Кантата-симфонія «кавказ»

(за поемою Тараса Шевченка)

Кантата-симфонія «Кавказ» створювалась протягом доволі довгого періоду, понад десять років. Перша частина, присвячена російським революціонерам, датується ще 1905 р., останні три були завершені аж перед Першою світовою війною. Сам задум, що виник під впливом драматичної громадянської поезії Кобзаря, ідеально вкладався в рамки стилю романтизму, до якого композитор тяжів усе своє життя, незважаючи на те, що в ХХ ст. він був уже дещо «старомодним». Прообразом кантати-симфонії «Кавказ» для С.Людкевича стала безсмертна Дев’ята симфонія Людвіга ван Бетховена, в якій геніальний німецький композитор вперше впровадив хор у симфонічний цикл. Для С.Людкевича хорове звучання Шевченкової поезії теж було конче необхідним для повного втілення свого задуму, а водночас монументальність симфонії як жанру теж видавалася композитору найвідповіднішою для втілення грандіозного задуму.

Із масштабної поеми Т.Шевченка вибрано лише три особливо яскраві, концентруючі в собі головні ідеї літературного першоджерела, початкові строфи, своєрідний епіграф до змісту всього твору. Таким чином, в композиції музичного циклу відбилися гострі контрасти, протилежні образи: «За горами гори, хмарами повиті», тобто постать нескореного Прометея і вічної природи в І ч., сумовиті роздуми про слабкість людини перед обличчям Божого провидіння у ІІ ч. - «Не нам на прю з тобою стати», гостре сатиричне скерцо¹¹⁵, насмішкувата і перебільшено-хвалебна, гротескова слава в ІІІ ч. - «Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям слава», і врешті урочистий фінал, сповнений героїчного пафосу, - «Борітеся, поборете», з його величним завершенням на словах: «І вам слава, сині гори, кригою окуті, і вам, лицарі великі, славні, незабуті». «Співзвучність, гармонійне злиття з поезією Т.Шевченка є наслідком близькості творчого почерку композитора до стилю великого поета. С.Людкевич чудово вміє передавати щирість і простоту, а з іншого боку - грандіозність душевних поривань»¹¹⁶.

Коротко розглянемо основні частини твору. Перша частина відзначається глибоким і водночас стриманим емоційним станом. Для музичного зображення величних Кавказьких гір композитор використовує широкий «просторовий» тип викладу, сувору, рельєфну мелодію, котра потім повторюватиметься протягом всього циклу - адже саме ці вічні гори є німими мовчазними свідками всіх подій тисячолітньої історії. Поруч із цією темою з’являється інша - стрімка, героїчна, мужня. Це музичне уособлення міфічного героя Прометея, котрий для Т.Шевченка є символом незламної волі українського народу («споконвіку Прометея там орел карає»). Саме ці два мотиви і лягли в основу всієї частини, в їх безперервному розвитку стає помітно, що вони й близькі своєю урочистістю, героїкою, але й відмінні, оскільки перший втілює стан спокою, а другий - рішучу дію. Ряд епізодів приводить до найвищої «вершини» частини на словах «Не скує душі живої і слова живого, воно знову оживає і сміється знову». Тут врешті обидві теми сходяться в одне ціле, немовби герой долає свої страждання, переймає вічний спокій гір.

Друга частина, в якій автор звертається з пристрасним благанням і зі скаргою до Господа на людські страждання, природно випливає з інтонацій українських народних плачів і голосінь («Нам тільки плакать, плакать, плакать»). Проте і тут поступово зароджується зовсім протилежне відчуття, пов’язане зі словами: «Встане правда! Встане воля!», і так само гнучко композитор переходить від «слабких», «зітхаючих» зворотів мелодії до піднесеного гімну, що нагадує чимось його ранній хор «Вічний революціонер». Проте завершення знову повертає слухача до первісного стану, бо ще не час на прославляння, ще течуть «кровавії ріки» серед нашого народу.

Третя частина побудована на жорстких, неприємно гострих мелодичних ходах, котрі мають характеризувати мучителів, що вбираються в шати благодійників. Звідси походять прийоми іронії, дуже вдало використані С.Людкевичем. Вкотре вже, після першої та другої частини звучать мотиви гімну, проте тут вони спотворені до невпізнання, це швидше пародія на прославлення, блазеньські вигуки «Слава!».

Ефект зіткнення повністю протилежних сил - гострої сатири і заклику «Борітеся!» - досягається завдяки тому, що між третьою і четвертою частинами немає перерви, третя безпосередньо перетікає в останню, і тим більш вражаюче після глузливої «Слави» сприймається вольовий заклик «Борітеся!». Надалі знову проходить тема Кавказьких гір, знайома ще з першої частини, але тут вона природно пояснюється текстом: «І вам слава, сині гори», а також загальною логікою розвитку, головною думкою, яку прагне підкреслити С.Людкевич услід за Т.Шевченком: вічна могутність природи повинна породжувати таких самих могутніх синів роду людського, що прийдуть як лицарі захистити слабких і покривджених. Для втілення образу вольового пориву, який завершує весь монументальний цикл, композитор використовує відому ще з 16 ст. поліфонічну форму фуги¹¹⁷. У ній поступове, просторово віддалене проведення теми у всіх голосах чудово передає вагомість мовленого слова і маршового мотиву, підкреслює неминучість здійснення пророцтва: «За вас правда! За вас слава і воля святая!».

У цьому творі С.Людкевич найбільш повно і переконливо втілив свої художні і морально-етичні ідеали, свої переконання як людина, митець і громадянин. Таку свідому, чесну позицію він зумів зберегти впродовж свого довгого життя, так що міг сказати на його завершення словами свого улюбленого поета: «У нас нема зерна неправди за собою»¹¹⁸.

У 1964 році за кантату-симфонію «Кавказ» композитора було удостоєно високого звання лауреата Державної премії України ім. Т.Шевченка.

ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ:

1. Де, в яких навчальних закладах навчався С.Людкевич? За якими спеціальностями він здобув освіту?

2. Які найважливіші наукові здобутки C.Людкевича? Крім композиції, в яких сферах музики він залишив поважний доробок?

3. Які громадсько-суспільні обов’язки він виконував і як це вплинуло на розвиток культури в Західній Україні?

4. Які найважливіші жанри творчості С.Людкевича? Чим зумовлене його звертання до них?

6. Для якого інструмента він особливо охоче писав музику?

7. Хто з українських композиторів сучасності навчався у С.Людкевича і в якому навчальному закладі?

6. Які строфи з тексту Т.Шевченка використовує композитор у кантаті-симфонії «Кавказ»?

8. Які основні народнопісенні джерела кантати-симфонії «Кавказ» і чому композитор їх обирає?

9. Якими державними нагородами була відзначена кантата-симфонія "Кавказ"?