Тема 2: Систематика і морфологія актиноміцетів та мікроскопічних грибів.

Питання:

1. Морфологічна будова променистих грибів, хімічний склад, способи розмноження, окремі представники найбільш розповсюджених хвороб с.-г. тварин, біотехнологічна цінність.

2. Використання актиноміцетів як джерела антибіотиків для фармакології, медицини та ветеринарії.

3. Морфологічна будова цвільових грибів, їх класифікація, хімічний склад, способи розмноження, значення як джерел токсинів у кормах.

4. Особливості будови та розмноження на грубих кормах, зернофуражі, продуктах харчування головчатої плісені, чорного аспергилу, зеленого кистьовика та інших збудників мікотоксикозів.

Основні мікробіологічні терміни та інші ключові слова, на які треба звернути увагу під час засвоєння матеріалу:

Променисті гриби, проміжне положення між бактеріями і грибами, морфологічні ознаки характерні для грибів та бактерій одночасно, спороутворення, чотири морфологічні групи, розповсюдженість у природі, збудники близько сорока видів актиномікозів людини і тварин, хвороби рослин.

Вивчення сапрофітних форм актиноміцетів

М.О. Красильниковим та З.Я. Ваксманом, одержання стрептоміцину, продуценти близько тисячі атибіотичних речовин, вітамінів, ферментів, гормонів, стимуляторів росту, пігментів.

Особливості еукаріотної будови мікроскопічних грибів, кількість видів, характерні ознаки нитчастої будови тіла, гіфи, міцелій, вегетативне та статеве розмноження, особливості спороутворення, класифікація в залежності від типів статевого розмноження та інших ознак. Розподілення грибів на хітридієві, гіфохітридіальні, ооміцети, зигоміцети, сумчасті, базедіальні та дейтероміцети. Шкода здоров’ю тварин та людини в результаті утворення великої кількості токсичних речовин, шкода рослинництву за рахунок пошкодження с.-г. продукції.

Розповсюдження, особливості біологічного циклу та шкода, яку завдають головчаста плісень, чорний аспергил, зелений кістьовик при зберіганні грубих кормів, концентратів з підвищеною вологістю, токсиноутворення, хвороби с.-г. тварин спричинені наявністю вищевказаних мікроорганізмів в кормах.

Тема 3: Характеристика антибіотиків , отриманих з окремих видів грибів актиноміцетів, бактерій, вищій рослин та тварин.

Питання:

1. Відкриття явища антагонізму, та здатності мікроорганізмів синтезувати антибіотичні речовини. Внесок А. Флемінга,

З.В. Єрмолаєвої, З.А. Лаксмона, Б.П. Фокіна у розвиток вчення про антибіотики.

2. Характеристика антибіотиків грибного та актиноміцетного походження.

3. Характеристика антибіотиків отриманих з бактерій та бацил.

4. Характеристика фітонцидів та антибіотиків тваринного походження.

5. Значення антибіотиків для ефективного ведення сучасного тваринництва.

Основні мікробіологічні терміни та інші ключові слова, на які треба звернути увагу під час засвоєння матеріалу:

Антагоністичний тип взаємовідносин між мікроорганізмами, походження терміну «антибіотик», загальна схема мікробіологічних досліджень при одержанні антибіотичних речовин. Хімічний склад та основні вимоги до антибіотиків, роботи І.І. Мечнікова з вивчені антагонізму молочно – кислих та гнилісних бактерій, відкриття А. Флємінгом антибіотичних властивостей зеленої цвілі, отримання З.В.Єрмольєвою антибіотика пеніциліну, біциліну, інтерферону, отримання З. А. Ваксманом стрептоміцину.

Антибіотики грибного походження отримані з пеніцилів, базидіоміцетів, та інших представників, загальна класифікація та загальний хімічний склад. Особливості хімічного складу, механізму дії та використання пеніциліну. Гриб – продуцент цефалоспорину, характеристика мікроцину, гризеофульвіну та фумагиліну.

Актиноміцети найбільші продуценти різних класів хімічних сполук. Стрептоміцин, лікування туберкульозу, стрептоміциностійкі штами бактерії. Гентаміцин, його походження та використання при лікуванні гнійно – септичних процесів. Відкриття тетрациклінів, хімічний склад, вплив на різні групи бактерій, характеристика вібраміцину хлор тетрацикліну, вітацикліну, синтез та застосування ністатину.

Антибіотики роду бациллюс, відкриття, хімічний склад та використання граміцидіну С, бацитрацину, поліміцину, субтиліну, мікобациліну. Пробіотики, як нова форма використання явища антагонізму, бактерин–СЛ, протосубтилін, ацидофілін.

Фітонциди, їхні властивості, склад, механізм дії на мікроорганізми, антимікробна, антивірусна та фунгіцидна дія. Походження, хімічний склад та можливості використання аліцину, аренаріну, новоіманіну та сальвіну. Антибіотики, що утворюються тваринним організмом, хімічний склад походження та використання лізоциму, екмоліну та інтерферону.

Лікувальне та профілактичне застосування антибіотиків при годівлі тварин, кормові антибіотики, збагаченні вітамінами каротиноїдами та іншими біологічно активними речовинами. Технологія отримання та можливості застосування біоміцину, біовіту – 40, біовіту-80, кормогризину, флавоміцину для підвищення продуктивності тварин та профілактики шлунково – кишкових захворювань.