2. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні

Перш ніж говорити про права людини і громадянина необхідно встановити зміст понять «людина», «особа», «громадянин».

Людина – це біологічно жива істота, яка наділена здатністю мислити, створювати і використовувати знаряддя праці, володіти членороздільною мовою і нормально розвиватися у спілкуванні із собі подібними.

Особа – це індивідуальне визначення сукупність соціально значущих властивостей людини, які сформовані у процесі соціального життя.

Громадянин – це особа, яка перебуває у сталих юридично визначених зв’язках із конкретною державою, що знаходить своє визначення в наявності відповідного громадянства.

Сукупність правових принципів, спрямованих на врегулювання поведінки людини й громадянина в суспільстві та державі, називається правовим статусом особи.

Види конституційних прав і свобод :

Особисті (громадянські) права та свободи надають суб’єктам можливості вільно розпоряджатися собою й забезпечувати свободу від втручання держави у сферу відносин, які перебувають за межами обов’язків суб’єкта перед державою.

– Право на життя, право захищати від протиправних посягань на своє життя та здоров’я , так і життя та здоров’я інших людей. (ст. 27);

– Право на повагу своєї гідності (ст. 28);

– Право на свободу та особисту недоторканість, право невідкладно знати про мотиви свого арешту чи затримання, захищати себе особисто і користуватися правовою допомогою захисника з моменту затримання в суді (ст. 29);

– Недоторканість житла (ст. 30);

– Таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31);

– Право на невтручання в особисте життя, право громадян України знайомитись з інформацією про себе, наявну в державних і недержавних установах та організаціях, на спростування недостовірної інформації про себе та членів своєї родини, на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ст. 32);

– Свободу пересування, вільного вибору місця проживання, право вільно залишати територію України, право громадян України будь-який час повернутися в Україну (ст. 33);

– Право на свободу світогляду й віросповідання (ст. 35);

– На охорону здоров’я, медичну допомогу, медичне страхування (ст. 49);

– На безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 50);

– Право на вільне за взаємною згодою укладання шлюбу та рівноправ’я подружжя (ст. 51);

– Право на захист у суді (ст. 63);

– Право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої безпідставним засудженням (ст. 62);

Політичні права та свободи закріплені в Конституції України, надають суб’єктам можливості для участі в управлінні справами держави й суспільства і передбачають:

– Право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації (ст.. 36);

– Право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ст.. 38);

– Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації (ст.. 39);

– Право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів (ст.. 40);

Економічні права спрямовані на забезпечення суб’єктами можливостей для участі в соціально-економічних відносинах і передбачають:

– Право приватної власті (ст.. 41);

– Право громадян на користування об’єктами виключної власності народу України, державної та комунальної власності (ст.. 13,41);

– Право на підприємницьку діяльність (ст.. 42);

– Право на працю (ст.. 43);

– Право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів (ст.. 44);

– Право на відпочинок (ст.. 45);

Соціальні права і свободи пов’язані з конституцією соціальної держави. Це означає, що людина має право на гідний рівень життя і соціальний захист з боку суспільства і держави. Соціальні права закріплені Конституцією, включають:

– Право на соціальний захист (ст.. 46);

– Право на житло (ст.. 47);

– Право на достатній життєвий рівень для себе і своєї родини (ст.. 48);

– Право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст.. 49);

Культурні права надають можливості для задоволення культурних і духовних потреб, а саме:

– Право на освіту, у тому числі на безплатну вищу в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі (ст.. 53);

– Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст.. 54);

– Право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст.. 54);

Обов’язки людини і громадянина – певна міра суспільно необхідної поведінки суб’єктів:

– Неухильно додержуватися Конституції та законів України (ст.. 68);

– Не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст.. 68);

– Не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині (ст.. 66);

– Сплачувати податки і збори, подавати декларацію про свій майновий стан та доходи (ст.. 67);

– Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (ст.. 65);

– Шанування державних символів (ст.. 65);

– Одержання повної загальної середньої освіти (ст.. 53);

– Взаємні обов’язки подружжя, батьків і дітей (ст.. 51);

Невиконання чи несумісне виконання конституційних обов’язків має наслідком юридичну відповідальність, вид і міра якої визначається у відповідних законах.