- •Основи цивільного захисту
- •Розділ 1. Захист цивільного населення у міжнародному та загальнодержавному контексті.
- •1.1. Міжнародне гуманітарне право у сфері цивільного захисту.
- •Основні положення Женевських конвенцій.
- •1.1.2. Історія виникнення і розвитку сучасної системи цивільного захисту в Україні. Законодавча база.
- •1.1.3. Організація цивільного захисту в зарубіжних країнах та міжнародне співробітництво України у сфері цивільного захисту
- •1.2. Цивільний захист – основа безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •1.2.1. Єдина Державна система з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- •1.2.2. Загальні принципи організації та заходи системи Цивільного захисту
- •1.2.3. Система управління силами і засобами цз
- •1.2.3. Організаційна структура цивільної оборони на об'єкті господарської діяльності та планування її роботи.
- •Розділ 2. Характеристика можливих надзвичайних ситуацій в Україні та їх вплив на життєдіяльність населення
- •2.1 Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (нс техногенного характеру)
- •2.1.1. Стан техногенно-екологічної безпеки в Україні
- •2.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.1.3. Характер впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій на людину і навколишнє середовище
- •2.1.3.1. Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах
- •2.1.3.2. Аварії з викидом небезпечних хімічних речовин (нхр)
- •2.1.3.3. Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах
- •2.2. Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (нс природного характеру)
- •2.2.1. Коротка характеристика можливих стихійних лих
- •2.2.2. Осередки ураження, які виникають при стихійних лихах
- •2.2.3. Захист населення при стихійних лихах
- •Розділ 3. Моніторинг і прогнозування становища у надзвичайних ситуаціях та захист персоналу
- •3.1. Прогнозування становища у нс та організація захисних заходів.
- •3.1. 1. Оцінка становища на огд у нс.
- •3.1.1.1 Основні параметри при оцінці радіаційного, хімічного, інженерного та пожежного становища .
- •3.1.1.2 Послідовність прогнозування і оцінка можливого становища на огд
- •3.1.2. Організація дозиметричного і хімічного контролю на огд
- •3.1.2.1 Контроль опромінення
- •3.1.2.2 Контроль радіоактивного забруднення
- •3.1.2.3 Хімічний контроль
- •3.1.3. Організація захисних заходів
- •3.1.3.1. Поняття і зміст режимів радіаційного захисту населення та виробничої діяльності огд
- •3.1.3.3. Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційного становища при аварії на аес
- •3.1.3.3. Використання засобів індивідуального захисту
- •3.1.3.4 Організація забезпечення засобами індивідуального захисту працівників та інших категорій населення
- •3.1.3.5. Організація евакуаційних заходів
- •3.2 Колективні засоби захисту персоналу огд.
- •3.2.1. Класифікація захисних споруд та об’ємно-планувальні рішення сховищ і пру.
- •3.2.1.1. Класифікація захисних споруд
- •3.2.1.2. Об’ємно-планувальні рішення захисних споруд.
- •3.2.1.3. Швидкоспоруджувані сховища (шсс)
- •3.2.2. Системи життєзабезпечення захисних споруд.
- •3.2.3. Пристосування приміщень під захисні споруди.
- •3.2.3.1. Утримання і використання захисних споруд.
- •3.3 Моніторинг і прогнозування становища при аварії на аес.
- •3.3.1 Основні параметри при оцінці радіаційного становища
- •3.3.2 Оцінка радіаційного становища при аваріях на об"єктах атомної енергетики.
- •Допоміжні матеріали:
- •3.4 Моніторинг і прогнозування становища при аварії на хно
- •3.4.1. Терміни і визначення при оцінці хімічного становища
- •3.4.2. Оцінка хімічного становища при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •3.4.2.1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного
- •Довгострокове (оперативне) прогнозування хімічної обстановки
- •Результати оцінки хімічної обстановки
- •Графічний додаток.
- •Приклад 2
- •Графічний додаток
- •Визначення глибини розповсюдження і часу уражаючої дії нхр, що не мають табличних значень.
- •Допоміжні матеріали
- •"У піддон"
- •Значення коефіцієнта к4 в залежності від швидкості вітру
- •3.5. Прогнозування становища при аварії на підприємстві з пожежо-небезпечними технологіями
- •3.5.1. Основні поняття і критерії при оцінці пожежного становища
- •3.5.2 Методика прогнозування зони теплового випромінювання при пожежі
- •Допоміжні матеріали:
- •3.6. Прилади дозиметричного і хімічного контролю довкілля
- •3.6.1 Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •3.6.1.1 Принцип роботи дозиметричних приладів
- •3.6.1.2 Вивчення конструкції та принципу роботи дозиметричного приладу (дп-5в)
- •Вивчення конструкції і принципу дії приладу припять
- •3.6.1.4 Вивчення конструкції та принципу роботи дозиметрів дп-24, ид-1.
- •3.6.1.5. Сучасний розвиток приладобудування для радіаційного контролю довкілля
- •3.6.2. Прилади хімічного контролю навколишнього середовища
- •3.6.2.1. Призначення та основні технічні характеристики впхр.
- •3.6.2.2. Універсальний газосигналізатор уг-2.
- •Розділ 4. Забезпечення стійкості роботи підприємства у нс.
- •4.1 Стійкість роботи об’єктів господарської діяльності (огд) у нс
- •4.1.1 Суть стійкості роботи огд та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
- •4.1.1.1 Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •4.1.1.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •Вимоги, які ставлять до будівництва населених пунктів:
- •4.1.1.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи огд
- •4.1.2. Методика оцінки стійкості роботи огд до дії різних
- •4.1.2.1 Методика оцінки стійкості до дії ударної хвилі
- •4.1.2.2 Методика оцінки стійкості об’єкту (цех) до дії світлового (теплового) випромінювання
- •4.1.2.3 Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •4.1.2.4 Оцінка стійкості роботи огд до впливу електромагнітного
- •4.1.3. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи огд
- •4.1.3.1. Основні напрямки діяльності огд у сфері запобігання нс
- •4.2 Оцінка стійкості об’єктів господарської діяльності до вибуху і землетрусу.
- •4.2.1. Зонування території при вибусі газо-повітряної суміші поза приміщенням.
- •4.2.1.1. Землетруси
- •4.2.2. Розрахунок стійкості до впливу ударної хвилі та землетрусу.
- •4.3. Оцінка інженерного захисту персоналу об’єктів господарської діяльності
- •4.3.1 Оцінка місткості та захисних властивостей захисної споруди.
- •4.3.1.1. Оцінка захисних властивостей захисних споруд від радіоактивного ураження.
- •4.3.2. Оцінка систем життєзабезпечення сховища
- •Розділ 5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
- •5.1. Організація і проведення рнр на огд у нс
- •5.1.1. Мета, зміст і умови проведення рнр.
- •5.1.1.1 Характеристика основних видів робіт.
- •5.1.1.2. Сили і засоби , які залучаються для проведення рнр.
- •5.1.2. Організація і проведення рнр в різних осередках ураження.
- •5.1.3. Робота керівника (командира формування цо) по організації та проведенню рнр.
- •5.1.3.1. Приведення формування в готовність.
- •5.1.3.2. Робота командира формування по організації рнр
- •5.2 Організація і проведення робіт по знезараженню після нс.
- •5.2.1. Дезактивація та профілактика радіаційних уражень
- •Механічний спосіб
- •Фізико-хімічний спосіб
- •5.2.1.1. Профілактика радіаційних уражень
- •Дегазуючі розчини.
- •5.2.3. Санітарна обробка людей
- •5.2.3.1 Можливості фізико-математичного моделювання для оцінки і прогнозу поширення забруднень у довкіллі.
- •Тлумачення окремих абревіатур та розчинів
- •5.3. Оцінка інженерного становища на огд після нс. Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (рнр) при ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих є одним із основних завдань цо.
- •5.3.1 Визначення необхідної кількості рятувальників.
- •Перелік використаних нормативних і методичних матеріалів:
3.1.3.3. Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційного становища при аварії на аес
І. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 0,1÷ 0,3мР/год.
Режимні заходи по захисту населення:
Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття і упаковка продуктів харчування. Обмеження часу перебування на відкритій місцевості дорослих, улаштування санітарних бар"єрів на входах у квартири.
2. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 0,3 ÷ 1,5 мР/год.
Режимні заходи по захисту населення:
Ті ж заходи, плюс йодна профілактика дітей, обмеження часу перебування на відкритій місцевості всіх контингентів населення. Улаштування санітарних бар"єрів на входах в будинки.
3. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 1,5 ÷ 15 мР/год.
Режимні заходи по захисту населення:
Ті ж заходи, плюс йодна профілактика всього населення, часткова евакуація дітей і вагітних жінок.
4. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 15 ÷ 100 мР/год.
Режимні заходи по захисту населення:
І+2+3; евакуація населення, окрім контингенту, задіяного в аварійно-рятувальних роботах.
5. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ БІЛЬШЕ 100 мР/год.
Повна евакуація населення.
Примітка
Похідні нормативи визначені, виходячи з розрахунку одержання населенням дози в 75 бер за час після аварії на АЕС або 250 ÷ 400 бер на щитовидну залозу.
3.1.3.3. Використання засобів індивідуального захисту
До засобів індивідуального захисту відносяться фільтруючі і ізолюючі протигази, респіратори, протипорохові матер'яні маски ПТМ-1, ватно-марлеві пов'язки, спеціальна ізолююча захисна одежа і пристосований одяг та медичні засоби захисту.
Засоби захисту органів дихання.
Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей і обличчя від отруйних речовин, радіоактивних речовин, аерозолів, біологічних засобів і гарантують відносно безпечне перебування на зараженій місцевості при умові їх правильного підбору. Фільтруючі протигази є основним засобом індивідуального захисту населення. У системі ЦЗ для дорослого населення використовуються фільтруючі протигази ГП-5, ГП-5м; останнім часом протигаз ГП-5 замінюється протигазом ГП-7. Для дітей використовуються протигази ПДФ-д, ПДФ-ш, а також камера захисна дитяча КЗД-4 (КЗД-6).
У системі ЦЗ найбільш широко використовуються респіратори Р-2. Респіратори призначені для захисту органів дихання від радіоактивного пороху і бактерійних аерозолів. Р-2 представляє собою фільтруючу півмаску, яка має два клапани вдихання і один клапан видихання, металевий носовий притискач і лямки для кріплення до голови.
Для захисту органів дихання від радіоактивного пороху, біологічних аерозолів можуть використовуватись і промислові респіратори.
Протипорохова тканинна маска ПТМ-1 та ватно-марлева пов 'язка призначені для захисту органів дихання людей від радіоактивного пороху. Респіратори, протипорохові тканинні маски і ватно-марлеві пов'язки від отруйних речовин не захищають.
На підприємствах, діяльність яких пов'язана з виробництвом, використанням і транспортуванням НХР, при аваріях, стихійному лихові можливі випадки зараження великих територій високими концентраціями небезпечних речовин на довгий час. Все це створює великі труднощі при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт тому, що треба забезпечити надійний захист органів дихання людей, які працюють в осередку ураження. Використання протигазів фільтруючого типу, як цивільних так і промислових, при високих концентраціях НХР, а також при нестачі кисню недопустиме.
У таких випадках використовують ізолюючі протигази ІП-46м, ІП-4, ІП-5, які забезпечують захист органів дихання, очей, шкіри обличчя від будь-яких НХР незалежно від особливостей і концентрації. Вони дозволяють працювати навіть там, де повністю відсутній кисень в повітрі. Використовувати протигази ІП-46м при легких навантаженнях або в стані відносного спокою можна до 3 год. Перебувати в ізолюючих протигазах зі зміною регенеративних патронів допускається 8 год.
При температурі 40°С час роботи в ізолюючому протигазі визначається не запасом кисню в регенеративному патроні, а загальним станом людини і при важкому навантаженні буде 30 хв, при середньому — 45 хв. Протигази ІП-46, ІП-46м надійно працюють в інтервалі температур від -20°С до +40°С, а протигази ІП-4 і ІП-5 від -40°С до +40°С.
Зберігаються ізолюючі протигази в спеціальних запломбованих мішках. ІП-46 і ІП-46м зберігаються без приєднаної шолом-маски. У процесі зберігання протигази підлягають періодичному технічному обслуговуванню.
Засоби захисту шкіри.
Засоби захисту шкіри призначені для захисту усього тіла людини в умовах зараження місцевості отруйними речовинами, біологічними засобами, радіоактивного зараження. Вони також використовуються при роботі з НХР, при проведенні дегазаційних, дезинфекційних і дезактиваційних робіт.
Такими засобами є: найпростіші засоби захисту шкіри, легкий захисний костюм Л-1; комплект захисного фільтруючого одягу (ЗФО);
Найпростіші засоби захисту шкіри від отруйних речовин, біологічних аерозолів і радіоактивного зараження — це звичайний одяг і взуття. Плащі і накидки із прогумованої тканини, хлорвінілу, пальта із драпу, шкіри, грубого сукна добре захищають від радіоактивного пороху і біологічних засобів.
Для захисту ніг використовують гумові чоботи, боти, валянки з галошами, взуття із шкіри і шкірозамінників. Для захисту рук використовують гумові або шкіряні рукавиці. Для захисту голови і шиї пропонується використовувати капюшони.
Звичайний одяг, оброблений мильно-масляною емульсією, може захистити від пари отруйних речовин. Для того, щоб змочити один комплект одягу (комбінезон, спортивний костюм і т.п.) потрібно у 2 л води розчинити 300 г мила, додати 0,5 л олії або мінерального масла. Цей розчин нагріти, просочити ним одяг і висушити на повітрі. Загальновійськовий захисний комплект разом з протигазом використовується формуваннями ЦЗ і військами при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт в осередках хімічного, біологічного і радіоактивного уражень.
Загальновійськовий захисний комплект складається із захисного плаща, захисних панчіх і рукавиць. Його можна використовувати як накидку, одягати "в рукави" і носити як комбінезон.
У комплект Л-1(легкий захисний костюм) входить сорочка з капюшоном, штани, які зшиті разом з панчохами, двопалі рукавиці і підшоломники. Для просочування ЗФО(захисного фільтруючого одягу) є два рецепти: перший- поглинає пару ОР за рахунок абсорбції (розчину пари ОР), другий — нейтралізує ОР за рахунок хемосорбції.
До медичних засобів захисту відносять: аптечку індивідуальну (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8), пакет перев'язочний індивідуальний (ППІ-1)