- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
Геополітика (ГП) і політична географія (ПГ)
К.Гаусгофер: ПГ – це дослідження держави з точки зору простору, а ГП – це дослідження простору з точки зору держави.
Спільні риси:
суспільні дисципліни
подібні методи дослідження
предмети дослідження (просторова організація політичного життя)
Відмінності:
об’єкт дослідження (ГП – простір, ПГ – розміщення певних об’єктів на території)
ПГ – це частина суспільної географії, а ГП – міжгалузева дисципліна
Масштабність: ГП вивчає державу як найменший елемент, дані групи держав, світ в цілому, а ПГ держава для неї є найбільшим елементом дослідження
Ідеологічне значення: ГП – важливе, ПГ – не має ідеологічного навантаження
Для ПГ важлива наявність та розміщення державних інституцій різного рівня та ієрархії вз-вн., а для ГП важливий концентрований вираз політичних рішень на державному рівні.
З точки зору теоретичності і практичності: ПГ – більш прикладна, ГП – більш теоретична.
Класична Г. зі своїм обстоюванням географічного детермінізму тяжіє до політичної географії й багато в чому співпадає з нею у своєму предметі дослідження. Таке тяжіння можна прослідкувати у слабко вираженій різниці, між визначеннями політичної географії та геополітики.
Політична географія - суміжна наукова дисципліна політології і складова частина географічних наук, яка вивчає просторову організацію політичного життя, вплив географічного фактора на політику.
Г. (у британській енциклопедії) - дисципліна, що слугує визначенню національної політики з урахуванням впливу на неї факторів природного середовища
Г. (в Американській енциклопедії) - наука, що вивчає й аналізує в єдності географічні, історичні, політичні та інші взаємодіючі фактори, що чинять вплив на стратегічний потенціал країни.
Г. (В. Потульницький) - напрямок політології, що межує з географією і досліджує передусім Державну належність тієї чи іншої землі.
Політична географія, таким чином, може бути розглянута не лише як одна з теоретичних передумов виникнення геополітики, але й як історична форма становлення її предмета.
Різниця між політ. Географією та Г. :Політична географія розкриває картину того, як простір впливає на державу й, якщо так можна сказати, поглинає її. На відміну від цього геополітика вивчає питання про те, як держава долає умови і закони простору й змушує його служити наміченим цілям.
11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
Метод геополітичного прогнозування – полягає у розробці найбільш вірогідних сценаріїв розвитку геополітичної ситуації в світі, розподілу сил та перебігу геополітичних процесів.
Процеси глобалізації обумовили розвиток геополітичного прогнозування, полем аналізу якого виступає глобальна політично-економічна картина в певному історичному та інформаційному розрізі. Геополітичне прогнозування як осмислення результатів основних напрямків розвитку людства не може бути регулятивною концепцією наднаціонального характеру. Його головна функція – забезпечення системи всезагальної, глобальної або регіональної безпеки. Результати геополітичних прогнозувань втілюються в глобальних прогнозах, які стосуються Землі і всього людства. Політичний прогноз є багатофункціональним компонентом політичного процесу. Під його функціями слід розуміти завдання, роль прогнозу в політичній діяльності, основні напрямки його впливу на розвиток політичної системи.
Панарин у доповіді "Інформаційна війна й третій Рим" формулює принципи й методи геополітичного прогнозування. До основних принципів він відносить: системність, погодженість, безперервність, верифіцируємість, альтернативність, рентабельність
Прогнозування й моделювання складаються з ряду дій:
1. Аналіз й опис "факторів розвитку" суб'єктів геополітики науковими засобами; 2. Відомість "факторів розвитку" до універсальної змінної, що описує суб'єктів геополітики. (Наприклад, P - сукупність "могутності" держави). 3. Розробка алгоритму геополітичного прогнозування на основі універсальної змінної. (приклад див. Киреев Г.А. Проектування майбутніх геополітичних катастроф// "Точка Зору", від 20 липня 2005 р.).
4. Верифікація результатів (експертні оцінки, настання події).
Воно має яскраво виражений стратегічний характер, оскільки тут як аналітичне поле виступає глобальна пол–ек картина багаторівневих змін, яка береться в історично протяжному та інф-но насиченому розрізі. Перевага ГП прогнозування полягає не тільки у гармонійному синтезі соц–пол, соціокульт і екологічних принципів, але і в тому, що тут не дається універсальної відповіді на питання про головні параметри майбутньої картини світу. Найбільш важливим в ГП прогнозуванні, незалежно від дослідницької програми, є різноманітність комбінацій різних параметрів, при цьому прогнозна функціональна значущість критеріїв, які пропонуються, буде змінюватися. Таким чином, ГП прогнозування є осмисленням результуючих векторів розвитку мультинац суспільства сучасної техногенної цивілізації. Однак також безперечно, що ГП пр не буде регулятивною концепцією наднаціонального характеру, не дивлячись на свій стратегічний характер.
Функціональним результатом ГП прогнозування є забезпечення в усіх конституїтивно формалізованих параметрах системи всезагальної, глобальної або регіональної безпеки. Як конституїтивно формалізовані параметри можуть виступати екологічні, військові, економічні, політико–правові, релігійні, культурно–етнічні, демографічні, географічні показники, тобто весь можливий спектр верифікованих оцінок. Звідси випливає, що ГЕ моделювання за своїм позитивним ефектом поступається ГП прогнозуванню, яке більш гуманітарне, більш соціокультурне, більш функціонально виправдане, має більший ступінь моделеємності і може бути сформульоване в загальнозрозумілих і загальнодоступних соціально–політичних термінах.
Найбільш характерною рисою ГП прогнозування є те, що тут неможливо виділити пріоритети серед навіть дуже важливих, системотворних принципів соціального розвитку, таких як релігійні, військові, економічні, екологічні тощо. Безумовною перевагою ГП прогнозування є синтез, на перший погляд, несумісних один з одним військових, економічних, політичних і культурно–етичних цінностей. Іншою важливою ознакою ГП прогнозування є його теоретична і емпірична сумісність, представлена як принципова можливість доведення теоретичних викладок до емпіричного рівня і, навпаки, емпіричні уявлення про політичну, економічну, військову або екологічну дійсність вільно вкладаються і можуть прогнозуватися в теоретичних концепціях.