Лекція 14 "Прогноз розвитку інфекційних хвороб"

Прогноз розвитку хвороб рослин

Мета і завдання прогнозу в інтегрованих системах захисту рослин

Мета прогнозу полягає в тому, щоб не допустити несподіваної появи епіфітотій хвороб, коли шкодочинність будь-якого шкідливого організму буває найбільшою, а захист культур потребує надзвичайно великих витрат коштів і засобів захисту рослин. Не менш важливим є відмова від застосування засобів захисту рослин в період депресії шкідливого організму.

Прогноз є найважливішою складовою інтегрованих систем. Його значення і завдання в загальних рисах можна викласти в такій послідовності:

1. Прогноз у захисті рослин є підґрунтям для своєчасного проведення заходів захисту. Тільки завдяки завчасному передбаченню ступеня загрози для будь-яких рослин є можливість підготуватись і здійснити необхідний прийом до того, як буде завдана шкода.

2. Прогноз ступеня загрози від шкідливих організмів полегшує вирощування культур, дає змогу підібрати для кожної культури найбільш раціональну технологію вирощування. Саме прогноз попереджає про існуючу загрозу, настання критичних періодів у розвитку шкідливих організмів, доцільності й строках проведення того чи іншого прийому.

3. Прогноз дає змогу планувати обсяги застосування й виробництва хімічних засобів боротьби з хворобами, організувати розподіл та своєчасне забезпечення регіонів необхідними засобами захисту рослин.

4. На підставі прогнозу розробляються і завчасно видаються необхідні рекомендації щодо захисту культур від шкідливих організмів.

5. Прогноз розвитку шкідливих організмів дає змогу завчасно вносити корективи в районування території щодо використання сортів культур та чергування сівозмін.

6. Система обробітку ґрунту, підживлення, строки посіву і норми висіву насіння, протруювачі повинні також враховувати як фітосанітарний стан території, так і прогноз розвитку шкідливих організмів у наступному вегетаційному періоді.

7. При запровадженні будь-якої культури в райони, де її раніше не вирощували. необхідно враховувати дані прогнозу і наявність шкідливих організмів, що можуть пошкоджувати її.

8. Реальний план науково-дослідних робіт із захисту рослин повинен узгоджуватися з багаторічним прогнозом. щоб звести до мінімуму несподівану появу будь-якого шкідливого організму і своєчасно підготувати необхідні рекомендації щодо захисту рослин.

Види прогнозів

У практиці поширені три види прогнозів: багаторічний (стратегічний*, довгостроковий (річний*, короткостроковий (фенологічний, оперативний*. Кожен із них вирішує певне завдання.

Багаторічний (стратегічний* прогноз необхідний для планування науково-дослідних робіт, підготовки і видання спеціальних посібників, матеріально-технічного забезпечення, захисту рослин від тих шкідливих організмів. які будуть домінувати у певний період. Цей прогноз розробляють наукові установи УААН і НАН на 10-20-річний період, оскільки він ґрунтується на сонячно-земних зв’язках і періодичних змінах погоди та клімату, що впливають на динаміку чисельності, розмноження й поширення шкідливих організмів, зміну домінуючих видів та їх вплив на життєдіяльність рослин.

Для розробки таких прогнозів потрібен банк даних за 30-50 років і більше про поширення та шкодочинність патогенів. Наукові установи разом із державною службою прогнозів систематично збирають та за допомогою ЕОМ і прикладних програм аналізують таку інформацію. Встановлюють залежність поширення й розвитку хвороб від сонячної активності, періодичної зміни екологічних умов, що дає можливість розробити математичні моделі прогнозування на 5-, 6-, 11-22-річний періоди.

Довгостроковий (річний* прогноз уточнює фазу динаміки в багаторічному циклі шкідливого організму, інтенсивність розмноження патогенних збудників хвороб в окремих зонах країни, дає змогу визначити площу ураження збудником хвороби, рівень шкідливості, очікувану площу цілеспрямованого захисту рослин. Ці прогнози розробляють наукові установи УААН і НАН. Для їх розробки державна служба надає необхідну оперативну інформацію за два попередніх роки про поширення шкідливих організмів, матеріали фітопатологічних обстежень. Такі прогнози дають змогу спланувати потребу в засобах захисту рослин як у цілому по країні, так і в окремих її регіонах.

Короткострокові (фенологічні*, або оперативні прогнози у межах річних визначають строки настання окремих стадій розвитку патогенів, уточнюють шкодочинність і доцільність проведення захисту рослин, методи боротьби із хворобами, площі обробки. Ці прогнози покладаються на державну службу захисту рослин і особливого значення набувають при зміні форм господарювання.

За динамічністю розвитку усі хвороби поділяють на дві групи: епіфітотичні й енфітотичні. Першим властива виражена сезонна динаміка і пульсуюча зона спалахів (іржа злаків, фітофтора картоплі, мільдью винограду тощо*. Другим властива поступова (багаторічна* зміна інтенсивності розвитку і відносно стала зона (кореневі гнилі, рак картоплі, кіла капусти тощо*.

Прогнози розвитку хвороб розробляються відповідно до мети й можливостей їх використання для ефективного захисту рослин. Для епіфітотичних хвороб практичне значення має довгостроковий (річний* та фенологічний (оперативний* прогнози, а для енфітотичних – багаторічні.