- •Страхування. Основні поняття страхового права.
- •2. Загальна характеристика договору страхування.
- •3. Правовий статус страховика;
- •4. Правовий статус товариства взаємного страхування;
- •5. Співстрахування та перестрахування;
- •6. Страхувальники, вигодонабувачі та застраховані особи;
- •7. Порядок провадження діяльності страховими посередниками.
- •8. Порядок укладення та форма договору страхування.
- •9. Зміст договору страхування.
- •10. Припинення договору страхування. Особливості дострокового припинення договору страхування.
- •11. Особливості майнового страхування;
- •12. Особливості особистого страхування;
- •13. Страхування відповідальності;
- •14. Страхування ризиків.
- •15. Поняття та загальна характеристика договору доручення. Стаття 1000. Договір доручення
- •16. Сторони договору доручення.
- •17. Форма та зміст договору доручення.
- •18. Виконання договору доручення.
- •20. Правове регулювання та сфера застосування договору комісії.
- •21. Сторони договору комісії.
- •22. Форма та зміст договору комісії. Вказівки комітента та правові наслідки відступу від них.
- •23. Виконання договору комісії та прийняття виконання комітентом.
- •24. Відмова комісіонера від виконання договору та скасування договору комітентом та правові наслідки цього.
- •25. Договір субкомісії.
- •26. Особливості правового регулювання та сфера застосування консигнаційних договорів.
- •27. Загальна характеристика агентських договорів.
- •28. Правове регулювання та сфера застосування договорів управління майном.
- •29. Суб’єкти управління майном.
- •30. Істотні умови управління майном.
- •31. Форма та зміст договору управління майном.
- •32. Припинення договору управління майном.
- •33. Відповідальність управителя майна.
- •34. Особливості управління цінними паперами. - хз
- •35. Договір позики: загальна характеристика та сфера застосування.
- •Оплатним або безоплатним (за угодою сторін),
- •Строковим або безстроковим
- •36. Сторони договору позики.
- •37. Порядок укладення та форма договору позики.
- •38. Зміст договору позики. Його виконання
- •39. Оформлення договору позики векселями:
- •Глава V. Про строк платежу
- •Глава IV. Про аваль (вексельне поручительство)(Пложення вищезгад.)
- •Глава VI. Про платіж (Пложення вищезгад.)
- •Глава XI. Про давність
- •40. Укладення договору позики шляхом випуску і продажу облігацій:
- •42. Кредитний договір: загальна характеристика та сфера застосування.
- •За загальною характ-ою:
- •43. Суб’єкти кредитного договору. Загальні та спеціальні вимоги до кредитодавця.
- •44. Порядок укладення та форма кредитного договору. Істотні умови договору.
- •45. Зміст кредитного договору.
- •46. Способи забезпечення кредитних договорів.
- •47. Виконання кредитного договору та відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договору.
- •48. Класифікація кредитних договорів.
22. Форма та зміст договору комісії. Вказівки комітента та правові наслідки відступу від них.
Договір комісії, що укладається в письмовій формі, може відбуватися як шляхом складання окремого документа, так і шляхом видачі комісіонером комітенту одностороннього зобов'язання укласти договір. В деяких випадках значення документа, що оформляє договір комісії, може мати і такий односторонній акт комісіонера, в якому сутність комісійного доручення хоча прямо і не виражена, але випливає з інших даних цього акту та звичайної практики. Такі, наприклад, квитанції (накладні) книжкових магазинів про прийняття "на реалізацію" книг та друкованої продукціі.
Єдина істотна умова договору комісії - про його предмет. Предметом договору комісії є надання посередницької послуги, яка полягає у вчиненні комісіонером одного або кількох правочинів в інтересах комітента та за його рахунок (ст. 1011 ЦК). Комісіонер здійснює виключно юридичні дії. У цьому полягає відмінність договору комісії від інших договорів про надання юридичних послуг. Так, за агентським договором та договором про управління майном агент та управитель здійснюють не тільки юридичні, а й фактичні дії (ч. 2 ст. 1038 ЦК, ч. 1 ст. 297 ГК). За договором доручення повірений здійснює тільки юридичні дії, але у порівнянні з комісіонером, його повноваження є більш широкими: повірений здійснює не тільки пра-вочини, а й інші дії юридичного характеру (приймає виконання договору, видає довіреності в порядку передоручення, у разі спору представляє інтересі довірителя в суді тощо).
У процесі переговорів про укладення договору комісії будь-яка зі сторін може наполягти на включенні в договір і інших умов, як-то: умови про термін дії договору, території його виконання, про зобов'язання комітента не надавати третім особам право здійснювати в його інтересах і за його рахунок угоди, вчинення яких доручено комісіонерові, про асортимент товарів, які є предметом комісії, винагороду комісіонера, заборону субкомісії і т.п. Крім того, законом та іншими правовими актами можуть бути передбачені особливості окремих видів договорів комісії, в тому числі визначені й інші умови, які є істотними для договору комісії того чи іншого типу. За загальним правилом договір комісії є двостороннім і консенсуальним.
Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимаганії інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержа у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомит комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим.Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надане право відступати від вк: зівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомлення комітента про допущені відступи.Комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен заплатити різниці комітентові, якщо комісіонер не доведе, що він не мав можливості продати майно з погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки.Якщо для відступу від вказівок комітента потрібний був попередній запит, коміс онер має також довести, що він не міг попередньо запитати комітента або одержати розумний строк відповіді на свій запит.Якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була погоджена, комітент має право не прийняти його, заявивши про це комісіонерові у розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю. Якщо комітент не надішле комісіонерові повідомлення про відмову від купленого для нього майна, воно вважається прийнятим комітентом.Якщо комісіонер при купівлі майна заплатив різницю у ціні, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору.