- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
Геополітика (ГП) і політична географія (ПГ)
К.Гаусгофер: ПГ – це дослідження держави з точки зору простору, а ГП – це дослідження простору з точки зору держави.
Спільні риси:
суспільні дисципліни
подібні методи дослідження
предмети дослідження (просторова організація політичного життя)
Відмінності:
об’єкт дослідження (ГП – простір, ПГ – розміщення певних об’єктів на території)
ПГ – це частина суспільної географії, а ГП – міжгалузева дисципліна
Масштабність: ГП вивчає державу як найменший елемент, дані групи держав, світ в цілому, а ПГ держава для неї є найбільшим елементом дослідження
Ідеологічне значення: ГП – важливе, ПГ – не має ідеологічного навантаження
Для ПГ важлива наявність та розміщення державних інституцій різного рівня та ієрархії вз-вн., а для ГП важливий концентрований вираз політичних рішень на державному рівні.
З точки зору теоретичності і практичності: ПГ – більш прикладна, ГП – більш теоретична.
ГП та політологія
Спільне:
Суспільні науки
Використання подібних методів дослідження
Частково в предметі дослідження (вивч. Зародження та особливості поширення політичних процесів, а також орієнтацію та функціонування політичних систем)
Відмінне:
У масштабності (ГП – світ, політологія – обмежуються переважно державою)
Для ГП завжди важлива конкретна територіальна прив’язка і зумовленість географічними чинниками, а для політології – історико-соціологічний аналіз політичного процесу
ГП – прикладна, а політологія – більш теоретична.
6. Географічний детермінізм у геополітиці.
Найдавніше джерело - концепції географічного детермінізму. Ідеї про вплив геогр середовища (клімату, грунтів, річок, морів та ін) на історію і людини зустрічаємо ще в античних авторів. Арістотель у праці "Політика" підкреслював особливість ГП положення острова Крит. Фр учений Жан Боден у роботі "Шість книг про державу" відмінності і зміни в державному устрої він пояснював трьома причинами: Божественною Волею, людським свавіллям і впливом природи. Характер народів в першу чергу залежить від клімат умов їх місця розв. Ідеї геогр детермінізму знайшли широке поширення в 18-19ст. У роботі "Про дух законів" Монтеск'є - головну причину в законодавчому пристрої держав слідом за Боденом бачив в особливостях клімату.
Одним з перших філософів-просвітників деїстичного напрямку був Шарль Луї де Монтеск'є (1689 – 1755), він робить спробу пояснити виникнення і розвиток сусп як природно зумовлений процес. У своїй праці Про дух законів (1747) він намагається пояснити буття людини і сусп, виходячи з природного буття, відмежовуючись від будь-яких реліг-схоластичних побудов, традиційної божественної зумовленості. Монтеск'є в дусі деїзму визнає Бога лише творцем та охоронцем природи, який, створивши світ, більше не втручається в його справи. Він підкреслює, що людина є частиною природи і підкоряється її об'єктивним законам, тому досягнення гідного і щасливого життя, справедливого і розумного сусп устрою залежить від пізнання природи світу і природи людини та від ефективності просвітницької діяльності. Закони історії тлумачаться як втілення розуму, що пізнав закони природи і діє відповідно до них. Проте Монтеск'є наголошує на пріоритеті впливу природних географічних обставин на істор розвиток народів, перш за все клімату, характеру ґрунту, ландшафту, площі і т.д. Він стверджував, що природне середовище має великий вплив на розвиток сусп, започаткувавши географічний детермінізм у соц філософії. Помірний клімат, на його думку, сприяє формуванню волелюбності, хоробрості, войовничості, а теплий – лінощів, покірності, розбещеності; родючий грунт, вимагаючи багато часу для свого обробітку, сприяє правлінню однієї особи – монархічній формі правління, яка, як правило, домінує у землеробських народів, а неродючі ґрунти сприяють утвердженню республіканського правління. В умовах 18 ст. географічний детермінізм Монтеск'є був, незважаючи на всю свою обмеженість, значним досягненням соц-філософської думки на шляху вироблення альтернативних теологічним поглядів на розвиток сусп. Визнання такої суттєвої умови матеріального життя сусп, як геогр середовище, було важливим кроком вперед у порівнянні з апеляціями до абстрактної людської природи філософів 17 ст. Монтеск'є, хар-чи психологічні особливості людської природи, починає розглядати її як таку, що сформувалася під впливом умов життя людей у певному природному середовищі, а якоюсь мірою навіть характеру їхньої трудової діяльності.
Географічний детермінізм це одна з головних причин виникнення геополіти.
