- •Основи цивільного захисту
- •Розділ 1. Захист цивільного населення у міжнародному та загальнодержавному контексті.
- •1.1. Міжнародне гуманітарне право у сфері цивільного захисту.
- •Основні положення Женевських конвенцій.
- •1.1.2. Історія виникнення і розвитку сучасної системи цивільного захисту в Україні. Законодавча база.
- •1.1.3. Організація цивільного захисту в зарубіжних країнах та міжнародне співробітництво України у сфері цивільного захисту
- •1.2. Цивільний захист – основа безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •1.2.1. Єдина Державна система з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- •1.2.2. Загальні принципи організації та заходи системи Цивільного захисту
- •1.2.3. Система управління силами і засобами цз
- •1.2.3. Організаційна структура цивільної оборони на об'єкті господарської діяльності та планування її роботи.
- •Розділ 2. Характеристика можливих надзвичайних ситуацій в Україні та їх вплив на життєдіяльність населення
- •2.1 Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (нс техногенного характеру)
- •2.1.1. Стан техногенно-екологічної безпеки в Україні
- •2.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.1.3. Характер впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій на людину і навколишнє середовище
- •2.1.3.1. Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах
- •2.1.3.2. Аварії з викидом небезпечних хімічних речовин (нхр)
- •2.1.3.3. Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах
- •2.2. Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (нс природного характеру)
- •2.2.1. Коротка характеристика можливих стихійних лих
- •2.2.2. Осередки ураження, які виникають при стихійних лихах
- •2.2.3. Захист населення при стихійних лихах
- •Розділ 3. Моніторинг і прогнозування становища у надзвичайних ситуаціях та захист персоналу
- •3.1. Прогнозування становища у нс та організація захисних заходів.
- •3.1. 1. Оцінка становища на огд у нс.
- •3.1.1.1 Основні параметри при оцінці радіаційного, хімічного, інженерного та пожежного становища .
- •3.1.1.2 Послідовність прогнозування і оцінка можливого становища на огд
- •3.1.2. Організація дозиметричного і хімічного контролю на огд
- •3.1.2.1 Контроль опромінення
- •3.1.2.2 Контроль радіоактивного забруднення
- •3.1.2.3 Хімічний контроль
- •3.1.3. Організація захисних заходів
- •3.1.3.1. Поняття і зміст режимів радіаційного захисту населення та виробничої діяльності огд
- •3.1.3.3. Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційного становища при аварії на аес
- •3.1.3.3. Використання засобів індивідуального захисту
- •3.1.3.4 Організація забезпечення засобами індивідуального захисту працівників та інших категорій населення
- •3.1.3.5. Організація евакуаційних заходів
- •3.2 Колективні засоби захисту персоналу огд.
- •3.2.1. Класифікація захисних споруд та об’ємно-планувальні рішення сховищ і пру.
- •3.2.1.1. Класифікація захисних споруд
- •3.2.1.2. Об’ємно-планувальні рішення захисних споруд.
- •3.2.1.3. Швидкоспоруджувані сховища (шсс)
- •3.2.2. Системи життєзабезпечення захисних споруд.
- •3.2.3. Пристосування приміщень під захисні споруди.
- •3.2.3.1. Утримання і використання захисних споруд.
- •3.3 Моніторинг і прогнозування становища при аварії на аес.
- •3.3.1 Основні параметри при оцінці радіаційного становища
- •3.3.2 Оцінка радіаційного становища при аваріях на об"єктах атомної енергетики.
- •Допоміжні матеріали:
- •3.4 Моніторинг і прогнозування становища при аварії на хно
- •3.4.1. Терміни і визначення при оцінці хімічного становища
- •3.4.2. Оцінка хімічного становища при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •3.4.2.1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного
- •Довгострокове (оперативне) прогнозування хімічної обстановки
- •Результати оцінки хімічної обстановки
- •Графічний додаток.
- •Приклад 2
- •Графічний додаток
- •Визначення глибини розповсюдження і часу уражаючої дії нхр, що не мають табличних значень.
- •Допоміжні матеріали
- •"У піддон"
- •Значення коефіцієнта к4 в залежності від швидкості вітру
- •3.5. Прогнозування становища при аварії на підприємстві з пожежо-небезпечними технологіями
- •3.5.1. Основні поняття і критерії при оцінці пожежного становища
- •3.5.2 Методика прогнозування зони теплового випромінювання при пожежі
- •Допоміжні матеріали:
- •3.6. Прилади дозиметричного і хімічного контролю довкілля
- •3.6.1 Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •3.6.1.1 Принцип роботи дозиметричних приладів
- •3.6.1.2 Вивчення конструкції та принципу роботи дозиметричного приладу (дп-5в)
- •Вивчення конструкції і принципу дії приладу припять
- •3.6.1.4 Вивчення конструкції та принципу роботи дозиметрів дп-24, ид-1.
- •3.6.1.5. Сучасний розвиток приладобудування для радіаційного контролю довкілля
- •3.6.2. Прилади хімічного контролю навколишнього середовища
- •3.6.2.1. Призначення та основні технічні характеристики впхр.
- •3.6.2.2. Універсальний газосигналізатор уг-2.
- •Розділ 4. Забезпечення стійкості роботи підприємства у нс.
- •4.1 Стійкість роботи об’єктів господарської діяльності (огд) у нс
- •4.1.1 Суть стійкості роботи огд та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
- •4.1.1.1 Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •4.1.1.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •Вимоги, які ставлять до будівництва населених пунктів:
- •4.1.1.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи огд
- •4.1.2. Методика оцінки стійкості роботи огд до дії різних
- •4.1.2.1 Методика оцінки стійкості до дії ударної хвилі
- •4.1.2.2 Методика оцінки стійкості об’єкту (цех) до дії світлового (теплового) випромінювання
- •4.1.2.3 Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •4.1.2.4 Оцінка стійкості роботи огд до впливу електромагнітного
- •4.1.3. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи огд
- •4.1.3.1. Основні напрямки діяльності огд у сфері запобігання нс
- •4.2 Оцінка стійкості об’єктів господарської діяльності до вибуху і землетрусу.
- •4.2.1. Зонування території при вибусі газо-повітряної суміші поза приміщенням.
- •4.2.1.1. Землетруси
- •4.2.2. Розрахунок стійкості до впливу ударної хвилі та землетрусу.
- •4.3. Оцінка інженерного захисту персоналу об’єктів господарської діяльності
- •4.3.1 Оцінка місткості та захисних властивостей захисної споруди.
- •4.3.1.1. Оцінка захисних властивостей захисних споруд від радіоактивного ураження.
- •4.3.2. Оцінка систем життєзабезпечення сховища
- •Розділ 5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
- •5.1. Організація і проведення рнр на огд у нс
- •5.1.1. Мета, зміст і умови проведення рнр.
- •5.1.1.1 Характеристика основних видів робіт.
- •5.1.1.2. Сили і засоби , які залучаються для проведення рнр.
- •5.1.2. Організація і проведення рнр в різних осередках ураження.
- •5.1.3. Робота керівника (командира формування цо) по організації та проведенню рнр.
- •5.1.3.1. Приведення формування в готовність.
- •5.1.3.2. Робота командира формування по організації рнр
- •5.2 Організація і проведення робіт по знезараженню після нс.
- •5.2.1. Дезактивація та профілактика радіаційних уражень
- •Механічний спосіб
- •Фізико-хімічний спосіб
- •5.2.1.1. Профілактика радіаційних уражень
- •Дегазуючі розчини.
- •5.2.3. Санітарна обробка людей
- •5.2.3.1 Можливості фізико-математичного моделювання для оцінки і прогнозу поширення забруднень у довкіллі.
- •Тлумачення окремих абревіатур та розчинів
- •5.3. Оцінка інженерного становища на огд після нс. Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (рнр) при ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих є одним із основних завдань цо.
- •5.3.1 Визначення необхідної кількості рятувальників.
- •Перелік використаних нормативних і методичних матеріалів:
5.2.3. Санітарна обробка людей
Це є комплекс заходів з ліквідації забруднення радіоактивними речовинами, небезпечними хімічними речовинами та біологічними засобами формувань цивільного захисту та населення. Санітарна обробка поділяється на часткову і повну.
Часткова активна обробка проводиться після зараження і повторюється після виходу із зони зараження.При проведенні часткової санітарної обробки у зоні радіоактивного зараження засобів індивідуального захисту не знімають. Спочатку протираються забруднені засоби захисту, одяг, взуття, а потім видаляються РР з відкритих частин рук, шиї. Якщо особовий склад опинився у зараженій зоні без засобів захисту, то після часткової санітарної обробки необхідно їх одягнути. При проведенні часткової санітарної обробки на незараженій місцевості дотримуються такої послідовності:
- знімають засоби захисту шкіри і витрушують їх, протирають шматкою змоченою водою (дезактивуючим розчином);
- не знімаючи протигазу, змітають радіоактивний пил з одягу;
- промивають чистою водою відкриті частини тіла, протирають та обмивають шолом-маску протигазу;
- знімають протигаз і старанно змивають водою;
- прополіскують рот і горло.
Якщо не вистачає води, відкриті частини тіла обтирають шматкою, яка змочена у воді.
При забруднені крапельно-рідкими ОР необхідно, не знімаючи протигазу, негайно провести обробку відкритих шкіряних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття і лицеву частину протигазу. Ця обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету.
При зараженні біологічними збудниками (БЗ) часткову санітарну обробку проводять в такій послідовності: не знімаючи протигазу, обмітають та струшують БЗ, які осіли на одяг, взуття, ЗІЗ.
Для проведення часткової санітарної обробки недопустимо використовувати розчинники дихлоретан, бензин, спирт тому, що вони посилюють ступінь ураження (ОР розчиняються у розчинниках, розподіляються на більшій площі і значно легше проходять крізь шкіру).
Повна санітарна обробка полягає в обмиванні тіла людини теплою водою з милом і обов'язковою заміною білизни та одягу. Обробку необхідно проводити не пізніше 5 годин після забруднення.
При забрудненні крапельно-рідкими ОР необхідно негайно провести часткову санітарну обробку. При зараженні БЗ повній санітарній обробці підлягає весь особовий склад, який знаходиться у районі дії БЗ, незалежно від того, чи використовувалися 313, а також проводилася часткова санітарна обробка чи ні. Одночасно з миттям обов'язково проводиться дезінфекція забрудненого одягу або його заміна.
Для проведення спеціальної обробки використовуються різні комплекти, а також технічні засоби:
- індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8;
- індивідуальний дегазаційний пакет ІДП;
- індивідуальний комплект для спеціальної обробки автотранспорту ІДК-1;
- автомобільний комплект спеціальної обробки ДК-4;
- авторозливочні станції АРС-12У;
- теплові машини ТМС-65, ТМ-59Д;
- димові машини ТДА-М;
- дезінфекційно-душеві установки ДДА-53А;
- поливально-мийні, підмітально-прибиральні та пожежні машини;
- сільськогосподарські машини для обприскування рослин;
бульдозери, скрепери, грейдери та інші.
Безпека проведення робіт по знезараженню
Пересування людей, машин здійснюється лише по розвіданих і вказаних маршрутах.
При роботі в осередку радіоактивного забруднення встановлюються відповідні режими радіаційного захисту, які передбачають максимально допустиму тривалість перебування в зоні забруднення (на ділянках робіт), а також тривалості проїзду розташування в осередок ураження і назад. Необхідно суворо дотримуватися правил і режиму роботи.
При виконанні робіт в засобах індивідуального захисту органів дихання та шкіри враховувати допустимий час перебування у них людей:
при Т ≥ + 300 С - 0,3 год
Т = +25 + 190С – 0,5 год
Т = +20 - 240С – 0,8 год
Т = +15 - 190С - 2 год
Т ≤ + 150С - 3 год
При аваріях на технологічних лініях із НХР до місця аварії необхідно підходити із підвітрової сторони в ізолюючому протигазі і захисному одязі.
Робота машин, кранів, бульдозерів має відбуватися при доброму освітленні.
У домашніх умовах основним способом захисту є герметизація квартир, будинків, комор, збереження продуктів у герметичній тарі чи упаковці із захисних матеріалів.
Обладнати приміщення і промислові майданчики стаціонарними системами виявлення аварій та аварійною сигналізацією.