2.1. Світове виробництво та ємність ринку карамелі.

Розвиток світового кондитерського ринку на даний момент характеризується підвищеним рівнем консолідації виробництва, що спричинено необхідністю отримання конкурентних переваг за рахунок концентрації ресурсів при здійсненні брендингової, маркетингової та рекламної підтримки діяльності компаній, процесів технологічної модернізації, а також досягненням оптимальних умов при закупівлі сировини.

Світовий кондитерський ринок можна умовно розділити на розвинений («старий») і той, що розвивається («новий»). До розвиненого відносяться ринки Західної Європи, Північної Америки, Японії, Австралії та Нової Зеландії. До ринків, що розвиваються - країни Східної Європи, середня Азія, Африка, Азія, Латинська Америка та Індія. Сьогодні ринок кондитерських виробів розвивається за рахунок останніх, так як ринок розвинених країн - уже насичений. Зростання сегменту відбувається завдяки постійному збільшенню споживання в країнах, що розвиваються, у той час як у розвинених державах цей показник залишається практично незмінним уже декілька років поспіль.

В розвинених країнах все частіше ставка робиться на впровадження інновацій та продукцію нішевих сегментів. При цьому світові кондитерські гіганти почали активно відкривати нові потужності та платформи в потенційних країнах-споживачах: Мексиці, Бразилії, Індії та деяких країнах Африки. На сьогодні у світовій кондитерської промисловості задіяно більше 18 тисяч компаній.

Загальна ємність світового ринку карамелі в 2008 році становить 6541791тис. доларів США, в 2009 році 7143321 тис. доларів США, що на 601530 тис. доларів США або 9% більше, ніж в 2008 році. В 2010 році ємність ринку знижується 6681594 тис. доларів США, що на 461727 тис. доларів США або 6% менше ніж у 2009 році.

Світове виробництво карамелі в 2008 році становило 6532546 тис. доларів США, в 2009 році показник збільшується до 7376010 тис. доларів США, що на 843464 тис. доларів. США або на 13% більше ніж у 2008 році. В 2010 році виробництво карамелі в світі знижується до 6 924 499 тис. доларів. США, що на 451511 тис. доларів. США або 6% менше ніж у 2009 році, це обумовлено погіршення кон’юктури світових ринків цукристих кондитерських виробів і карамелі, зокрема, що було спричинено світовою економічною кризою.

Основними виробниками карамелі у світі є Німеччина, Бельгія, Мексика, Іспанія, Китай та Нідерланди (Див. Рис. 10).

Рис.10. Основні виробники карамелі за вартістю виробленої продукції у світі у 2008-2010 році, тис. доларів США

Так, частка Німеччини на світовому ринку на протязі 2008-2010 рр. становить в середньому 11,5% в загальній структурі світового виробництва карамелі, Бельгія займає 8% світового виробництва карамелі, частка Мексиці становить на протязі аналізованого періоду в середньому 6%, Іспанія, Китай та Нідерланди – 5,5%. Інші країни мають частку в структурі світового виробництва карамелі менше 5%. Україна займає 17 позицію на світовому ринку карамелі, її частка в структурі світового виробництва в 2008 році - становила 1,57%, що становить 102528 тис. доларів США, в 2009 році – 1,66%, що становить 122469 тис. доларів США, в 2010 році – 1,85%, що становить 128 042 тис. доларів США. Отже, на протязі проаналізованого періоду частка українських виробників карамелі на світовому ринку зростає, що є додатною тенденцію даного ринку України.

Загалом частки, що дані країни займають в світових торговельних операціях по карамелі, зокрема, в експорту товару, розподіляються аналогічним чином як і у виробництві. Та все ж акцентуючи увагу на вартості одиниці експортної продукції, варто звернути увагу, що найдорожчою вона є в Швейцарії – 6753 долари США за одиницю, Великобританії – 4370, Польщі - 4335, Франції – 4332 та Італії - 4212. В цілому середні ціна у світі становить 2853 долари США за одиницю продукції. Дешевшою порівняно з середньою ціною є карамель, якою здійснює торгівлю Бразилія – 1563 долари США за одиницю, Колумбія – 1821, Мексика – 1968,.

За обсягами споживання карамелі найбільшу частку у світовому розподілі безперечно уже протягом тривалого періоду займають конкретні країни-споживачі. Все ж станом на 2010 рік це: Сполучені Штати Америки – 16,58%, Німеччина – 7,66%, Великобританія – 6,85%, Франція – 4,93, Канада – 4,17%, Бельгія – 3,5%, Нідерланди – 3,37%, Швеція – 2,69%, Росія – 2,46% та Італія – 2,26%. Загалом в США, Великобританії, Італії у 2009 році відбувся спад порівняно з 2008 роком, а у 2010 році рівень споживання знову поступово зростає, хоча все одно залишається на 1-2% нижче від базового порівнюваного показника. При цьому в таких країнах як Німеччина, Франція, Канада, Бельгія, Нідерланди, Росія у 2010 році споживання не лише зростає, а й перевищує показники 2008 року в межах 1,5%.

Загалом цінова динаміка на одиницю продукції в країнах споживачах сильно варіюється і найдорожчою є в Італії – 4134 долари США за одиницю продукції, Нідерландах – 4007, Німеччині – 3918; найдешевшою в Росії – 2393 долари США за одиницю, США – 2359, Канаді – 2857 (Див. Рис. 11).

Рис. 11. Вартість одиниці продукції у 2010 році, доларів США за тону.

В цілому світовий ринок солодкої продукції знаходиться в постійному динамічному рухові в силу людської потреби «жити солодко».