Мале підприємництво План

1. Основна суперечність малого підприємництва та форми її розв’язання.

2. Основні форми інтеграційної підтримки малого підприємництва.

3. Самоорганізація малого підприємництва

1. Основна суперечність малого підприємництва та форми її розв’язання.

Дослідження впливу малого підприємництва на різноманітні суспільні процеси дає можливість зробити висновок про об’єктивно високе економічне та соціально-політичне значення його ролі та місця, але об’єктивною типовою рисою малого підприємництва є його нестійкість, слабка життєздатність.

Фактори, що впливають на нестійкість малого підприємництва:

• обмеженість фінансових ресурсів;

• висока підвладність впливу ринкової кон’юнктури;

• нестабільність доходів;

• слабке сегментування слабкої частки ринку;

• висока вразливість до несприятливих економічних факторів (інфляція, циклічність коливань, податкового тиску тощо);

• швидкість збанкрутування;

• конкуренція великих корпорацій;

• вузьке коло споживачів та постачальників;

• локальність ресурсних та збутових ринків;

• великі фізичні та психологічні навантаження;

• несхвальна громадська думка;

• адміністративні перешкоди;

• невизначене ставлення держави і брак дійової підтримки.

Таким чином можна сформулювати основну суперечність малого підприємництва як суперечність між :

Об’єктивно високою економічною та соціально-політичною значущістю малого підприємництва, що виконує стабілізаційну роль у перехідній економіці та активізує інноваційну діяльність в умовах розвиненої ринкової економіки

та

Слабкою життєздатністю суб’єктів малого підприємництва, особливою вразливістю їх щодо економічної кон’юнктури й тиску з боку великих корпорацій, а також адміністративних перешкод

Головними формами розв’язання основної суперечності малого підприємництва є:

• державна підтримка, яка включає правове, фінансово-кредитне, матеріально-технічне, інформаційне та кадрове забезпечення тощо;

• інтеграційна підтримка, яка включає перш за все такі форми інтеграційних зв’язків (підтримки) великих та малих підприємств, як субпідряд, лізинг, франчайзинг, венчурне фінансування тощо;

• самоорганізація та кооперування малого підприємництва на політичних (громадські об’єднання підприємців, спілки, асоціації) і економічних (підприємницькі мережі, кредитні та збутові кооперативи тощо) засадах;

• міжнародна фінансова та технічна допомога (технічна допомога, фінансова, підготовка кадрів, обмін досвідом).

Розглянемо кожну з цих форм.

1. Аналіз світового досвіду свідчить, що практично в усіх розвинених країнах держава бере активну участь у формуванні та розвитку підприємницької діяльності, підтримці найбільш доцільних і ефективних її напрямів.

Державна політика підтримки малого підприємництва – це сукупність (комплекс) пріоритетних рішень, які визначають основні напрями і форми правового, економічного та організаційного сприяння розвитку малого підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб’єктів господарювання.

Під державною підтримкою слід розуміти, з одного боку, державне регулювання цього сектору економіки, що передбачає насамперед свідоме формування державними структурами правових, економічних та організаційних умов становлення і розвитку малого підприємництва, а, з іншого боку, - створення стимулів, використання матеріальних і фінансових ресурсів, які залучаються у сферу малого підприємництва на пільгових засадах або безоплатно.

Щодо підтримки малого підприємництва як важливої економічної функції держави необхідно визначати два елементи: забезпечуючий і управлінський.

Забезпечуючий елемент у даному разі означає обслуговування суб’єктів малого підприємництва, як зазначено в діючому законодавстві України. Держава сприяє забезпеченню його матеріально-технічними ресурсами, надає земельні ділянки, передає державне майно, сприяє організації інформаційного обслуговування та інші види допомоги.

Управлінський елемент завжди пов’язаний із розв’язанням адміністративно-організаційних питань, плануванням, контролем.