- •1. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
- •2. Приводи і підстави для порушення кримінальної справи.
- •3. Органи та посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу.
- •4. Обставини, що виключають порушення кримінальної справи.
- •5. Процесуальний порядок порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи.
- •6. Процесуальні гарантії захисту прав і законних інтересів особи в стадії порушення кримінальної справи.
- •Суть, завдання і значення досудового розслідування кримінальних справ.
- •Особливості реалізації принципів кримінального процесу в стадії досудового розслідування.
- •Форми досудового розслідування, строки їх провадження.
- •Поняття та види підслідності кримінальних справ.
- •Суб’єкти процесуальної діяльності, які беруть участь у стадії досудового розслідування. Їх визнання і залучення.
- •Груповий (бригадний) метод досудового слідства у кримінальних справах.
- •Взаємодія слідчого з органами дізнання.
- •Використання науково-технічних засобів під час провадження досудового розслідування.
- •Процесуальні документи, що виносяться в стадії досудового розслідування.
- •Оскарження дій слідчого й особи, яка провадить дізнання.
- •Судовий контроль і нагляд прокурора за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування.
- •Поняття і значення притягнення особи як обвинуваченого у вчиненні злочину.
- •Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого.
- •Постанова про притягнення особи як обвинуваченого: її структура, зміст та процесуальне значення.
- •Процесуальні права обвинуваченого на досудовому слідстві. Обов'язки обвинуваченого.
- •Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення. Участь захисника під час пред’явлення обвинувачення.
- •Підстави та процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення.
- •Засоби процесуального примусу, які можуть бути застосовані до обвинуваченого.
- •Поняття та система слідчих дій. Їх співвідношення з іншими процесуальними діями та оперативно-розшуковими заходами.
- •Класифікація слідчих дій.
- •Загальні процесуальні умови проведення слідчих дій.
- •Фіксація ходу та результатів проведення слідчих дій.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення допиту.
- •Поняття та процесуальний порядок проведення очної ставки.
- •Поняття, види та процесуальний порядок пред’явлення для впізнання.
- •Поняття та процесуальний порядок відтворення обстановки й обставин події.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення слідчого огляду. Ексгумація трупа.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення освідування.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення обшуку.
- •Поняття, види та процесуальний порядок проведення виїмки.
- •Поняття і процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію за зняття інформації з каналів зв’язку.
- •Поняття та процесуальний порядок одержання зразків для експертного дослідження. Процесуальний порядок призначення та проведення судової експертизи. Допит експерта.
- •Поняття зупинення досудового слідства у кримінальній справі та обставини, що його зумовлюють.
- •Процесуальні передумови зупинення досудового слідства.
- •Постанова про зупинення досудового слідства.
- •Оголошення розшуку обвинуваченого, коли його місцезнаходження невідоме.
- •Процесуальний порядок відновлення досудового слідства.
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Закриття кримінальної справи як одна з форм закінчення досудового слідства.
- •Підстави для закриття кримінальної справи.
- •Процесуальний порядок закриття кримінальної справи.
- •Процесуальні дії органу дізнання, слідчого, прокурора щодо осіб, інтереси яких зачіпає закриття кримінальної справи.
- •Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •Нагляд прокурора за законністю закриття кримінальної справи.
- •Судовий контроль за законністю закриття кримінальної справи.
- •Відновлення слідства в закритій справі.
- •Поняття і підстави для направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Порядок направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи.
- •Умови, за яких досудове слідство у справі можна вважати закінченим складанням обвинувального висновку.
- •Процесуальне значення та порядок ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи:
- •Процесуальні права учасників процесу під час ознайомлення з матеріалами справи.
- •Процесуальне оформлення оголошення учасникам процесу про закінчення досудового слідства та пред’явлення їм матеріалів справи для ознайомлення.
- •Розв'язання клопотань, заявлених при ознайомленні з матеріалами справи.
- •Поняття і значення обвинувального висновку.
- •Структура обвинувального висновку.
- •Додатки до обвинувального висновку.
- •Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком.
- •Питання, які перевіряє прокурор у справі з обвинувальним висновком.
- •Рішення прокурора у справі з обвинувальним висновком.
Груповий (бригадний) метод досудового слідства у кримінальних справах.
На підставі КПК розслідування особливо складних справ може доручатися декільком слідчим. Про це необхідно зазначити у постанові про порушення кримінальної справи або винести окрему постанову. Один із цих слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих.
Постанова про призначення у справі декількох слідчих оголошується обвинуваченому та іншим учасникам процесу.
Створити групу слідчих мають право начальники слідчих підрозділів відповідних міністерств та відомств і прокурор. Останній має право доручити розслідування справи слідчим із різних відомств та з різних адміністративно-територіальних одиниць.
Керівництво групою слідчих полягає у плануванні розслідування, у розподілі роботи між слідчими, в організації обміном інформації. Робота між слідчими групи розподіляється залежно від версій, кількості епізодів і обвинувачених, території, на якій вчинювалися злочини.
Старший слідчої групи відповідає за розслідування справи у цілому. Він бере участь у провадженні найбільш важливих слідчих дій або проводить їх сам, приймає найважливіші рішення У справі, зокрема порушує клопотання про продовження строку досудового слідства й тримання обвинуваченого під вартою, складає і підписує обвинувальний висновок чи постанову про закриття кримінальної справи.
Слідчий, який входить до складу слідчої групи, не втрачає процесуальної самостійності, із розслідуваних ним епізодів він приймає самостійні рішення. При незгоді його з вказівками старшого групи питання вирішує прокурор або начальник слідчого підрозділу.
Розслідуванням складних, багатоепізодних, з великим обсягом процесуальних і оперативно-розшукових дій кримінальних справ займаються слідчо-оперативні групи, до складу яких, крім слідчих, входять працівники інших служб органів внутрішніх справ і безпеки (оперуповноважені, дільничні інспектори, експерти та ін.).
Про створення слідчо-оперативних груп постанова не виноситься, видається наказ відповідним керівником відомства.
Взаємодія слідчого з органами дізнання.
Взаємодія слідчого її органу дізнання - це базована на законах і відомчих нормативних актах спільна, узгоджена діяльність, яка спрямована на вирішення завдань кримінального судочинства при керівній і організаційній ролі слідчого та чіткій розмежованості їх компетенції.
Залежно від характеру злочину взаємодія може бути епізодичною і тривалою. Епізодична взаємодія передбачає виконання органом дізнання разових вказівок, доручень про проведення окремих слідчих дій або розшукових заходів. Коли щодо справи виникає необхідність спільно вирішити низку питань, взаємодія здійснюється протягом тривалого часу і, як правило, організовується з початку розслідування (створення слідчо-оперативних груп).
Взаємодія слідчого й органу дізнання має теоретичні і правові підстави.
Теоретичними підставами є: спільні завдання для органів дізнання і досудового слідства, однакова юридична сила процесуальних актів органів дізнання і досудового слідства, необхідність використання можливостей органів дізнання і досудового слідства.
Фундаментом взаємодії органів дізнання і досудового слідства є норми кримінально-процесуального закону, якими встановлені спільні для них завдання.
Для розуміння суті теоретичних підстав взаємодії органів досудового слідства і дізнання важливо з'ясувати, чому слідчі мають право доручати органам дізнання провадження слідчих дій. розвиток кримінально-процесуального законодавства свідчить про те, що процесуальні акти органів дізнання і досудового слідства мають однакову юридичну силу. Тому слідчий має право давати органам дізнання доручення про виконання слідчих дій. Слідчий уповноважений проводити тільки процесуальні і розшукові дії. Органи дізнання уповноважені проводити оперативно-розшукові заходи.
Крім теоретичних підстав, велике значення мають і правові підстави.
Виконуючи доручення і вказівки, органи дізнання вступають у взаємодію з тим слідчим, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа. З цього випливає, що під правовими підставами взаємодії органів дізнання і досудового слідства слід розуміти вимогу закону і підзаконних актів, які визначають завдання і порядок взаємодії, її організацію, права і обов'язки органу дізнання і слідчого.
Взаємодія слідчого з органом дізнання здійснюється в процесуальних (правових) і не процесуальних (організаційних) формах.
До процесуальних форм взаємодії належать: виконання органом дізнання доручень і вказівок слідчого щодо проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів (ч. 3 ст. 114 КПК), сприяння працівників органу дізнання слідчому в проведенні окремих слідчих дій і розшукових заходів, використання слідчим відомостей, одержаних органом дізнання в результаті оперативно-розшукової діяльності, для вирішення питання про порушення кримінальної справи (стадія порушення кримінальної справи), для прийняття певних процесуальних рішень під час розслідування кримінальних справ щодо проведення слідчих дій, обрання запобіжних заходів, розшуку обвинувачених і осіб, які вчинили злочини (стадія досудового розслідування).
До не процесуальних форм взаємодії слідчого з органом дізнання належать: спільний аналіз та оцінка оперативної обстановки й результатів роботи, узгоджене планування слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, спільне використання науково-технічних засобів, криміналістичних та оперативно - довідкових обліків.