- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
Серед представників англо-американської геополітичної традиції, що надихалась феноменом морської могутності і мала взірцем Великобританію, окрім Макіндера, слід згадати Ніколаса Спайкмена (1893–1943) та Альфреда Мехена (1840–1917). Так, Спайкмен центр світової системи переніс у зону внутрішнього півмісяця, який він проголосив вісьовим регіоном, назвавши його Rimland (землі узбережжя, землі по краю суходолу). Саме тут, на його думку, знаходиться ключ до світової могутності. Події 2 св війни та протистояння у період холодної війни підтвердили теорію Спайкмена. Американський адмірал Мехен у книзі “Вплив морської могутності на історію” (1890 р.) доводив, що саме морська міць значною мірою визначає історичні долі країн та народів, призвичаївши панівні кола США не зволікати з фінансуванням флоту та військово-морських баз. Ще один представник американської ГП Джеймс Монро, Доктрина Джеймса Монро (1820), в посланні конгресу: - Америка для американців; - Весь американський континент - поле життєвих інтересів США; - Захистити американський континент від втручання європейських держав. Як керувати взаєминами Америки і Старого Світу? У США на рубежі 20століття виробляється доктрина Монро. Необхідно всю американську політику в Старому Світі будувати таким чином, щоб у Старого Світу не виникло бажання встановити гегемонію над американським континентом. Вудро Вільсон - програма післявоєнного устрою Європи (14 пунктів). Якщо виникне об'єднаний центр сили між Рейном і Волгою, тобто небезпека отримати гегемонію. Ще один хантінгтон і його «зіткнення цивілізацій». На думку Хантінгтона, світовий порядок у ХХІ ст. буде визначатися взаємодією різних культур-цивілізацій, межі яких збігаються з межами ареалів поширення певних мов і стилів життя. Цивілізацію Хантінгтон визначає як найвище культурне утворення, що поєднує людей на основі самоідентифікації та спільності таких елементів культури, як мова, релігія, звичаї тощо.Поряд із зах цивілізацією, що поєднує культуру Пн Америки й Зах Європи, вчений виділяє ще вісім цивілізацій: слов’яно-православну, буддистську, японську, ісламську, індуську, латиноамериканську, африканську та сінську.
У новому світовому порядку лінії «культурних розломів» – меж між цивілізаціями – стають тими найважливішими межами, уздовж яких і можливе виникнення основних конфліктів у глобальній політиці, які Хантінгтон називає «зіткненням цивілізацій». Після подій 11 вересня 2001 р. концепція С. Хантінгтона про поліцивілізаційний конфліктний світ стала офіційною доктриною зовнішньої політики США. У новій геополітичній ситуації початку ХХІ ст. виживання Заходу, за словами Хантінгтона, безпосередньо залежить від того, чи сприймуть його жителі свою цивілізацію не як універсальну, а як унікальну. Уникнути ж глобального «зіткнення цивілізацій» буде можливим лише за умови, що всі світові лідери усвідомлять поліцивілізаційний характер сучасної глобальної політики.
Г.Кіссінджер (радник з питань національної безпеки, а пізніше держсекретар США) Г.Кіссінджер, виходив з трьох принципових положень. По-перше, світ є біполярним з військового і багатополярним з політичного погляду5. При цьому, на думку Г.Кіссінджера, «світ більшої кількості центрів прийняття рішень цілком відповідав американським інтересам та ідеалам»6. По-друге, у цьому новому світі істотно «трансформувалась природа могутності». Велетенські військові деструктивні можливості наддержав великою мірою стали фікцією через неможливість застосування озброєнь у повному обсязі7. По-третє, баланс сил у міжнародному масштабі тривалий час зводився до жорсткої рівноваги між двома наддержавами.
Одночасно Бжезинським відбувалося обґрунтування з політологічної точки зору мети, завдань та напрямків зовнішньополітичної діяльності США. Він становиться ідеологом „американізму” та „глобалізму”, знаходить виправдання небажаним та непопулярним крокам американських адміністрацій Джона Кеннеді, Ліндона Джонсона і Джіммі Картера. Свої погляди він узагальнює у книзі „Велика шахівниця: панування Америки та її геостратегічні імперативи”.
Висунув свою концепцію розуміння тих процесів, що відбуваються на міжнародній політичній арені сучасності. 2 основних питання:1 - питання гегемонії США в світі і геополітична боротьба в Євразійському регіоні, який, на думку Бжезинського, був, є і буде головним центром формування геополітики
