- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
Серед російських виділяються доктрини «панславізму, євразійська і »правозахисна«. Це своєрідні модифікації месіанської теорії «третього Риму», яка виникла в 15 — 16 ст.
Доктрина панславізму найповніше відбита в книзі Данилевского «Росія і Європа» (1888 р.), хоча ідеї панславізму розвивалися і раніше. Суть доктрини в тому, що слов'янські держави мають бути об'єднані під керівництвом Росії, але із столицею в Константинополі, який необхідно відвоювати у турок. У цьому суть усього «східного» питання, російської ідеї, призначення Росії. Таким чином, шлях в Константинополь лежить через Укр, що означає її поневолення. Данилевский доводить, що Росія не є Європою ні в культ-істор, ні у військово-пол аспектах. У цих стосунках вона протиставляється не стільки окремим державам Європи, скільки Євр в цілому. Взаємовідн з якою-небудь державою Європи повинні визначатися тим, якою мірою вони відповідають так званій російсько-слов'янській ідеї.
Зрозуміло, що ця доктрина з часів Данилевского модифікувалася. Очевидно, що ні Пол, ні Чех, ні Словач, ні Болг і інші слов'янські держави не бажають «слов'янської федерації». Існує думка, що суч пол ситуація у слов'янському світі хар-ся не лише повним занепадом колись популярного панславізму, але часто ворожою пол слов'янських країн по відношенню один до одного. Така точка зору базується на офіційній пол ряду слов'янських держав, і на тому, що більшість слов'янських країн входять в НАТО, ЄС, СОТ і інші військово-пол і ек блоки. Проте, такий пол курс влаштовує далеко не усіх. Деякі вважають, що НАТО, ЄС все активніше протистоять слов'янському світу. Це сприяє відродженню панславізму практично в усіх слов'янських країнах.
Доктрина євразійства найповніше розроблена в 20-і роки нашого століття рос емігрантами Н. Трубецьким, В. Ільїним, М. Шахматовым, Г. Флоренским, Л. Карсавиным та ін. На відміну від «європейської» і панславістської концепції протиставлення Сходу і Зах, євразійська доктрина передбачає модель «периферія-центр». Центром Євразії є Росія, а периферією Європа, Китай, країни мусульманського світу. Ця євразійська освіта повинна протистояти «атлантичному трикутнику» — США, Канада, Великобританія. Ідея евразийства з особливою наполегливістю поширюється у наш час, коли Росія прагне увійти до «загального європейського будинку» і заграє з країнами мусульманського світу в Азії (Іран, Ірак, Пакистан), Китаєм і Японією. «Євразійці» розглядали бувшу терит Рос імперії та Рад Союз як окремий географічний регіон, котрий має особливі власні риси, що відособлюють його від Європи і Азії. Виходячи із «специфіки Росії» вони пропонували свою, окрему модель ек розвитку та систему господарства Росії, що передбачала співіснування приватної та державної власності. В сфері зовнішньої політики вони робили наголос на необхідність «азіатської» орієнтації. Вцілому «євразійці» стверджували, що Росія культурно ближче до Азії ніж до Європи. В наш час нова хвиля ідейного руху «євразійства» в Росії має назву «неоєвразійство». Найбільш його відомий представник — Олександр Дугін. Від євразійства відмінне: ГП підходом у поясненні сучасних політичних процесів, заперечсує роль православ’я як духовного і релігійного фундаменту доктрини, конкуренція з атлантизмом та глобалізмом, посилення уваги до економічної складової суспільного життя.
Правозахисна доктрина («правозахисний імперіалізм») симетрично відображає амеру імперіалістську пол неоглобалізму і захисту прав людини. Москва — «захисниця народів» — стає тепер «захисницею прав людини», особливо т.з. російськомовного населення. Останнім часом правозахисну доктрину ще називають «освіченим імперіалізмом» або «імперіалізмом з людською особою». Вона допускає втручання Росії у внутр справи суверенних держав (напр, Молд, Укр, Груз), застосування у відношенні до них військової сили і навіть анексію частини терит під виглядом захисту прав російськомовного насел. Принципи месіанізму росіян у захисті населення став підставою участі Росії у багатьох військових конфліктах: Придністров’ї, Грузії, Чечні, Нагорному Карабаху. Останній приклад «захисту російськомовного населення» був проголошений у грузино-російській війні. Тоді, прем'єр-міністр Росії Путін заявив, що дії російських військ у регіоні були обґрунтованими і необхідними і що вона ввела війська в регіон для захисту власних громадян.
Усі три доктрини мають одні і ті ж корені і зміст — імперіалізм військовий, ек, «культурний», інф-ний. Він додає тільки нові форми, а іноді і нове забарвлення («захист прав людини»), частенько не міняючи навіть словесного формулювання своєї суті.
