерви	1 485.6		Світові валютні резерви	3 904.3
	Валютні резерви 6 країн у % до світових валютних резервів	36.3 %		Валютні резерви 6 країн у % до світових валютних резервів	57.1 %

*Круглик С., Єременко О. Міжнародний валютний фонд перед новими викликами//Вісник НБУ, березень 2008. – с.8-13, с.10.( International Financial Statistics. IMF. Yearbook 2004. International Financial Statistics. IMF. November 2007).

Валютні резерви України хоч і поступово зростають, проте не відносяться до числа крупних. З отриманням незалежності Україною вони практично дорівнювали нулю. В 1995 р. вони становили всього 906,3 млн. доларів США, в 1996 р. – 1,76 млрд. дол., в 1997р. – 2,3 млрд. доларів.¹ (Гальчинський с.373) Сучасний стан валютних резервів України відображено в таблиці 4.

Таблиця 14. 4.

Офіційні резервні активи та інші валютні активи в іноземній валюті

Національного банку України (станом на 01. 08. 2008)*

№ п/п	Активи	Млн. дол. США
	Офіційні резервні активи	37 916.54
1.	Резерви в іноземній валюті (у конвертован. іноз. валютах)	37 139.05
1.1	Цінні папери	18 142.35
....
4.	Золото (у т. ч. депозити та (у разі необхідності) контракти «своп»	772.77

*Диба М., Бахтарі Е. Еволюція золота: історія і сучасність//Вісник НБУ, жовтень 2008, с.25

Висновки.

Розвиток міжнародних економічних зв’язків відображається в формуванні та еволюції світової валютної системи.

Міжнародні валютні відносини можна визначити як систему економічних, правових, нормативних та організаційних положень, що забезпечують функціонування грошового обігу в системі зовнішньоекономічної діяльності.

Оскільки зовнішньоекономічна діяльність має значну кількість ризиків для її учасників то виникає потреба в створенні валютного механізму, який за безпечував би ефективність міжнародних економічних операцій для всіх сторін.

Розглянутий вище матеріал показує, що ця система є динамічною та суперечливою. Вона не в однаковій мірі відображає інтереси різних країн. В її межах ведеться постійне змагання за лідерство з метою отримання переваг окремими країнами або їх угрупуваннями.

Сучасний стан світової валютної системи – це лише один з етапів її еволюції і йому на зміну прийде, без сумніву, новий, більш розвинутий.

Завдання для самостійної роботи

І.Вивчити наступні поняття: валюта, валютний курс, плаваючий валютний курс, фіксований валютний курс, органи валютного регулювання, валютна система, Бреттон-Вудська валютна система, Ямайська валютна система, золотий стандарт, валютний ринок.

ІІ. Питання на семінарське заняття:

1. В чому полягає сутність міжнародних валютних відносин?

2. Які види валютних систем існували в ХІХ та ХХ століттях?

3. Які існують елементи національної валютної системи?

4. Які чинники сприяли еволюції світової валютної системи?

5. Які види валютних курсів Ви знаєте?

ЛІТЕРАТУРА