- •2.Культурно-освітня ситуація в Західній Європі в др. Пол. XVI ст.
- •3.Культурно-освітня ситуація в Україні в др. Пол. XVI ст.
- •4.1 Перша фундаторка академії Ельжбета-Гальшка княжна Острозька.
- •5.Острозька академія - перший заклад вищого типу в Україні. Етапи діяльності академії.
- •Матеріальне забезпечення Острозької академії.
- •7. Організація навчального процесу в Острозькій академії
- •7. Організація навчального процесу в Острозькій академії
- •12.Учень Острозької академії - Петро Конашевич-Сагайдачний.
- •16. Просвітительська та релігійна діяльність Лаврентія Зизанія Тустановського,
- •20.Острозький Буквар та Читанка 1578 р.
- •21.Книга Нового Завета та Книга Собрание вещей нужнейших 1580 p.
- •22.Хронологія Андрія Римші 1581 p.
- •24.Визначний твір української полемічної літератури XVI ст. - "Ключ царства небесного" г.Д.Смотрицького 1587 р.
- •25.Визначний твір української полемічної літератури XVI ст. - "Книга о единой истинной Православной вере" Василя Суразького (Малюшицького) 1588 p.
- •26. Визначний твір української полемічної літератури XVI ст. "Апокрисис" Христофора Філарета 1598 р.
26. Визначний твір української полемічної літератури XVI ст. "Апокрисис" Христофора Філарета 1598 р.
У 1585 р. ректор єзуїтського колегіуму в Ярославлі - Бенедикт Гербест видав у Кракові книгу: “Виводи віри Римського костелу”, у якій в критичному тоні висловлювався про східних слов’ян та їх традиції. Цим він порушив угоду, укладену між католиками та православними 1585 р. в присутності короля, церковних ієрархів та магнатерії про припинення взаємних виступів. У відповідь ректор Острозької академії Герасим Данилович Смотрицький написав у 1587 р. полемічний збірник “Ключ царства небесного”. У першому розділі збірника “Ключ царства небесного и наше христианское духовное власти нерешимый узел” Г.Смотрицький розглядає одне з найактуальніших питань свого часу – про колегіальність та одноосібність духовної влади у православній та католицькій церкві, підтверджуючи свої думки авторитетом текстів святого Писання.
Отже, Г.Д.Смотрицький розглядає і оцінює новий календар не з наукової сторони, як прогресивне нововведення, а з соціальної точки зору, як ще один засіб засилля Ватикану в Україні. Насамперед він захищає інтереси бідних трударів, які звикли віддавати частину своїх трудів “што належало богу и што належало пану”. Тепер трудар не може віддати належне Богу, тому що “Пан ему кажет у дни святые робити”. А “Панское свято прийдет, рад бы бедный убозтво свое роботою подпомог, боится пана, мусит лишити, а часом за тыми бедами не толко панского нового свята не памятает, а и свого старого забываэт”.