- •Основи цивільного захисту
- •Розділ 1. Захист цивільного населення у міжнародному та загальнодержавному контексті.
- •1.1. Міжнародне гуманітарне право у сфері цивільного захисту.
- •Основні положення Женевських конвенцій.
- •1.1.2. Історія виникнення і розвитку сучасної системи цивільного захисту в Україні. Законодавча база.
- •1.1.3. Організація цивільного захисту в зарубіжних країнах та міжнародне співробітництво України у сфері цивільного захисту
- •1.2. Цивільний захист – основа безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •1.2.1. Єдина Державна система з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- •1.2.2. Загальні принципи організації та заходи системи Цивільного захисту
- •1.2.3. Система управління силами і засобами цз
- •1.2.3. Організаційна структура цивільної оборони на об'єкті господарської діяльності та планування її роботи.
- •Розділ 2. Характеристика можливих надзвичайних ситуацій в Україні та їх вплив на життєдіяльність населення
- •2.1 Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (нс техногенного характеру)
- •2.1.1. Стан техногенно-екологічної безпеки в Україні
- •2.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.1.3. Характер впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій на людину і навколишнє середовище
- •2.1.3.1. Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах
- •2.1.3.2. Аварії з викидом небезпечних хімічних речовин (нхр)
- •2.1.3.3. Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах
- •2.2. Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (нс природного характеру)
- •2.2.1. Коротка характеристика можливих стихійних лих
- •2.2.2. Осередки ураження, які виникають при стихійних лихах
- •2.2.3. Захист населення при стихійних лихах
- •Розділ 3. Моніторинг і прогнозування становища у надзвичайних ситуаціях та захист персоналу
- •3.1. Прогнозування становища у нс та організація захисних заходів.
- •3.1. 1. Оцінка становища на огд у нс.
- •3.1.1.1 Основні параметри при оцінці радіаційного, хімічного, інженерного та пожежного становища .
- •3.1.1.2 Послідовність прогнозування і оцінка можливого становища на огд
- •3.1.2. Організація дозиметричного і хімічного контролю на огд
- •3.1.2.1 Контроль опромінення
- •3.1.2.2 Контроль радіоактивного забруднення
- •3.1.2.3 Хімічний контроль
- •3.1.3. Організація захисних заходів
- •3.1.3.1. Поняття і зміст режимів радіаційного захисту населення та виробничої діяльності огд
- •3.1.3.3. Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційного становища при аварії на аес
- •3.1.3.3. Використання засобів індивідуального захисту
- •3.1.3.4 Організація забезпечення засобами індивідуального захисту працівників та інших категорій населення
- •3.1.3.5. Організація евакуаційних заходів
- •3.2 Колективні засоби захисту персоналу огд.
- •3.2.1. Класифікація захисних споруд та об’ємно-планувальні рішення сховищ і пру.
- •3.2.1.1. Класифікація захисних споруд
- •3.2.1.2. Об’ємно-планувальні рішення захисних споруд.
- •3.2.1.3. Швидкоспоруджувані сховища (шсс)
- •3.2.2. Системи життєзабезпечення захисних споруд.
- •3.2.3. Пристосування приміщень під захисні споруди.
- •3.2.3.1. Утримання і використання захисних споруд.
- •3.3 Моніторинг і прогнозування становища при аварії на аес.
- •3.3.1 Основні параметри при оцінці радіаційного становища
- •3.3.2 Оцінка радіаційного становища при аваріях на об"єктах атомної енергетики.
- •Допоміжні матеріали:
- •3.4 Моніторинг і прогнозування становища при аварії на хно
- •3.4.1. Терміни і визначення при оцінці хімічного становища
- •3.4.2. Оцінка хімічного становища при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •3.4.2.1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного
- •Довгострокове (оперативне) прогнозування хімічної обстановки
- •Результати оцінки хімічної обстановки
- •Графічний додаток.
- •Приклад 2
- •Графічний додаток
- •Визначення глибини розповсюдження і часу уражаючої дії нхр, що не мають табличних значень.
- •Допоміжні матеріали
- •"У піддон"
- •Значення коефіцієнта к4 в залежності від швидкості вітру
- •3.5. Прогнозування становища при аварії на підприємстві з пожежо-небезпечними технологіями
- •3.5.1. Основні поняття і критерії при оцінці пожежного становища
- •3.5.2 Методика прогнозування зони теплового випромінювання при пожежі
- •Допоміжні матеріали:
- •3.6. Прилади дозиметричного і хімічного контролю довкілля
- •3.6.1 Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •3.6.1.1 Принцип роботи дозиметричних приладів
- •3.6.1.2 Вивчення конструкції та принципу роботи дозиметричного приладу (дп-5в)
- •Вивчення конструкції і принципу дії приладу припять
- •3.6.1.4 Вивчення конструкції та принципу роботи дозиметрів дп-24, ид-1.
- •3.6.1.5. Сучасний розвиток приладобудування для радіаційного контролю довкілля
- •3.6.2. Прилади хімічного контролю навколишнього середовища
- •3.6.2.1. Призначення та основні технічні характеристики впхр.
- •3.6.2.2. Універсальний газосигналізатор уг-2.
- •Розділ 4. Забезпечення стійкості роботи підприємства у нс.
- •4.1 Стійкість роботи об’єктів господарської діяльності (огд) у нс
- •4.1.1 Суть стійкості роботи огд та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
- •4.1.1.1 Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •4.1.1.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •Вимоги, які ставлять до будівництва населених пунктів:
- •4.1.1.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи огд
- •4.1.2. Методика оцінки стійкості роботи огд до дії різних
- •4.1.2.1 Методика оцінки стійкості до дії ударної хвилі
- •4.1.2.2 Методика оцінки стійкості об’єкту (цех) до дії світлового (теплового) випромінювання
- •4.1.2.3 Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •4.1.2.4 Оцінка стійкості роботи огд до впливу електромагнітного
- •4.1.3. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи огд
- •4.1.3.1. Основні напрямки діяльності огд у сфері запобігання нс
- •4.2 Оцінка стійкості об’єктів господарської діяльності до вибуху і землетрусу.
- •4.2.1. Зонування території при вибусі газо-повітряної суміші поза приміщенням.
- •4.2.1.1. Землетруси
- •4.2.2. Розрахунок стійкості до впливу ударної хвилі та землетрусу.
- •4.3. Оцінка інженерного захисту персоналу об’єктів господарської діяльності
- •4.3.1 Оцінка місткості та захисних властивостей захисної споруди.
- •4.3.1.1. Оцінка захисних властивостей захисних споруд від радіоактивного ураження.
- •4.3.2. Оцінка систем життєзабезпечення сховища
- •Розділ 5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
- •5.1. Організація і проведення рнр на огд у нс
- •5.1.1. Мета, зміст і умови проведення рнр.
- •5.1.1.1 Характеристика основних видів робіт.
- •5.1.1.2. Сили і засоби , які залучаються для проведення рнр.
- •5.1.2. Організація і проведення рнр в різних осередках ураження.
- •5.1.3. Робота керівника (командира формування цо) по організації та проведенню рнр.
- •5.1.3.1. Приведення формування в готовність.
- •5.1.3.2. Робота командира формування по організації рнр
- •5.2 Організація і проведення робіт по знезараженню після нс.
- •5.2.1. Дезактивація та профілактика радіаційних уражень
- •Механічний спосіб
- •Фізико-хімічний спосіб
- •5.2.1.1. Профілактика радіаційних уражень
- •Дегазуючі розчини.
- •5.2.3. Санітарна обробка людей
- •5.2.3.1 Можливості фізико-математичного моделювання для оцінки і прогнозу поширення забруднень у довкіллі.
- •Тлумачення окремих абревіатур та розчинів
- •5.3. Оцінка інженерного становища на огд після нс. Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (рнр) при ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих є одним із основних завдань цо.
- •5.3.1 Визначення необхідної кількості рятувальників.
- •Перелік використаних нормативних і методичних матеріалів:
3.2.3. Пристосування приміщень під захисні споруди.
3.2.3.1. Утримання і використання захисних споруд.
Утримання захисних споруд у мирний час у режимі повсякденного функціонування (за винятком потенційно небезпечних об’єктів).
Всі захисні споруди ЦЗ повинні використовуватись в режимі повсякденного функціонування для потреб господарства та обслуговування населення в якості:
- санітарно-побутових приміщень (гардероби душові та інше);
- приміщення культурно-побутового обслуговування (дискотеки ,бібліотеки);
- приміщення для класних занять;
- складські приміщення та інше;
При експлуатації ЗС повинні виконуватись всі вимоги які забезпечують придатність приміщень до переводу їх у встановлені терміни на режим захисної споруди (до 12 годин) і дотримання необхідних умов для перебування в них людей у надзвичайних ситуаціях. При цьому повинно бути забезпечено збереження захисних властивостей як споруди в цілому, так і окремих його елементів.
З цією метою забороняється:
- демонтаж обладнання ЗС, перепланування приміщення, улаштування отворів в огороджувальних конструкціях;
- завалювати (заставляти) входи в захисну споруду.
Всі приміщення ЗС повинні бути сухими, регулярно провітрюватись. Захисно-герметичні (герметичні) двері повинні бути відкритими, знаходитись на підставках і прикриватися легкими знімними екранами.
Все інженерно-технічне обладнання повинно підтримуватись в робочому стані та готовності до використання за призначенням. Воно може використовуватись для потреб, крім фільтрів-поглиначів та регенеративних установок.
Робочий стан систем водопостачання та каналізації перевіряють кожен рік (не менше одного разу). При цьому особливу увагу приділяють робочому стану вентилів, засувок, ємкості для запасів води.
Аварійні ємності для води повинні підтримуватись в чистоті і заповнюються водою при переводі сховища на режим укриття. При наявності водозабірної свердловини необхідно раз в місяць відкачувати воду, вмикаючи на 30-40 хвилин свердловину. Аварійні резервуари для збору фекалій повинні бути закриті.
Види робіт по пристосуванню приміщень під захисні споруди.
Приміщення, як правило, застосовують під ПРУ. Під ПРУ в першу чергу пристосовують підвали житлових будинків та будівель різного призначення, льохи і овочесховища, приміщення кам'яних, бетонних, глинобитних, дерев'яних і саманових будинків, природні печери, порожнини гірничі підземні переходи.
Пристосування під ПРУ будь-якого придатного приміщення зводиться в основному до виконання робіт по підвищенню його захисних властивостей, герметизації і облаштуванню простої вентиляції. Захисні властивості підвищуються збільшенням товщини стін, дверей, закладенням вікон і інших елементів. Для цього зовні навколо стін, які виступають над поверхнею землі, влаштовують ґрунтове обваловування, закладають віконні і зайві дверні отвори, перекриття засинають ґрунтом. Додаткова засипка ґрунтом перекриттів вимагає, як правило, попереднього посилення їх конструкцій. Використовують і інші підручні матеріали, а також готові конструкції.
Для герметизації приміщень, призначених для захисту людей, ретельно закладають всі тріщини, щілини, отвори в стелях, стінах, віконних отворах, дверях, місцях введення опалювальних і водопровідних труб. Двері оббивають повстю, руберойдом, лінолеумом, іншими щільними матеріалами, а їх краї — пористою гумою. Підготовлені таким чином двері повинні бути щільно закриті (притиснуті).
Захист квартири від проникнення радіоактивного пилу і небезпечних аерозолів.
В районах радіоактивного забруднення населення може довгий час проживати, перебувати в сховищах. Для запобігання радіоактивного забруднення і опромінення потрібно застосувати заходи від проникнення радіоактивного пилу в приміщеннях. Підготовка будинку (квартири) полягає головним чином в його герметизації і посиленні захисних властивостей. З цією метою необхідно зробити щоб не було тріщин в дверях і коробках, зашпаклювати щілини в віконних рамах, закрити вентилятори, димоходи і інші отвори. Щілини в дверях і дверній коробці рекомендується забити прокладками з гуми, поролону і інших матеріалів. При провітрюванні приміщень на дверний отвір вішати тканину. Продукти, воду захищають від пилюки поліетиленовою плівкою, зберігають в дерев’яних або фанерних ящиках, посудині з притертими кришками. Вдома рекомендується зробити запас води в відрах, ванні, зверху ємності з водою закривають плівкою. Дуже важливо робити вологе прибирання приміщень.
Контрольні питання:
Роль захисних споруд у збереженні життя та здоров’я людини.
Основні види захисних споруд та їх призначення.
Вимоги до сховищ у відповідності до норм проектування інженерно-технічних заходів з ЦЗ (ДБН В 2.2.5.- 97).
Захисні властивості сховища.
Охарактеризуйте ПРУ.
Охарактеризуйте прості укриття.
Об’ємно-планувальні рішення сховищ і ПРУ.
Система життєзабезпечення сховища і ПРУ.
Норми захисних властивостей ПРУ.
Режими повітропостачання сховищ.
Вимоги до швидко споруджених сховищ.
Характеристика фільтропо-вентиляційногоо обладнання.
Утримання і використання захисних споруд.
Пристосування приміщень під захисну споруду.
Захист квартири від проникнення радіоактивного пилу та аерозолів.