20.Острозький Буквар та Читанка 1578 р.

Однією з найцікавіших сторінок діяльності Острозької академії було співробітництво з вітчизняним першодрукарем Іваном Федоровим, який здійснив її перші видання. На початку 1575 р. Іван Федоров приїхав у Дермань, а наприкінці 1576 р. – у Острог, де були зосереджені наукові сили, збудована друкарня, привезене обладнання для неї. Академію та друкарню було засновано одночасно як єдиний освітній комплекс. Академія мала діячів, які могли бути авторами, редакторами та коректорами книг, а друкарня мала видавати їх твори та посібники для колегії.

Першим відомим виданням Острозької академії був Буквар, що вийшло в світ 18 червня 1578 р. Буквар складався з трьох частин: 1 - Грецько-старослов’янської книги для читання, 2 – власне Букваря, 3 – Сказання чорноризця Храбра “О писменах”. Грецько-старослав’янська книга для читання була призначена для удосконалення навиків читання грецькою мовою. Друга частина книги - власне Буквар мав титульний аркуш, який раніше був відсутній у самостійних виданнях Івана Федорова. Очевидно, що титульний аркуш був розміщений під впливом вчених мужів острозької академії. На титульному аркуші Букваря надрукована коротка передмова, у якій зазначено, що в Острозі з ініціативи князя К.-В. Острозького відкрито школу “научения ради детского”, зібрані вчителі, відкрито друкарню, і що ця книга, надрукована “по руськи Аз Буки” та “по грецькі Альфа Віта” призначена для навчання дітей У третій частині книги – було надруковано твір болгарського монаха ХІ ст.. чорноризця Храбра “Сказаніє како состави Святой Кирил философ азьбуку по языку словеньську и книги переведе от греческий словенский язык“. У цьому творі автор переконливо доводив, що слов’янська мова рівноправна поряд з такими класичними сакральними мовами як давньоєврейська. давньогрецька та давньолатинська.

21.Книга Нового Завета та Книга Собрание вещей нужнейших 1580 p.

У 1580 р. виходить одне з головних видань Острозької академії – Книга Нового завіту. Це малоформатне видання, надруковане дрібним шрифтом. Отже, призначалось не для церкви, а для домашнього вжитку та для школи. Надрукування Книги Нового завіту, що призначалася для широкого кругу читачів було прогресивним актом. Адже у той час більшість ортодоксальних священиків вважали, що Святе письмо може читати і тлумачити лише пастор, але не прості люди. Іноді Біблії навіть приковувалися до вівтарів цепами. Діячі реформаційного руху проголосили, що Святе письмо можуть і повинні читати і тлумачити всі. Очевидно, під впливом ідей реформації була надрукована Книга Нового завіту в Острозі, тексти якої до друку підготували діячі академії. У книзі містилося 4 Євангелія – від Мат фея, Марка, Луки та Іоанна, Апостольські діяння та послання та Псалтир. Новинкою. Що не зустрічалася ні в рукописах, ні в іноземних слов’янських виданнях, було поєднання в одному томі старозавітного Псалтиря і Нового завіту.

”Книжка Собраніє вещей нужнейших” 1580 р.

Спеціально до Книги Нового завіту одним з науковців Острозької академії – Тимофієм Михайловичем був підготовлений алфавітно-предметний покажчик, який отримав назву “Книжка Собраніє вещей нужнейших” і був виданий у Острозькій друкарні наприкінці 1580 р. Це підбірка (собраніє) невеликих висловів з Книги Нового завіту, розміщених у алфавітному порядку. Під кожним висловом вказувалося у якому Євангелії і на якій сторінці його шукати. Отже, “Книжка Собраніє верей нужнейших” служила покажчиком для всіх новозавітних текстів, призначалася для полегшення пошуку місць у Новому завіті, на які можна було б посилатися в полеміці, використовувати як цитати, епіграфи. У процесі підготовки до друку “Книжки Собраніє вещей нужнейших” Тимофій Михайлович користувався алфавітно-предметними покажчиками “Конкорданціями”, які вже існували в Західній Європі, зокрема, “конкорданціями” до кальвіністської Берестейської Біблії 1573 р. та до перекладу. Готуючи до друку тексти “Книжки Собраніє вещей нужнейших” Тимофій Михайлович та Іван Федоров передбачили можливість її видання як разом із Книгою Нового завіту, так і окремо. Насьогодні відомо 15 примірників Книжки. Більшість з них оправлені разом із Книгою Нового Завіту, проте існують окремо оправлені примірники.