Ответы на екзамен
1) Частковим випадком плоскої хвилі є монохроматична плоска хвиля.
Поняття плоскої хвилі є ідеалізацією, оскільки при означенні такої хвилі вважається, що фронт хвилі задається нескінченною площиною, що неможливо для реальних хвиль. Однак, ідеалізація плоскої хвилі широко використовується в різних областях фізики при розгляді хвиль різноманітної природи: звукових, електромагнітних, зокрема світлових та при описі квантових частинок і полів. Хвилю можна вважати наближено плоскою на великій віддалі від джерела.
Плоскою електромагнітною хвилею називається хвиля, в якої поверхня рівних фаз являє собою площину.
2)Сфери́чна хви́ля — хвиля, яка розповсюджується від точкового джерела або збігається до нього.
4)До звуковим хвилям належать хвилі, частоти яких лежить в межах сприйняття органами слуху. Людина сприймає звуки тоді, коли на його органи слуху діють хвилі з частотами від 16 до 20 000 Гц. Пружні хвилі, частота яких менше 16 Гц, називають інфразвуковими, а хвилі, частота яких лежить в інтервалі від 2 Ч 104 до 1 Ч 109 Гц - ультразвуковими. До основних характеристик звукових хвиль відносять швидкість звуку, його інтенсивність - це об'єктивні характеристики звукових хвиль, висоту тону, гучність відносять до суб'єктивних характеристиках. Суб'єктивні характеристики залежать у великій мірі від сприйняття звуку конкретною людиною, а не від фізичних характеристик звуку. У процесі поширення звукових хвиль в середовищі відбувається їх згасання. Амплітуда коливань частинок середовища поступово зменшується при зростанні відстані від джерела звуку. Однією з основних причин загасання хвиль є дія сил внутрішнього тертя на частинки середовища. На подолання цих сил безперервно використовується механічна енергія коливального руху, що переноситься хвилею. Ця енергія перетворюється в енергію хаотичного теплового руху молекул і атомів середовища. Оскільки енергія хвилі пропорційна квадрату амплітуди коливань, то пріраспространеніі хвиль від джерела звуку разом зі зменшенням запасу енергії коливального руху зменшується і амплітуда коливань. На поширення звуків в атмосфері впливає багато чинників: температура на різних висотах, потоки повітря. Ехо - це відбите від поверхні звук. Звукові хвилі можуть відбиватися від твердих поверхонь, від шарів повітря в яких температура відрізняється від температури сусідніх шарів.
4)змінний тиск у середовищі, зумовлений поширенням у ньому звукових хвиль. Величина звукового тиску оцінюється силою дії звукової хвилі на одиницю площі й виражається у ньютонах на квадратний метр (1 Н/м²), або Паскалях (Па).
Интенсивность звука — скалярная физическая величина, характеризующая мощность, переносимую звуковой волной в направлении распространения. Количественно интенсивность звука равна среднему по времени потоку звуковой энергии через единичную площадку, расположенную перпендикулярно направлению распространения звука
Порі́г чу́тності — найтихіший звук, який ще здатна чути людина на частоті 1 000 Гц, що відповідає звуковому тиску.
Поріг чутності залежить від частоти звуку. При дії шумів й інших звукових роздратувань, поріг чутності для даного звуку підвищується (див. Маскування звуку), причому підвищене значення порога чутності зберігається якийсь час після припинення дії фактора, що заважає, а потім поступово повертається до початкового рівня. У різних людей й у тих самих осіб у різний час поріг чутності може різнитися залежно від віку, фізіологічного стану, тренованості. Вимірювання порога чутності звичайно розробляються методами аудіометрії .
8) Мі́кшер (мікшерний пульт, від лат. mixus — мішаний) — електронний музично-акустичний пристрій, який має широкі сервісні можливості — еквалайзер, різноканальний підсилювач, канали ефектів, реверберацію, затримку, монітор, панораму, повернення, вставляння тощо — і дозволяє музиканту поєднувати (мікшувати) різноманітні акустичні якості звуку музичних інструментів у найширші комбінації.
Мікшерний пульт використовують при звукозаписі, у відтворенні сигналу кількох джерел. Микшерні пульти бувають двох типів: «split» й «in-line».
Ревербера́ція— залишкове «післязвуччя» у закритих приміщеннях. Утворюється внаслідок багатократного відбиття від поверхонь та одночасного поглинаннязвукових хвиль. Реверберація характеризується проміжком часу (усекундах), протягом якого сила звуку зменшується на 60дБ.
Загальний огляд
Явище реверберації полягає у суперпозиції різних ехосигналів від одного джерела звуку. Ефект реверберації можна спостерігати в закритих приміщеннях після вимкнення джерела звуку. Художньо-естетичне враження, що створюється реверберацією, залежить від контексту звукового твори і визначається у вищих відділах головного мозку. Зазвичай надлишкова тривалість реверберації призводить до неприємного гулу, "порожнечі" приміщення, а недостатня - до різкого уривчастого звучання, позбавленого музичної "соковитості". Штучно створювана реверберація в певних межах сприяє поліпшенню якості звучання, створюючи відчуття приємного "резонансу" приміщення.
При запису мови, співу, музики, а також створенні різних шумових ефектів використання штучної реверберації є складовою частиною загальної обробки аудіосигналу. Такий вид обробки визначається як технічними умовами проведення запису, так і художньо-естетичними завданнями. Реверберацію використовують для поліпшення та підкреслення художньої виразності мовлення, співу, звучання окремих музичних інструментів. Так, наприклад, при записі музичних програм у приміщенні з незадовільною акустикою або малого для даного складу виконавців обсягу зазвичай не вдається отримати необхідне співвідношення між гулкістю і чіткістю звучання. У цьому випадку застосування штучної реверберації дозволяє домогтися поліпшення якості звучання музичної програми. Аналогічно, реверберація допомагає створити необхідне акустичне забарвлення голосу або інструменту при записі вокаліста або соло інструменту, коли він "тоне" у звучанні ансамблю, що супроводжує.
За допомогою реверберації можна створити ефект наближення і віддалення джерела звуку. Для цього поступово змінюють рівень реверберації, створюючи ілюзію зміни акустичного відносини, а значить, і враження зміни звукового плану. При озвучуванні відеофільму або звуковому оформленні презентації нерідко виникає потреба підкреслити акустичну обстановку того чи іншого місця дії. Для цього також використовують ефект реверберації.
Елементи реверберації
Прямий звук – перший звук, який потрапляє безпосередньо від джерела до слухача і має найбільшу інтенсивність. Згідно з дослідженнями Гааса[1], суб'єктивна оцінка локалізації джерела звуку визначається саме прямим звуком і відбиттями, що приходять протягом 1 мс.
Час затримки першого відбиття(англ.Initial Time Delay Gap), що позначаютьITDGабоt1– часовий інтервал між сприйманим слухачем прямого звуку і його першого відбиття. Значеня цього параметру визначає суб'єктивне враження величини приміщення. З дослідів Беранка[2]випливає, що в кращих концертних залахt1для слухача, що сидить у центрі залу це значення становить від 15 до 30 мілісекунд. Звідси випливає, шлях, який долає відбитий звук має бути на 5 - 10 метрів довшим ніж шлях прямого звуку. Якщо значенняt1є завеликим (від 50 до 70 мілісекунд), у слухача виникне враження перебування у величезному просторі. Відбиття із запізненням понад 100 мс сприймається яклуна.
Ранні відбиття(англ.early reflections) – група відбиттів, що приходять до слухача через 80 мс після прямого звуку. Гаас[1]дослідив, що відбиття із часом затримки 20-50 мс справляють враження збільшеня гучності прямого сигналу. Звуки, що затримуються на 40 мс посилюють враження акустичної близькості. Для досягнення повноти звучання, ранні відбиття повинні приходити з якнайбільшої можливої кількості напрямків.
"хвіст" реверберації– складається з великої кількості багаторазово відбиттів звуку (згідно з Кремером і Мюлером[3]протягом секунди до слухача приходить до 2000 відбиттів). Інтервали між послідовними відбиттями сигналу настільки короткі, що „хвіт” реверберації має характер поступово зникаючого продовження прямого сигналу. У залежності від коефіцієнтів поглинання поверхонь приміщення, „хвіст” може зникати повільно або раптово, що виражається у часі реверберації приміщення.