
- •1. Загальне ознайомлення з торговельним підприємством, реалізуючи непродовольчі товари. Форма власності підприємства, його структура.
- •Організаційно-управлінський персонал:
- •Виконавчій персонал:
- •2. Ознайомлення з сучасним асортиментом непродовольчих товарів. Підприємства-виробники штрих-кодування.
- •3. Технологія приймання, викладки, розміщення, продажу, умови зберігання швейних, трикотажних, хутряних, овчино-шубних товарів та головних уборів.
- •4. Технологія приймання, підготовки, викладки, продажу, умови зберігання текстильних товарів.
- •5. Технологія приймання, підготовки, викладки, продажу, умови зберігання взуття. Правила обміну.
- •6. Технологія приймання, підготовки,викладки, продажу, умови зберігання електропобутових товарів.
- •7. Технологія приймання, підготовки, викладки, продажу і умови зберігання телерадіотоварів.
- •8. Технологія приймання, підготовки, викладки, продажу, умови зберігання товарів побутової хімії, мінеральних добрив та рослин.
- •9. Технологія приймання, підготовки, викладки, продажу, умови зберігання лісоматеріалів та будівельних матеріалів.
- •10. Технологія приймання, підготовки, продажу, умови зберігання товарів для фізичної культури, туризму, спорту.
- •11.Технологія приймання, підготовки, викладки, продажу, умови зберігання парфумерно-косметичних, галантерейних товарів та мила.
- •12. Технологія приймання, підготовки, викладки, продажу, умові зберігання килимів і килимових виробів.
- •13. Організація продажу непродовольчих товарів. Надання додаткових послуг. Електронна торгівля.
- •14. Реклама товарів в магазині.
- •15. Оволодіння навичками роботи фасувальника.
- •16. Оволодіння навичками роботи продавця. Матеріальна відповідальність.
- •17. Облік в магазині. Ознайомлення з первинною документацією. Інвентаризація в магазині.
- •18. Оволодіння навичками роботи контролера-касира.
- •19. Оволодіння навичками роботи завідувача магазину. Закон України „Про патентування”. Закон України „Про ліцензування”.
- •20. Вивчення Закону України Про захист прав споживачів”. Відповідальність за порушення закону.
14. Реклама товарів в магазині.
Магазин являється важливою ланкою, де можна рекламно-інформаційними засобами впливати на покупця і добитися реалізації товару. Основною вимогою до інформації в магазині являється її оперативність, достовірність.
В якості засобів внутрішньо магазинної інформації використовують художньо виповнені вказівники відділів, кас, прізвища та імена, ярлики цін, об’яви.
Велике місце в рекламно-інформаційній роботі займає рекламна викладка товарів. Вільний підхід покупця до товарів створює великі можливості для реклами в магазині.
Найпоширеніший прийом реклами – поміняти місцями стенди, товари – це зацікавить покупця
Внутрішньо-магазинна рекламна експозиція повинна бути зв’язана з віконними вітринами, бути їхнім продовження, розкривати властивості товарів.
Інтер’єр магазину виконує також рекламну функцію. Рекламне оформлення інтер’єру робиться засобами графіки, в тому числі фотографій, ефективним використанням світла, показу товарів різної кольорової гами, використанням у торговому залі легко замінюючого і трансформуючого обладнання та інвентарю.
При самообслуговуванні значення рекламно-інформаційної роботи в магазині ще більше зростає, так як тут не має контакту покупця з продавцем. Покупець, самостійно відбирає товар, та потребує інформації по призначенню певного товару, його властивості, ціну. Виробника, особливості використання, і т. д.
Велика роль в рекламуванні товарів в магазині відводиться продавцям, які повинні вміти не тільки показувати товар, але і роз’яснити призначення і особливості певного виробу.
Усна реклама – один з найбільш трудних видів реклами, але при цьому один з найбільш ефективних, це реклама товарів і послуг при особистому спілкуванні з потенційним покупцем.
При особистому спілкуванні велику роль грає особиста чарівливість продавця, вміння вести діалог і знання предмету реклами.
Особиста чарівливість – це готовність спілкування. Спілкування – це обмін інформацією і людський контакт. Вміння спілкуватися – один з признаків культури продавця.
Некомунікабельний продавець – явлення нелогічне і парадоксальне.
Вміння підтримувати доброзичливий тон протягом всього робочого дня незалежно від самопочуття – мистецтво не мале; воно потребує від продавця віддачі всіх духовних і фізичних сил.
Продавець повинен володіти технікою посмішки. Визвати у себе посмішку, утримувати її і користуватися нею для створення гарного фону не просто, але і для діла вона необхідна.
Посмішка – це прекрасний спосіб викликати гарне враження і надійний засіб закріпити добрі стосунки.
Без знання предмету реклами неможливо заінтересувати покупця. При цьому знання повинні бути достатньо широкими і глибокими для того, щоб вести переговори з різними групами покупців.
Дуже важко навчитись вести діалог. Сама поширена помилка в усній рекламі – це спроба швидко сказати все, що знаєте про предмет реклами
Спілкування не можна починати з фраз, на котрі напрошується відповідь «ні».
Коли потрапляє відказ, в відповідь на пропозицію товару, продавець повинен поцікавитись, чим він викликаний. Більшості покупцям занадто мало почути від продавця про характеристику даного товару або послуги, їм необхідно висказати свою думку про товар, а якщо є якийсь сумнів, то хочеться, щоб їх вговорювали.
Йти на спір, намагатися взяти гору над покупцем – труд неприємний і марний. Як правило, любий спір закінчується тим, що кожний із говорючих залишається ще більше впевнюється в своїй правоті. Непорозуміння можна вирішити не спором, а лише з допомогою такту та щирого бажання зрозуміти точку зору і настрій іншої людини.
Неменше важним в усній рекламі являється одяг та манера поведінки.
Одяг повинен бути скромним та охайним.
Манера поведінки повинна бути природною. Кожен продавець повинен мати свій образ, свій підхід. Вміння орієнтуватися в обстановці і психології покупця, використання особистого стилю в роботі принесуть успіх.