78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.

Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення

Категорія – це абстрактна форма систематизації та узагальнення окремих фактів (подій, явищ, предметів), які є важливими структурними елементами науки.

Категорії – це основним фундаментом політики, які відображають найбільш загальні та суттєві властивості, сторони, співвідношення явищ дійсності, або пізнання, які вивчає певна наука.

Основною категорією геополітики – це простір (форма існування). Простір і територія в геополітиці не є тотожними, крім державної території включають зовнішні зв’язки держави, тобто середовище, на яке держава поширює свій вплив.

Геополітичний простір – середовище, яке здійснює вплив на формування відносин між державами і простір поширення зовнішньо політичних інтересів окремих держав.

За роллю у геополітичному просторі, держави класифікуються:

1. Держави-учасниці:

• Держави – статисти ( не відіграють великої ролі);

• Держави «гральні карти» (функція розмінної монети: В’єтнам , Афганістан, Корея);

• Держави-партнери (тимчасові і стратегічні союзники).

2. Держави регіональні центри:

• Держави з власною політикою (Індія, Бразилія);

• Держави –гравці в сильні команді (Японія, США) (Австралія та Канада - ВБ).

3. Держави-гравці:

• Великі держави (Німеччина, Франція, Росія, ВБ);

• Наддержави (Китай, США).

Геополітичне поле – простір, що контролюється державою або групою держав. Геополітичне поле буває:

• Ендемічне поле – тривали час;

• Пограничне поле – простір близько до кордонів і не достатньо освоєний державою, не претендують інші держави.

• Перехресне поле – недостатньо освоєне державою, але може бути в інтересах іншої держави;

• Тотальне поле – величезний простір під контролем однієї держави (в минулому СРСР);

• Мета поле – простір, який декілька держав освоюють спільно (ЄС);

• Геополітична опорна точка – простір , який знаходиться далеко від держави і контроль ослаблений великою віддаленістю.

Територія – частина суші, прилеглих вод і повітряного простору над ними, відмежована від інших державним кордоном.

Геополітичний простір - географічна інтерпретація багатовимірного комунікаційного простору (військово-політичного, економічного, демографічного, соціокультурного, інформаційного і т.д.), що об'єднує політичну, соціальну, духовну і економічну сферу діяльності людей загальною панідеей. Визначається кордонами розповсюдження військово-політичної, економічної і технологічної могутності держави.

79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.

Сьогодні Близький Схід став одним з ключових центрів формування нової ГП та ГЕ системи світу. Це обумовлено кількома чинниками. По-перше, підвищується роль Близького Сходу у глобальній енергетичній системі. Ця роль відзначається довготривалою стабільністю. За оцінками доповіді Центру стратегічних та міжнародних досліджень (Вашингтон, США) "Енергетичне майбутнє Близькосхідного регіону" (2004), Бл Схід продовжуватиме відігравати домінуючу роль на світовому ринку нафти протягом щонайменше двох наступних десятиліть, незважаючи на всі можливі структурні зміни. По-друге, на початку ХХІ століття істотно зросло значення ГС, ГЕ, сировинних, людських ресурсів Близькосхідного регіону для їх використання у ГП суперництві провідних центрів світової пол, насамперед США та РФ. По-третє, після трагічних подій 11 вересня 2001 р. у Нью-Йорку, а також внаслідок тих серйозних помилок і прорахунків, які були допущені США в Іраку після повалення режиму С. Хусейна, фактичного зриву реалізації плану палестинсько-ізраїльського врегулювання "Дорожня карта", регіон Близького Сходу перетворюється на головну арену боротьби з міжн тероризмом. Як зазначається у щорічнику Міжн інституту стратегічних досліджень (ВБ, Лондон) "Воєнний баланс 2004/2005", "у цілому терористична загроза громадянам Заходу і західним інтересам в арабських країнах з початком війни в Іраку, судячи із всього, значно зросла".

Крім того, беручи до уваги світову тенденцію до посилення конкуренції між провідними державами за енергетичні ресурси, яка все більше набирає оберти, а також контроль за способами їх транспортування, Близький Схід як ГП простір, багатий на нафту і газ, одразу потрапляє у пріоритетні напрямки національний інтересів країн-лідерів. Цей регіон визначається внутрішньопол-ю, ек-ю, соц нестабільністю, тому саме Бл Схід став сьогодні точкою зіткнення нац інтересів та виявлення претензій таких провідних країн світу, як США та РФ.

Сутність ГП феномену регіону Бл Сходу полягає у ГП та геогр положенні регіону, через що і опиняється у центрі уваги потужних за своїм політичним та ек потенціалом країн – США та РФ. Обидві кр мають історичну схильність до домінування в даному рег, а кінцевий результ залежатиме напряму від конкретних заходів здійснюваних відповідними країнами. Саме тому перехрещення інтересів в різних сферах США та РФ на Бл Сході перетворює даний регіон на один з центробіжних просторів з формування глобальної ГП.

Близькосхідний регіон характеризують такими основними вимірами, як ГС, ГП та ГЕ.

1. ГС вимір хар-є Бл Схід як важливий стратегічний вузол, складову комунікаційної лінії, що з’єднує як сухопутними, так і морськими шляхами країни регіону зі світовими країнами-лідерами.

ГС взаємодії підсилюється загостренням проблем підтримки стабільності в рег, а в економічній сфері - створенням трансп коридорів, трубопроводів, розв'язанням проблеми водних ресурсів.

2. За ГП виміром регіон утворює досить міцний континентальний масив, який являє виключний інтерес до наявних у ньому запасів енергоресурсів провідних країн Заходу. Це визначає його велику значущість на майбутні, що найменше, 20 років. Таким чином завдяки своєму геогр положенню БлСхід є ареною зіткнення різних інтересів як у рег, так і в глобальному масштабах.

3. ГЕ модель регіону визначається фізико-географічними й ек параметрами, а також мірою включеності в економічні інтеграційні групи. При такому зрізі обриси регіону також збігаються з його пол-географічним простором. Система просторової організації сусп й господарства є тут досить цілісною. Близькосх держави мають ек, трансп та транзитні шляхи, що виходять на північ в Росію, морськими шляхами до Індії, а також в Єгипет, європейську частину Туреччини. Природні багатства БлСходу визначаються корисними копалинами. Тут добувається нафта, газ, кам'яне вугілля, фосфорити, калійні солі, сірка, хромові руди та ін., але їх видобуток займає другорядні позиції в видубовній промисловості країн регіону.

Отже, внаслідок надзвичайної ГС та ГЕ важливості Близькосх регіону, всі найбільш впливові св центри сили - США, ЄС, Росія, Китай та інші - глибоко втягнуті у ГП процеси в регіоні. Водночас, загальна ситуація на Бл і Сер Сході, особисті успіхи або невдачі у здійсненні їхньої близькосх політики мають серйозні наслідки для їхньої внутрішньої пол й пол ситуації в самих цих країнах.

З метою реалізації своїх завдань щодо Ірану США роблять головну ставку на посил комплексного тиску по відношенню до нинішнього іранського режиму. Такий тиск включає широкий діапазон заходів - від створення в зоні Перської затоки могутньої ударної групи ВМС США з декількома авіаносцями та постійними "викидами" у ЗМІ повідомлень про нібито заплановані атаки проти ядерних об'єктів Ірану, до формування більш жорстокого режиму всеохоплюючих санкцій ек, фінанс та технологічного характеру.

На тлі наростаючих проблем та прорахунків у здійсненні США своєї пол на Близькому і Середньому Сході останнім часом відбувається підвищення ролі і впливу ЄС. Особливо виразним цей процес став проходити з січ 2007р., тобто з періоду головування Німеччини в ЄС та у "великій вісімці". Канцлером Німеччини Меркель близькосхідний напрям визнано одним з найважливіших серед пріоритетів зовнішньопол, безпекового та зовнішньоек курсу Об'єдн Європи.

Таке значення Близького і Середнього Сходу для Євросоюзу пояснюється, по-перше, зростаючою залежністю від постачання близькосхідних енергоносіїв. Так, за висновками паризького Інституту з питань безпекових досліджень, очікується, що у 2025 р. країни Близькосх регіону, передусім Сауд Аравія, Іран та Ірак, забезпечуватимуть понад 80 % потреб ЄС у нафті порівняно з нинішніми 45 %. Європ енергетична стратегія та спільна європ зовнішня пол з енергетичних питань серед головних своїх завдань виділяють активізацію і поглиблення енергетичного діалогу з країнами Бл і Сер Сходу у напрямку енергетичної інтеграції Європи та Близькосх регіону, створенні стабільної енергетичної системи енергетичної безпеки та диверсифікації постачання енергоносіїв до Європи.

Особливе значення близькосх напряму свого зовнішньополітичного курсу надає сьогодні Росія. Активізація пол Росії на Бл і Сер Сході, яка набула останнім часом безпрецедентного розмаху, розглядається нинішнім російським керівництвом як один із вирішальних засобів перетворення Росії на супердержаву. Ефективно використовуючи численні помилки США, які були ними допущені в арабо-мусульманському світі, Росія намагається не лише відновити колишній вплив у регіоні, який мав Рад Союз, а й значно потіснити США, перетворити Бл Схід на міцну ГС та ГЕ опору подальшого зміцнення своїх позицій у світі.

Характерною особливістю сучасних геополітичних процесів на Бл і Сер Сході є швидке збільшення впливу Китаю, без активної участі якого сьогодні неможливо вирішити такі складні проблеми регіону, як іракська, формування нової архітектури безпеки Близькосх регіону тощо. Зміст та напрями близькосх пол Китаю визначаються у першу чергу його зростаючими потребами у постачанні до країни великих обсягів близькосх енергоносіїв, створенні для цього необхідних пол, безпекових та технолог передумов. На сьогодні головними торг партнерами Китаю в регіоні є Іран та Сауд Аравія. Так, у 2006р. обсяг торгівлі Китаю з Іраном склав понад 10 млрд. дол. США. За рахунок іранської нафти Китай задовольняє 13 % своїх потреб. Звідси й пояснюється позиція Китаю в іранському питанні, яка спрямована на створення необхідних пол передумов забезпечення відносин з Іраном як найважливішим партнером Китаю в енергетичній сфері.

Останнім часом Китай стрімко розвиває відносини з країнами Арабського світу, найважливішим партнером з яких є для нього Сауд Аравія. Сьогодні саудівська нафта складає 17 % імпорту нафти до Китаю і відіграє вирішальну роль у формуванні стратегічного резерву нафти.

Протягом останнього часу у пол та ек розвиткові країн Близькосх регіону з'явилися такі нові тенденції, йдеться, насамперед, про формування та зміцнення перспективного союзу поміркованих арабських країн - Єгипту, Йорданії, Сауд Аравії, Кувейту, Бахрейну, Катару, ОАЕ та Оману, який здатний серйозно змінити ГП ситуацію на Бл і Сер Сході. Виникнення такого союзу значною мірою стало реакцією на доволі відверті претензії шиїтського Ірану щодо свого лідерства не лише у Близькосх регіоні, а й у межах усього Ісламського світу.