Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект1.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
25.08.2019
Размер:
1.04 Mб
Скачать

2. Права, обов'язки та відповідальність підприємця

Великого значення набуває чітке визначення правового статусу підприємця, тобто його прав, обов’язків і відповідальності особливого значення визначення правового статусу підприємця набуває в умовах формування підприємницького сектору. Зокрема, це насамперед стосується України, де підприємництво робить лише перші кроки, й нинішні українські підприємці, що не досягли світового рівня.

Права підприємця. Право – це нормативна форма вираження принципу формальної рівності господарюючих суб’єктів в економічних відносинах, це система встановлених або санкціонованих державою загальнообов’язкових правил (норм) поведінки.

З метою реалізації господарської ініціативи підприємець має право:

  • створювати для здійснення підприємницької діяльності будь-які види підприємства;

  • купувати повністю або частково майно та набувати майнового права;

  • самостійно формувати господарську діяльність. Добирати постачальників та споживачів, встановлювати ціни та тарифи, вільно розпоряджатися прибутком;

  • укладати з громадянами трудові договори про використовування їхньої праці (контракти, угоди);

  • самостійно визначати форми, системи і розміри оплати праці, та інші види доходів осіб, які працюють за наймом;

  • отримувати будь-який необмежений за розмірами особистий доход;

  • брати участь у зовнішньоекономічних відносинах, здійснювати валютні операції;

  • користуватися державною системою соціального забезпечення і соціального страхування.

Обов’язки підприємців. Обов’язки – це правові норми (правила), що підлягають обов’язковому виконанню.

Основні обов’язки підприємця такі:

  • укладати трудові договори (контракти, угоди) з громадянами, яких приймають на роботу за наймом;

  • здійснювати оплату праці осіб, які працюють за наймом на рівні, не нижчому від мінімальних розмірів, встановлених законодавством;

  • забезпечити відповідні умови й охорону праці, а також інші соціальні гарантії;

  • дотримуватися прав з метою забезпечення законних інтересів споживачів, підтримуючі надійну якість вироблених товарів (послуг);

  • отримувати ліцензію на діяльність у сферах, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.

Відповідальність підприємця. Відповідальність – це правові та етичні відносини підприємців із суспільством (із господарюючими суб’єктами, зі споживачами тощо), які характеризуються виконанням своїх правових норм (правил).

Підприємець відповідає:

  • за зобов’язаннями, пов’язаними з цією діяльністю, всім своїм майном, за винятком того, на яке відповідно до законодавчих актів не може бути звернене стягнення;

  • за охорону навколишнього середовища;

  • за додержання заходів з техніки безпеки, охорони праці, виробничої гігієни та санітарії;

  • за заподіяну шкоду і збитки.

3. Ризик у підприємництві

Ризикце можливі збитки та недоотримання доходу у порівнянні із варіантом, що передбачався у проекті, плані або програмі.

Види ризику: виробничий, комерційний, фінансовий, процентний, кредитний.

Виробничий ризик – повя’заний із виробництвом та реалізацією продукції (послуг), із здійсненням різних видів виробничої діяльності. Причини: зниження запланованих обсягів робіт; неочікувані проблеми із реалізацією; зростання матеріальних витрат; виплата підвищених відрахувань, процентів, податків; різкий спад попиту та ринкових цін.

Комерційних ризик – це ризик, який виникає у процесі реалізації товарів та послуг, що були закуплені підприємцем. Причини: підвищення закупівельної ціни товару; непередбачене скорочення обсягу закупівлі; втрата товару у процесі його транспортування; зниження обсягу реалізації.

Фінансовий ризик – залежить від співвідношення узятих у борг ресурсів до всіх фінансових ресурсів. Чим воно більше, тим більше фінансовий ризик.

Процентних ризик – пов’язаний із можливим падінням вартості цінних паперів.

Кредитний ризик – спричинений тим, що боржник може не повернути борг.

Розрізняють три рівні ризику:

  • допустимий – коли виникає загроза втрати прибутку від підприємницької діяльності;

  • критичний – пов’язаний із фінансовими та матеріальними витратами на підприємницьку діяльність (Втрата всього доходу);

  • катастрофічний – який призводить до втрати всього капіталу та майна, до банкрутства підприємства.

Запобігти ризику неможливо, але можна знизити його ступінь.

Лекція 5