48

Тема 1. Економіка праці і соціально-трудові відносини як предмет наукового дослідження і навчальна дисципліна

1. Праця і соціально-трудові відносини як предмет наукового дослідження.

2. Мета, об’єкт, предмет і завдання дисципліни.

3. Методологія та інформаційна база вивчення дисципліни.

1. Праця і соціально-трудові відносини як предмет наукового дослідження.

Праця відіграє винятково важливу роль у розвитку людського суспільства. Завдяки праці накопичено потенціал продуктивних сил, суспільні багатства, сформовано сучасну цивілізацію. Прогрес людства неможливий без праці. Праця була і залишається найважливішим фактором життєдіяльності людини.

Особливості праці як об’єкта дослідження і вивчення полягають у тому, що, по-перше, праця – це доцільна діяльність людей зі створення благ і послуг, яка має бути ефективною, раціонально організованою; по-друге, праця є однією з основних умов життєдіяльності не лише окремого індивіда, але і будь-якого підприємства чи організації, а також суспільства в цілому; по-третє, у процесі праці формується система соціально-трудових відносин, що складають стрижень суспільних відносин на рівні народного господарства, регіону, фірми й групи індивідів.

Праця – це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей. Зміст і характер праці залежать від степеня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

Основними елементами праці є: сама праця, засоби праці, предмети праці.

Предметом праці є речовина природи, на яку людина впливає цілеспрямовано за допомогою засобів праці. Предмети праці утворюють матеріальну основу продукту і підрозділяються на основні і допоміжні матеріали. До предметів праці відноситься все те, що добувається, обробляється, формується, тобто матеріа­льні ресурси, наукові знання і т.д. В умовах науково-технічного прогресу створюються нові, відсутні в природі матеріали із заздалегідь заданими властивостями.

До засобів праці відносяться знаряддя праці і робоче місце, за наявності і за допомогою яких людина впливає на предмети пра­ці, перетворюючи них у необхідний для споживання продукт.

Необхідно також мати на увазі, що в процесі праці на людину впливає велика кількість зовнішніх виробничих і невиробничих факторів, сукупність яких називають умовами праці. До них на­лежить сукупність елементів виробничого середовища, які впли­вають на працездатність, здоров’я людини. Умови праці формуються і визначаються типом і рівнем технології й організації виробництва. До них відносять при­родні, санітарно-гігієнічні умови, виробниче середовище, можли­вість повноцінного відпочинку, умови побуту і т.д.

Зі сказаного вище випливає, що праця — явище багатогранне, тому застосовуються різні схеми її класифікації. Основні з них такі:

1. В залежності від виду діяльності:

а) творча праця:

— переважно інтелектуальна (науково-дослідницька, конс­трукторська, праця письменника, викладача та ін.);

— переважно фізична (робота скульптора, живописця);

б) керівна праця:

— переважно інтелектуальна (підприємницька праця, праця в лінійному управлінні підприємством, ділянкою, менеджери);

— переважно фізична (ремісник, комірник та ін.);

в) виконавча праця:

— переважно інтелектуальна (діловодство, консультант, ре­ферент та ін.);

— переважно фізична (робітники різної кваліфікації, підсобні робітники).

2. В залежності від рівня освіти:

а) праця, що вимагає тривалої підготовки;

б) праця, що не потребує значної підготовки;

в) праця, що не потребує підготовки.

3. В залежності від ступеня механізації:

а) ручна;

б) машинно-ручна;

в) механізована і автоматизована;

г) апаратурна.

4. В залежності від умов праці:

а) підземна;

б) на шахтній поверхні;

в) в нормальних умовах;

г) в шкідливих умовах;

д) в гарячих цехах;

5. За психофізіологічними показниками:

а) регламентована;

б) нерегламентована;

в) монотонна;

г) приваблива(неприваблива) та ін.