54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.

Росія тут вимахується.

(Слабенько)

Пострадянський простір займає центральне місце на євразійському континенті. Основна конкуренція за домінуючі позиції за нього розгортається між США, Росією, ЄС і Китаєм. При цьому, перші два суб’єкти є найбільш сильними антагоністами, внаслідок фундаментальної відмінності ГП інтересів. На пострадянському просторі паралельно реалізуються і підтримуються центрами сили як відцентрові, так і доцентрові тенденції (ГУАМ, СНД, ЄЕП, ЄврАзЕС, ШОС). При цьому для кожного з проектів, що висуваються, за регіональним об’єднанням такі тенденції об’єктивні. Жоден із запропонованих за час існування пострадянського простору інтеграційних проектів не має абсолютних плюсів і мінусів.

Процеси інтеграції на пострадянському просторі складні і суперечливі. Держави, що утворилися після розпаду Радянського Союзу, шукають форми і способи спільного рішення різних проблем. У рамках СНД декларується необхідність і готовність розвивати співпрацю в різних сферах діяльності, підписуються сотні угод і рішень, проте практичні результати доки не вражають.

Більшість пострадянських держав визнають, що утворення СНД мало величезне значення в тому сенсі, що розпад Радянського Союзу стався цивілізовано, а не за "югославським сценарієм". На їх думку, Співдружність зробила позитивний вплив на становлення нових незалежних держав, вибір кожним з них власній моделі економічних реформ і державного будівництва, формування між ними нових міжд відносин, налагодження леякої співпраці. В той же час накопичується все більше невдоволення і претензій до СНД як рег об'єднання держав, оскільки в його рамках не вдається досягти серйозного успіху в ек взаємодії, створенні економічного союзу по аналогії з моделлю Європейського союзу.

Особливості інтеграції пострадянських держав:

— системна соц-ек криза в пострадянських державах в умовах становлення їх державного суверенітету і демократизації громадського життя, переходу до відкритої ринкової ек, трансформації соц-ек стосунків;

— істотні відмінності в рівні індустріального розвитку пострадянських держав, міри ринкового реформування ек;

— прив'язка до однієї держави, що багато в чому визначає хід інтеграційних процесів на пострадянському просторі;

— наявність привабливіших центрів тяжіння поза рамками Співдружності;

— неврегульовані міждержавні і міжнаціональні озброєні конфлікти в Співдружності.

На пострадянському просторі відбуваються різні за своєю значимістю процеси, що впливають на інтеграцію держав Співдружності. Нові незалежні держави долають наслідки політичного розпаду єдиної держави і загальносоюзного народногосподарського комплексу, розриву сталих виробничо-технологічних і господарських зв'язків підприємств, руйнування єдиної фінансово-грошової системи та ін. Триває становлення державних інститутів влади і управління, реформування ек і громадських стосунків.

Ринкові реформи в державах Співдружності при будь-якій їх національній специфіці і спрямованості посилили негативні результати розпаду єдиної держави і загального економічного простору, оскільки цільовою їх установкою є кардинальні зміни суспільно-політичного ладу і системи економічних стосунків.

Усе це зумовило широкомасштабну системну кризу, що супроводжується значним спадом виробництва, зниженням рівня життя населення, зростанням безробіття і злочинності, іншими негативними наслідками, які досі не здолані ні в одній державі Співдружності.