2. Валютний курс та курсоутворення

Валютний курс — це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або «ціна» грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошовій одиниці іншої країни чи міжнародних валют­них одиницях.

Залежно від терміну поставки іноземної валюти розрізняють:

• Спотовий курс іноземної валюти (курс спот-ринку) – ціна валюти в угодах, у яких поставка валюти відбувається не пізніше 3 днів після заключення угоди. Розрізняють курси: TODAY (поставка сьогодні), TOMMORROW (поставка завтра) і SPOT (поставка протягом 3 днів). Основні торги йдуть по валюті з поставкою TODAY.

• Форвардний курс іноземної валюти (курс строкового ринку) – ціна валюти в строкових угодах, у яких поставка валюти відбувається більш ніж через три дні після висновку угоди. Найбільший обсяг торгівлі у світі доводиться на 3, 6, 9, 12 місячні строки поставки валюти. Якщо форвардні контракти стандартизуються й торгуються на основних біржах, то їх називають ф'ючерсними контрактами.

Важливу роль у функціонуванні валютного ринку відіграє режим валютних курсів та розробка методики формування офіційного валютного курсу країн. Розрізняють два основні режими ціноутворення на ринку валюти:

1. Режим плаваючого валютного курсу. У режимі плаваючого курсу ціна іноземної валюти визначається на ринку валюти під дією ринкових факторів та міняється залежно від співвідношення попиту й пропозиції на валюту. Центральний банк може втручатися в процес курсоутворення, виступаючи або з боку попиту (щоб підтримати іноземну валюту) або з боку пропозиції (щоб підтримати вітчизняну валюту) на ринку валюти. Залежно від участі Центрального банку у торгах розрізняють:

• Режим вільного плавання, коли центральний банк не втручається в торги валютою;

• Режим брудного плавання, що іноді називають керованим плаванням, коли центральний банк активно втручається в торги на валютному ринку;

2. Режим фіксованого валютного курсу. У режимі фіксованого курсу центральний банк гарантує проведення легальних угод по обміну іноземної валюти на вітчизняну (і назад) по певному їм курсу. Іноді всі угоди проходять через центральний банк, іноді існує ринок валюти, ціна на якому активно регулюється центральним банком. Такі країни фіксують вартість своєї валюти з нульовою можливістю відхилення або з дуже вузькими межами (не більше 1 %) таких відхилень від іншої іноземної валюти або комбінованої валюти. Лідерами у списку еталонних валют, до яких прив’язується національна валюта, є долар США, євро та СПЗ (спеціальні права запозичення).

• Якщо центральний банк гарантує знаходження валютного курсу в деяких межах, то говорять, що діє режим валютного коридору.

• Якщо центральний банк гарантує те, що курс буде на деякому рівні (певне, тривалий час незмінне значення курсу), такий режим називають валютним пегом. (Пегом також називають режим керованого плавання, коли центральний банк намагається, за рахунок інтервенцій, утримати курс на деякому рівні. У цьому випадку, центральний банк часто міняє той рівень курсу, що він підтримує в кожний момент часу, намагаючись перешкоджати короткостроковим коливанням курсу, і не вставати на шляху в глобальних змін. Такий режим називають повзучим пегом).

Багато економістів думають, що система вільно плаваючих валютних курсів, при якій центральні банки утримуються від проведення інтервенцій на ринку, приносить значні вигоди світовій економіці в цілому. Разом з тим висувається кілька доводів проти системи вільно плаваючих валютних курсів:

• На практиці фінансові ринки не мають високу ефективність. Ринок рідко діє так раціонально, як від нього це звичайно очікують. Отже, завжди існує ризик довгострокового відхилення валютного курсу від свого фундаментального макроекономічного значення.

• Передбачувана зміна валютного курсу в майбутньому є вкрай невизначеною, що створює труднощі в плануванні й ціноутворенні учасників ринку. Це перешкоджає розвитку міжнародної торгівлі й інвестицій. У деяких випадках невизначеність зміни валютного курсу можна застрахувати завдяки деривативам, але це значно збільшує операційні витрати учасників ринку.

• Залишається можливість для проведення спекуляцій на змінах валютних курсів, що впливає на внутрішню й зовнішню рівновагу. Порушення рівноваги на внутрішньому грошовому ринку в умовах вільно плаваючих валютних курсів має більше важкі негативні наслідки, ніж при фіксованих курсах.

У міжнародній торгівлі валютний курс прямо пов’язаний з рухом товарів і послуг. У цій галузі валюта, виконуючи функцію міри вартості, набуває того курсу, який заведено називати паритетним курсом. Цей паритет базується на припущенні, що у міжнародній торгівлі той самий товар має в усіх країнах однакову ціну, якщо вона обчислюється в тій самій валюті. Тобто йдеться про ситуацію, коли товар виробляється в кожній з країн (і в той самий час) й у кожній з них він коштує однаково.

Існує правило, сформульоване у 1920-х роках шведським економістом Густавом Касселем (1886—1945), що встановлює певне співвідношення між рівнем цін і валютними курсами. Це правило базується на тому, що товари та послуги можуть купуватись у будь-якій країні. Але якщо всю сукупність країн розглядати як єдиний світовий ринок, то товари і послуги купуватимуть там, де вони дешевші, що приводитиме до вирівнювання цін. Оскільки на цьому ринку товари та послуги можуть купуватися та продаватися за валюти різних країн, між ними (валютами) має існувати певне співвідношення. Це співвідношення показує паритет їхньої купівельної спроможності.

Паритет купівельної спроможності можна визначити таким чином:

, що являє собою курс валют – ціну гривні в доларах.

Теорію паритету купівельної спроможності, відображену цими формулами, було взято за основу при встановленні офіційних курсів валют країн Європи після першої світової війни. Паритет купівельної спроможності валют допомагає зрозуміти, як зміна рівня цін (у довгостроковому періоді цей вплив є істотним) у певній країні впливає на валютний курс при певному рівні цін в інших країнах.

На практиці для оцінки економічного розвитку країни використовується кілька розрахункових різновидів валютного курсу. Насамперед, мова йде про номінальні й реальні величини. Номінальні показники вимірюють економічні величини в поточних цінах, а реальні - у постійних порівнянних цінах. Розрізняють номінальний і реальний валютний курс. Під номінальним валютним курсом (nominal exchange rate) звичайно розуміють ціну однієї валюти, обмірювану в одиницях іншої: E_n = C_f / C_d,

де E_n - номінальний валютний курс,

C_f – вартість споживчого кошика в іноземній валюті,

C_d – вартість споживчого кошика в національній валюті.

Визначення номінального валютного курсу відповідає простому визначенню валютного курсу. Реальний валютний курс (real exchange rate) - номінальний валютний курс, розрахований з урахуванням зміни рівня цін в обох країнах: E_r = E_n x P_f / P_d,

де E_r - реальний валютний курс,

P_f – індекс цін за кордоном,

P_d – національний індекс цін.

Інакше кажучи, реальний валютний курс показує співвідношення ціни споживчого кошика за рубежем і на внутрішньому ринку. Якщо темп інфляції в країні перевищує темпи інфляції за рубежем, то реальний курс національної валюти буде перевищувати номінальний валютний курс. На валютній біржі валютні курси можуть «відриватися» від матеріального сектора економіки і «жити» своїм «власним життям», певною мірою впливаючи на матеріальний сектор.

На обмінні курси впливають різні чинники, серед яких:

1. Економічні чинники:

• процентні ставки. На практиці валюти з вищим значенням процентної ставки зростають у ціні відносно інших валют як результат підвищеного попиту з боку інвесторів, що бажають отримати вищі доходи;

• паритет купівельної спроможності (Power Purchasing parity — PPP) — як зазначалося, це показник відносної купівельної спроможності різних валют. Найчастіше, порівняння різних валют проводять шляхом зіставлення цін на певний товар у різних країнах у перерахунку (через обмінний курс) на «базову валюту», як правило, на долар. США

• попит на капітал та його пропозиція впливають на зміни ставок міжбанківського ринку, що, у свою чергу, впливає на ставки обмінного курсу.

• стан платіжного балансу, темпи економічного зростання країни, рівень інфляції, безробіття, пропозиція грошей, ставки податків та інше;

2. Політичні чинники, а саме: характер економічної політики, ступінь нестабільності політичної ситуації та політика центрального банку.

3. Соціальні чинники, або «настрій ринку». Настрої ринку - це погляди трейдерів на короткострокові перспективи руху валюти. Настрої ринку зазвичай визначають як «позитивні» (валюта зміцнюється) або «негативні» (послаблюється).

Розглянемо котирування валют — процес встановлення курсів іноземних валют відповідно до чинного законодавства та існуючої практики. На міжнародному фінансовому ринку немає єдиного центру, який встановлює курси валют. Валютне котирування може бути:

• офіційним - здійснюватися державними органами, уповноваженими банками, спеціальними підрозділами на валютних, фондових і товарних біржах;

• ринковим - здійснюватися компаніями, банками на неофіційному ринку.

• повним, коли воно включає курс покупця та курс продавця, за якими той, хто здійснює таке котирування, купує або продає відповідну іноземну валюту.

Оскільки обмінний курс — це ціна однієї валюти, виражена в іншій валют, то валютні котирування містять у собі базову валюту (базу котирування) і зустрічну валюту (валюта котирування). У міжнародній практиці зазвичай базовою валютою є американський долар. При позначенні котирування обмінного курсу валютної пари заведено базову валюту вказувати першою, а зустрічну — другою. Отже, курс розглядається як відношення базової валюти до валюти, курс якої визначається.

Одиниця (1 або 10 або 100) базової валюти = Х одиниць зустрічної валюти

Термін «базова» валюта означає, що така валюта у співвідношенні фіксується на певному рівні, зазвичай на рівні 1, 10 або 100. Наприклад, курс USD/UAH = 8,4085 означає, що американський долар USD - базова валюта, а українська гривня UAH - зустрічна валюта. Відповідно, 1 USD= 8,4085 UAH.

Стандартним у здійсненні операції між двома валютними дилерами ринку поточних операцій є здійснення котирування валют з використанням двох сторін — BID (бід, курс покупця) та ASK (Offer, аск, курс продавця).

Котирування: USD/EUR	Дилер, наприклад банк, може	Клієнт може
BID, BR (курс покупки, ціна попиту)	Купити базову валюту USD Продати зустрічну валюту EUR	Продати базову валюту USD Купити зустрічну валюту EUR
ASK, AR, Offer (курс продажу, ціна пропозиції)	Продати базову валюту USD Купити зустрічну валюту EUR	Купити базову валюту USD Продати зустрічну валюту EUR

Курс BID, за яким клієнт купує зустрічну валюту (тобто продає базову валюту), вказується в лівій частині котирування, а курс ASK, за яким клієнт продає зустрічну валюту (тобто купує базову валюту), — у правій частині котирування. Спред курсів бід/офер завжди сприятливий для маркет-мейкера і є основним джерелом їх доходу. На рис. узагальнено показано, що означають котирування бід і офер на прикладі валютної пари долар/євро: USD/EUR=1.4123-1.4133 записують скорочено:

Рис. Приклад котирування

Остання цифра написання валютного курсу зветься піпсом (pips), або пунктом (point). PIPS (POINT) - мінімальний крок зміни курсу валюти. Як правило, Піпс (пункт) дорівнює 0,0001 або 0,01%. Валютні дилери, найчастіше, здійснюють один одному котирування тільки двох останніх цифр, близько десятків піпсів. При зміні котирування пари USD/EUR на рисунку з 1.4123 до 1,4133 говорять, що різниця - 10 пунктів.

Різниця між котируванням на купівлю та продаж є маржею і часто зветься спредом. Єдиною платою за здійснення операції на ринку «спот» є саме спред. Комісійні на даному сегменті валютного ринку, як правило, не стягуються.

Сп = AR – BR,

BAS = [(AR – BR) / AR] 100 %,

де Сп — спред; AR — курс продажу валюти;

BR — курс купівлі валюти; BAS — продажно-купівельна маржа, %.

У світовій фінансовій практиці існує два підходи до котирування валют:

• пряме котирування (європейське) – вартість одиниці (1, 10, 100) іноземної валюти прирівнюється до певної кількості національної валюти (наприклад, курс гривні в Україні: 1 дол.США = 8,4085 грн.).

• непряме (зворотне) котирування (американське) – вартість одиниці (1, 10, 100) національної валюти прирівнюється до певної кількості іноземної валюти (наприклад, курс в Україні: 1 грн. = 0,1189 дол.США). Такий спосіб є винятком з правил та застосовується для котирування англійського фунта стерлінгів (GBP), новозеландського долара (NZD), австралійського долара (AUD), ірландського фунта (IEP) і євро (EUR).

На міжнародному валютному ринку усе більше учасників почали залучатися до торгівлі за крос-курсами. Більшість валютних операцій передбачає обмін валюти на американські долари. Якщо потрібний обмінний курс валют, до яких американський долар не входить, наприклад курс GBP /CHF, то розраховується крос-курс, що є результатом теоретичної операції при купівлі американських доларів на фунти стерлінгів з наступним продажем цих доларів за швейцарські франки, або навпаки. Крос-курс — співвідношення між двома валютами, що розраховане на основі їхніх курсів щодо третьої валюти (найчастіше долара США).

Наприклад, відомо курси: USD/GBP = 0,8189 USD/CHF= 0,4189

Тоді розрахуємо крос-курс: GBP / CHF = 0,8189 /0,4189 =0,5 євро.

Однак, даний розрахунок є спрощеним, скільки не враховує наявності у валютному котируванні двох курсів: курсу продавця та курсу покупця. За наявності прямих курсів (так званих, доларових - оскільки у міжнародних відносинах, найчастіше всі валюти котируються у парі з американським доларом) крос-курси бід і аск для валютних пар можна розрахувати, використовуючи наведену нижче схему, де валютам 1 і 2 відповідають курси бід і аск В1 і А1, В2 і А2 відповідно (рис.).

Рис. Класифікація валютних операцій

Приклад. Розрахунок крос-курсів на основі прямих або доларових курсів. Уявіть, що ви дилер, котрий котирує валютну пару EUR/CHF. Клієнт хоче продати євро і купити швейцарські франки. У цьому випадку він, оскільки продає базову валюту, здійснює операцію за вашим курсом бід. Як у цьому разі розраховується крос-курс? Припустимо, що спот-курси є такі: USD/EUR = 1,7000/10, USD/CHF = 1,5100/10.

Валютою 1 буде долар США, а валютою 2 — швейцарський франк.

Курс бід для валютної пари EUR/CHF дорівнює: .

Курс аск для валютної пари EUR/CHF дорівнює: .

Отже, двостороннє котирування пари EUR/CHF дорівнює 0,8877/0,8888. На практиці курс котирується відносно 100 євро і становить 88,77/88,88.

Якщо ж потрібен крос-курс CHF/EUR, то розрахунок здійснюється так:

Курс бід для валютної пари CHF/EUR дорівнює: .

Курс аск для валютної пари CHF/EUR дорівнює: .

Таким чином, двостороннє котирування пари CHF/EUR становить 1,1251/1,1265. На практиці курс котирується відносно 100 швейцарських франків і становить 112,51/112,65.