- •Тема 1. Економіка праці і соціально-трудові відносини як предмет наукового дослідження і навчальна дисципліна
- •1. Праця і соціально-трудові відносини як предмет наукового дослідження.
- •2. Мета, об’єкт, предмет і завдання дисципліни.
- •3. Методологія та інформаційна база вивчення дисципліни.
- •Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •1. Населення як основа розвинутого суспільства.
- •2. Трудові ресурси як соціально-економічна категорія.
- •3. Трудовий потенціал суспільства
- •4. Людський капітал як соціально-економічна категорія.
- •Тема 3. Соціально-трудові відносини як система. Соціальне партнерство
- •1. Сутність соціально-трудових відносин.
- •2. Предмет і принципи соціально-трудових відносин.
- •3. Суб’єкти і сторони соціально-трудових відносин.
- •4. Сутність соціального партнерства.
- •Тема 4. Ринок праці та його регулювання. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •1. Поняття та основні елементи ринку праці.
- •2. Попит і пропозиція на ринку праці.
- •3. Інфраструктура ринку праці
- •4. Соціально-трудові відносини зайнятості.
- •Тема 5. Організаційні, економічні та соціальні компоненти процесу праці.
- •1. Поняття організації праці та його завдання.
- •2. Суть і значення нормування праці.
- •3. Поняття ефективності праці та соціально-економічне значення його підвищення.
- •4. Продуктивність праці як основний показник її ефективності.
- •5. Політика доходів у сфері оплати праці.
- •6. Поняття оплати праці, її структура, форми та регулювання.
- •Тема 6. Планування праці. Аналіз, звітність та аудит у сфері праці.
- •1. Сутність і значення планування праці.
- •2. Фінансово-економічний аналіз у сфері праці.
- •3. Особливості звітності у сфері праці.
- •4. Напрями, етапи і методи аудиту у сфері праці.
- •Тема 7. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин.
- •1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери.
- •2. Джерела інформації для проведення моніторингу соціально-трудової сфери.
- •3. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери.
- •4. Організація моніторингу соціально-трудової сфери в Україні.
- •Тема 8. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •1. Міжнародне законодавство з питань праці.
- •2. Цілі, структура та завдання Міжнародної організації праці.
- •3. Основні напрями діяльності Міжнародної організації праці.
4. Сутність соціального партнерства.
На етапі становлення ринкової економіки здійснюється кардинальна зміна соціально-трудових відносин. Соціальне партнерство являє собою такий тип і систему відносин між роботодавцями і працівниками, за якого в межах соціального миру забезпечується узгодження їхніх соціально-трудових відносин. Функціонування системи соціального партнерства здійснюється на тристоронній (трипартизм) співпраці спілки підприємців (підприємців), тобто роботодавців, профспілок та органів державної влади.
Гарантією ефективного функціонування механізму соціального партнерства є чітке визначення інтересів кожної з трьох основних соціальних сил суспільства, розумний розподіл ролей і відповідальності за визначення і реалізацію спільної соціально-економічної політики.
Мета соціального партнерства полягає в прагненні держави, роботодавців і найманих працівників досягти загального блага в суспільстві через підвищення продуктивності праці, розвиток науково-технічного прогресу, збільшення валового національного продукту, підвищення рівня життя.
Держава забезпечує правове регулювання взаємовідносин між партнерами, організовує і координує переговори, встановлює, гарантує і контролює дотримання мінімальних норм і гарантій у сфері праці і соціально-трудових відносин (умови оплати праці, відпочинку, соціального захисту населення тощо).
Підприємці (роботодавці), захищаючи свої інтереси і права як власників засобів виробництва, у соціальному партнерстві вбачають можливість проведення погодженої технічної, економічної політики без різких потрясінь і руйнівних конфліктів. Підприємці несуть основну відповідальність за результати господарювання, забезпечення належних умов праці і розмірів її оплати та фінансового забезпечення соціального захисту працівників.
Профспілки як захисники і виразники інтересів найманих працівників покликані виборювати і захищати соціальні, економічні та професійні права працівників, боротися за соціальну справедливість, сприяти створенню для людини належних умов праці й життя.
У процесі здійснення колективних переговорів партнерство повинно ґрунтуватися на:
основі трипаратизму, тобто представництва уряду або виконавчих органів влади (держави), профспілок і підприємців;
рівності сторін на переговорах і недопустимості ущемлення прав працівників і підприємців;
довірі у відносинах;
знанні і повазі щодо прав і обов’язків один до одного, недопущенні конфронтації;
відкритості і доступності переговорів;
умінні слухати партнера;
додержанні культури полеміки, дискусії, критики;
обов’язковості і надійності, необхідності завершувати переговори домовленістю.
Система соціального партнерства повинна являти собою взаємозв’язаний і узгоджений механізм функціонування різних видів угод і колективних договорів, що забезпечують надійні гарантії й ефективне регулювання заробітної плати.
Тема 4. Ринок праці та його регулювання. Соціально-трудові відносини зайнятості
1. Поняття та основні елементи ринку праці.
2. Попит і пропозиція на ринку праці.
3. Інфраструктура ринку праці.
4. Соціально-трудові відносини зайнятості.