- •Основні з них — увага, інтерес, бажання, мотивація, прийняття рішення, здійснення купівлі.
- •Психологічний вплив на покупця
- •Основи дослідження
- •Основні типи темпераментів і їх характеристика
- •Акт продажу — це переговори, які дають імпульс відносинам, опосередковані яким-небудь предметом, який відповідає очікуванням чи потребам потенційних чи реальних покупців.
- •Зустріч покупця
- •Виявлення потреби
- •Мотиви купівель
- •Види поведінки продавця
- •Вислуховування покупця
- •Аргументація товару
- •Демонстрування товару
- •Відповідь на заперечення
- •Укладення угоди
- •Запобігання конфлікту
- •Розвиток конфлікту
- •Подолання конфлікту
Психологічний вплив на покупця
В умовах посилення конкуренції між торговельними підприємствами суттєво підвищується роль психологічного впливу на покупців з метою спонукання їх до здійснення купівлі товарів. Покупець при активній дії на нього продавця в процесі обслуговування пізнає не тільки те, що він сприйняв за допомогою органів чуття, але й будує у своїй уяві нові образи і уявлення про товар. Безумовно, виникнення інтересу до товару, бажання його придбати сильно залежить від ступеня готовності покупця до здійснення купівлі. Але навіть у тому разі, коли покупець зайшов у магазин з метою дізнатися, що є в продажу, він може стати покупцем, незважаючи на психологічну непідготовленість до купівлі. Бажання придбати товар може виникнути, наприклад, при огляді виставленого товару (імпульсивна купівля) чи під впливом того, що який-небудь товар інтенсивно розкуповують інші.
Психологічний вплив на покупця, залучення його уваги до товару чинить уся атмосфера магазину. Найбільш ефективний засіб у цьому плані — внутрішньомага-зинна виставка товарів, яка створює умови для повного огляду покупцями всього асортименту товарів. При цьому важливо композиційно виділити і підкреслити нові товари і ті, які з яких-небудь причин вимагають прискореної реалізації Завдяки доступності товарів покупець може кожний з них детально розглянути, спробувати на дотик або перевірити в дії. Залучити покупців, створити для них сприятливу обстановку і настрій для купівлі допомагає влаштування привабливих вітрин, обладнання торговельного залу, цікаве освітлення, раціональне розміщення і викладення товарів.
Дальший успіх торговельної операції сильно залежить від продавця, від його вміння чинити на покупця психологічний вплив.
Існує два способи такого впливу:
раціональний спосіб — звернення до розуму і емоціональний спосіб — звернення до чуттів, звичок, нахилів тощо.
У процесі обслуговування потрібно враховувати індивідуальне ставлення людей до того самого товару. Часто покупці не можуть ясно сформулювати свої бажання, самостійно підібрати товар, виявляють нерішучість, сумніви щодо необхідності і доцільності тієї чи іншої купівлі. У такому разі продавець повинен переконати покупця в перевагах окремих товарів, вплинути на його рішення зробити купівлю. У
свою чергу, це потребує від продавця знань індивідуальних психологічних особливостей кожного покупця, вміння їх розпізнати в короткий термін обслуговування та цілеспрямовано впливати на них, надаючи допомогу при виборі товару.
Продавець повинен уміти «відчути» покупця. Слухаючи покупця, продавець не повинен випускати з виду вираз його обличчя. Правильно сприйняте звернення покупця допомагає продавцю зрозуміти його запити. Продавець повинен сам відчути, коли покупцю потрібна його допомога. Слід зауважити, що не всі покупці потребують допомоги при виборі ними товарів. Частина їх віддає перевагу самостійності в цьому питанні, і потрібно надати їм можливість безперешкодно оглянути і вибрати товари.
У першу чергу ця вимога відноситься до продавців магазинів самообслуговування. Зрозуміло, що самообслуговування не означає відсутність обслуговування. Однак готовність допомогти покупцю у виборі товарів не можна підміняти спостеріганням за його поведінкою в торговельному залі. Продавці повинні знаходитися неподалік тих ділянок у торговельному залі, де покупці можуть звернутися до них за допомогою або порадою. Не можна припускати, щоб покупець був представлений сам собі і не зробив купівлі тільки тому, що йому не було з ким порадитися.
Найчастіше потреба в пораді і консультуванні виникає при купівлі таких товарів:
продуктів харчування — кондитерських виробів, консервів, вин, свіжоморожених продуктів, продуктів дитячого та дієтичного харчування, м'ясних продуктів;
предметів господарського призначення — електроприладів, холодильників, світильників, пилососів;
тканин, одягу і предметів туалету — трикотажних виробів, білизни, тканин з нових видів волокон, взуття тощо.
У магазинах самообслуговування покупці найчастіше запитують, де знаходиться той чи інший товар. Відповідати на такі запитання необхідно максимально точно, або самому підійти з покупцем до полиці, дістати і подати його покупцю в руки.
У мистецтві продажу чи не найголовніше — це вміння найпривабливіше показати товар. Перш за все треба визначити, де його показувати. В основному товар показують там, де він знаходиться -— лежить, стоїть чи висить. Покупець повинен сприймати товар в безпосередній близькості до нього. В окремих випадках можна піднести товар до покупця, якщо, наприклад, його потрібно показати при денному світлі, або віднести безпосередньо в кабіну для примірювання. При цьому надзвичайно важливе значення має вміння продавця вловити смак покупця і запропонувати йому саме те, що може йому сподобатися.
Кожний покупець бажає, щоб його обслужили якомога швидше. Особливо важливе швидке обслуговування при продажу хліба, молока, бакалії та інших продуктів харчування. Менше значення має швидкість обслуговування при купівлях більш дорогих і товарів рідкого попиту (одягу, тканин, меблів тощо).
У процесі обслуговування немає дрібниць. Навіть нюанси тут відіграють певну роль. Якщо, наприклад, продавець швидко і з захопленням продемонстрував товар, то це, безумовно, позитивно вплине на настрій покупця.
Товар, який продавець демонструє акуратно і турботливо, набуває в очах покупця більшу цінність і викликає сильніше враження, ніж найкращі слова про нього. Спочатку треба показувати прості товари середньої ціни. Цим продавець полегшить дальші свої дії, оскільки, замітивши, яке враження справив на покупця запропонований йому товар, можна судити, що йому ще можна запропонувати. Не слід одночасно показувати надмірну кількість товарів: це утруднює вибір і рішення покупця. З другого боку, і бідний, звужений вибір теж викликає погане враження.
У процесі продажу виникають інколи перепони — висока ціна, низька якість, побоювання покупців, що товар не сподобається вдома. Можливі й інші заперечення. Зазвичай серед них є справедливі і несправедливі. Перші продавець повинен визнати. Однак при цьому йому потрібно знайти доводи на захист товару, особливо коли якість дозволяє це зробити. Що ж до несправедливих заперечень, то їх потрібно спокійно, тактично відкинути, використовуючи знання товару. У будь-якому разі не можна залишати заперечення покупця без уваги чи відхиляти їх різко і безапеляційно. За допомогою розумних і правдивих аргументів необхідно психологічно обґрунтувати свої доводи, тому що неправдиві дані і недостовірні твердження можуть легко розчарувати покупця.