- •Основи цивільного захисту
- •Розділ 1. Захист цивільного населення у міжнародному та загальнодержавному контексті.
- •1.1. Міжнародне гуманітарне право у сфері цивільного захисту.
- •Основні положення Женевських конвенцій.
- •1.1.2. Історія виникнення і розвитку сучасної системи цивільного захисту в Україні. Законодавча база.
- •1.1.3. Організація цивільного захисту в зарубіжних країнах та міжнародне співробітництво України у сфері цивільного захисту
- •1.2. Цивільний захист – основа безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •1.2.1. Єдина Державна система з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- •1.2.2. Загальні принципи організації та заходи системи Цивільного захисту
- •1.2.3. Система управління силами і засобами цз
- •1.2.3. Організаційна структура цивільної оборони на об'єкті господарської діяльності та планування її роботи.
- •Розділ 2. Характеристика можливих надзвичайних ситуацій в Україні та їх вплив на життєдіяльність населення
- •2.1 Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (нс техногенного характеру)
- •2.1.1. Стан техногенно-екологічної безпеки в Україні
- •2.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.1.3. Характер впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій на людину і навколишнє середовище
- •2.1.3.1. Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах
- •2.1.3.2. Аварії з викидом небезпечних хімічних речовин (нхр)
- •2.1.3.3. Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах
- •2.2. Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (нс природного характеру)
- •2.2.1. Коротка характеристика можливих стихійних лих
- •2.2.2. Осередки ураження, які виникають при стихійних лихах
- •2.2.3. Захист населення при стихійних лихах
- •Розділ 3. Моніторинг і прогнозування становища у надзвичайних ситуаціях та захист персоналу
- •3.1. Прогнозування становища у нс та організація захисних заходів.
- •3.1. 1. Оцінка становища на огд у нс.
- •3.1.1.1 Основні параметри при оцінці радіаційного, хімічного, інженерного та пожежного становища .
- •3.1.1.2 Послідовність прогнозування і оцінка можливого становища на огд
- •3.1.2. Організація дозиметричного і хімічного контролю на огд
- •3.1.2.1 Контроль опромінення
- •3.1.2.2 Контроль радіоактивного забруднення
- •3.1.2.3 Хімічний контроль
- •3.1.3. Організація захисних заходів
- •3.1.3.1. Поняття і зміст режимів радіаційного захисту населення та виробничої діяльності огд
- •3.1.3.3. Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційного становища при аварії на аес
- •3.1.3.3. Використання засобів індивідуального захисту
- •3.1.3.4 Організація забезпечення засобами індивідуального захисту працівників та інших категорій населення
- •3.1.3.5. Організація евакуаційних заходів
- •3.2 Колективні засоби захисту персоналу огд.
- •3.2.1. Класифікація захисних споруд та об’ємно-планувальні рішення сховищ і пру.
- •3.2.1.1. Класифікація захисних споруд
- •3.2.1.2. Об’ємно-планувальні рішення захисних споруд.
- •3.2.1.3. Швидкоспоруджувані сховища (шсс)
- •3.2.2. Системи життєзабезпечення захисних споруд.
- •3.2.3. Пристосування приміщень під захисні споруди.
- •3.2.3.1. Утримання і використання захисних споруд.
- •3.3 Моніторинг і прогнозування становища при аварії на аес.
- •3.3.1 Основні параметри при оцінці радіаційного становища
- •3.3.2 Оцінка радіаційного становища при аваріях на об"єктах атомної енергетики.
- •Допоміжні матеріали:
- •3.4 Моніторинг і прогнозування становища при аварії на хно
- •3.4.1. Терміни і визначення при оцінці хімічного становища
- •3.4.2. Оцінка хімічного становища при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •3.4.2.1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного
- •Довгострокове (оперативне) прогнозування хімічної обстановки
- •Результати оцінки хімічної обстановки
- •Графічний додаток.
- •Приклад 2
- •Графічний додаток
- •Визначення глибини розповсюдження і часу уражаючої дії нхр, що не мають табличних значень.
- •Допоміжні матеріали
- •"У піддон"
- •Значення коефіцієнта к4 в залежності від швидкості вітру
- •3.5. Прогнозування становища при аварії на підприємстві з пожежо-небезпечними технологіями
- •3.5.1. Основні поняття і критерії при оцінці пожежного становища
- •3.5.2 Методика прогнозування зони теплового випромінювання при пожежі
- •Допоміжні матеріали:
- •3.6. Прилади дозиметричного і хімічного контролю довкілля
- •3.6.1 Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •3.6.1.1 Принцип роботи дозиметричних приладів
- •3.6.1.2 Вивчення конструкції та принципу роботи дозиметричного приладу (дп-5в)
- •Вивчення конструкції і принципу дії приладу припять
- •3.6.1.4 Вивчення конструкції та принципу роботи дозиметрів дп-24, ид-1.
- •3.6.1.5. Сучасний розвиток приладобудування для радіаційного контролю довкілля
- •3.6.2. Прилади хімічного контролю навколишнього середовища
- •3.6.2.1. Призначення та основні технічні характеристики впхр.
- •3.6.2.2. Універсальний газосигналізатор уг-2.
- •Розділ 4. Забезпечення стійкості роботи підприємства у нс.
- •4.1 Стійкість роботи об’єктів господарської діяльності (огд) у нс
- •4.1.1 Суть стійкості роботи огд та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
- •4.1.1.1 Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •4.1.1.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •Вимоги, які ставлять до будівництва населених пунктів:
- •4.1.1.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи огд
- •4.1.2. Методика оцінки стійкості роботи огд до дії різних
- •4.1.2.1 Методика оцінки стійкості до дії ударної хвилі
- •4.1.2.2 Методика оцінки стійкості об’єкту (цех) до дії світлового (теплового) випромінювання
- •4.1.2.3 Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •4.1.2.4 Оцінка стійкості роботи огд до впливу електромагнітного
- •4.1.3. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи огд
- •4.1.3.1. Основні напрямки діяльності огд у сфері запобігання нс
- •4.2 Оцінка стійкості об’єктів господарської діяльності до вибуху і землетрусу.
- •4.2.1. Зонування території при вибусі газо-повітряної суміші поза приміщенням.
- •4.2.1.1. Землетруси
- •4.2.2. Розрахунок стійкості до впливу ударної хвилі та землетрусу.
- •4.3. Оцінка інженерного захисту персоналу об’єктів господарської діяльності
- •4.3.1 Оцінка місткості та захисних властивостей захисної споруди.
- •4.3.1.1. Оцінка захисних властивостей захисних споруд від радіоактивного ураження.
- •4.3.2. Оцінка систем життєзабезпечення сховища
- •Розділ 5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
- •5.1. Організація і проведення рнр на огд у нс
- •5.1.1. Мета, зміст і умови проведення рнр.
- •5.1.1.1 Характеристика основних видів робіт.
- •5.1.1.2. Сили і засоби , які залучаються для проведення рнр.
- •5.1.2. Організація і проведення рнр в різних осередках ураження.
- •5.1.3. Робота керівника (командира формування цо) по організації та проведенню рнр.
- •5.1.3.1. Приведення формування в готовність.
- •5.1.3.2. Робота командира формування по організації рнр
- •5.2 Організація і проведення робіт по знезараженню після нс.
- •5.2.1. Дезактивація та профілактика радіаційних уражень
- •Механічний спосіб
- •Фізико-хімічний спосіб
- •5.2.1.1. Профілактика радіаційних уражень
- •Дегазуючі розчини.
- •5.2.3. Санітарна обробка людей
- •5.2.3.1 Можливості фізико-математичного моделювання для оцінки і прогнозу поширення забруднень у довкіллі.
- •Тлумачення окремих абревіатур та розчинів
- •5.3. Оцінка інженерного становища на огд після нс. Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (рнр) при ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих є одним із основних завдань цо.
- •5.3.1 Визначення необхідної кількості рятувальників.
- •Перелік використаних нормативних і методичних матеріалів:
3.6.2.2. Універсальний газосигналізатор уг-2.
Універсальний газосигналізатор призначений для визначення в повітрі небезпечних хімічних речовин (НХР): хлору, аміаку, сірководню, сірчаного ангідриду, окису вуглецю, окисів азоту, бензолу, толуолу, ксилолу, ацетону, ацетилену, етилового ефіру, бензину, вуглеводнів нафти (гасу, уайт-спіриту та ін.). Принцип його роботи базується на просмоктуванні повітряно-забірним пристроєм зараженого повітря через індикаторну трубку. Якщо в повітрі є отруйні речовини, то наповнювач індикаторної трубки змінює колір. Вимірявши довжину зафарбованого стовпчика наповнювача на шкалі, яка відградуйована в міліграмах на літр (мг/л), визначають концентрацію аналізованої НХР в повітрі.
Підготовка УГ-2 до роботи:
- відкрити кришку приладу;
- відвести стопор і вставити потрібний шток ( їх в комплекті шість) в направляючу втулку так, щоб наконечник стопора вільно переміщався по канавці штоку, над якою вказується об'єм повітря, просмоктаний через прилад;
- рукою натиснути на головку штока і сильфон стягувати до тих пір, поки наконечник стопора не співпаде з верхнім заглибленням на канавці штока. Зафіксувати сильфон в стиснутому стані;
- на підставку для шкал встановити шкалу на потрібну НХР. Об'єми просмоктуваного повітря, які вказані на головці штока і шкалі, повинні співпадати;
- підготувати фільтруючий патрон згідно з інструкцією і безпосередньо перед проведенням аналізу продути повітрям, яке досліджується. Якщо виникне необхідність у використанні фільтруючого патрону — він буде підготовлений до роботи.
Робота з приладом при проведенні аналізу:
- зняти з трубки зіскрябуванням захисні ковпачки, тримаючи її в нахиленому стані, щоб в трубку не потрапив сургуч;
- постукати штирем по трубці і перевірити ущільненість в ній порошку. Якщо між стовпчиком порошку і пижем утворилася щілина — натиснути на пиж і усунути щілину;
- один кінець індикаторної трубки прикріпити до приладу, а другий до вузького кінця фільтруючого патрону ( при його використанні) гумовою трубкою;
- індикаторну трубку разом з патроном закріпити на підставці приладу так, щоб початок стовпчика індикаторного порошку в трубці співпадав з; нульовим положенням шкали;
- однією рукою натиснути на головку штока, другою — відвести стопор. Як тільки шток починає рухатись — стопор відпустити. У цей час досліджуване повітря проходить через патрон та індикаторну трубку. Коли наконечник стопора ввійде в нижнє заглиблення чути тріск, після якого шток перестає рухатись;
- секундоміром засікається час руху штоку і звіряється з часом, вказаним у таблиці (якщо час руху не співпадає — індикаторна трубка неправильно заправлена);
- після того, як пройшов визначений для даної НХР час, визначається її концентрація. На концентрацію вказує цифра на шкалі, яка співпадає з верхнім кінцем забарвленого стовпчика індикаторного порошку.
Примітка. Після того, як спрацював стопор, просмоктування повітря продовжується, тому що в сильфоні залишився вакуум. У зв'язку з цим не потрібно поспішати знімати показники. На працездатність приладу не впливає концентрація в повітрі кисню, водню, азоту га інших газів.
Умови використання приладу:
Тиск - 740 — 780 мм рт.ст., відносна вологість — не більше 90%, температура — 10-т-30°С, похибки у вимірах — не більш, як 10% від верхнього показника кожної шкали. Тривалість проведення одного аналізу — 2-10 хв. . Маса новітрозабирача- 1,2 кг, його габарити — 95 х 95 х 220 мм. Маса приладу- 2 кг.
В таблицях для приладу показані границі концентрацій і зміна кольору індикаторних порошків внаслідок дії НХР (хлор, аміак, сірчаний ангідрид, сірководень), а також об'єми повітря, які проходять через індикаторну трубку, час спрацьовування стопора штоку і загальний час проходження повітря через індикаторну трубку.
Контрольні питання:
1. Класифікація дозиметричних приладів.
2. Принцип роботи дозиметричних приладів.
3. Призначення приладу ДП-5В.
4. Принцип роботи приладу ДП- 5В.
5. Підготовка до роботи приладу ДП-5В.
6. Призначення приладу Припять.
7. Принцип роботи і підготовка до роботи приладу "Прип"ять".
8. Призначення дозиметрів.
9. Принцип роботи дозиметрів.
10. Підготовка дозиметрів до роботи.
11. Призначення приладу ВПХР.
12. Принцип роботи приладу ВПХР
13. Які існують сучасні прилади для санітарної дозиметрії та екології?
14. Які призначення та технічні характеристики сучасних приладів для служб цивільного захисту?
15. Які технічні характеристики і призначення дозиметра-радіометра МКС-05?