7. Організація навчального процесу в Острозькій академії

Всі сучасники відзначали високий рівень викладання у Острозькій академії. Її програма навчання наближувалась до університетів Західної Європи. За взірець організації навчального процесу служили для академії і протестантські і католицькі школи. Зокрема, відома школа у сілезькому місті Бжег, заснована князем Єжи Пястом ІІ у 1564 р. З Єжи Пястом ІІ князь Острозький товаришував і листувався. Процес навчання в академії був подібний до процесу навчання у західноєвропейських школах та університетах. Але Острозька академія поєднувала в собі три степені навчання: початкову, середню та вищу школу. Малих дітей вчили читати, писати та рахувати. Як і на підготовчих “артистичних” факультетах західноєвропейських університетів, у Острозькій академії вчили 7 вільних мистецтв – предмети “тривіуму” (граматику, риторику, діалектику) та “квадривіуму” (арифметику, геометрію, музику, астрономію). Є посередні свідчення, що у Острозькій академії викладалися і вищі науки: філософія та богослів’я:

4. У листі одного з учнів Острозької академії (Гаврила Дорофійовича) до викладача Кирила Лукаріса, написано, що Кирил Лукаріс заставляв учнів вчити філософські твори: “Діалектику” Аристотеля та “Ісагогіку” Порфірія.

5. Про викладання філософії та богослів’я у Острозькій академії говориться в “Палінодії” Захарія Копистянського.

6. Учень Острозької академії Мелетій Смотрицький у своєму творі “Параінезис” говорить про чотирьох відомих богословів: Стефана Зизанія, Філарета, Теофіла Ортолога та Клірика Острозького, що “ці 4 богослови були для руських нібито якимось божественними оракулами”. Серед цих чотирьох найавторитетніших богословів – троє були діячами Острозької академії. Це Теофіл Ортолог (Мелетій Смотрицький), Філарет (Мартин Броневський) та Клірик Острозький. Причому Клірик Острозький, будучи ще учнем академії написав свої найвідоміші богословські твори: “Опис на лист Іпатія Потея” 1598 р. та “Опис на другий лист велебного Іпатія Потея” 1599 р. Очевидно, що учні Острозької академії не могли б написати найвидатніші богословські твори і успішно полемізувати з богословських питань з католиками, якщо б вони не вивчали філософії та богослів’я у академії.

Отже, у Академії вивчались “7 вільних мистецтв”, декілька мов: слов’янська, грецька, латинська, польська (державна) і можливо давньоєврейська, вивчались предмети тривіуму і квадривіуму, а також вищі науки – філософія та богослів’я, тобто повна програма тодішньої вищої школи. У 1584 р. школа вищого типу виникла у Вільно, у 1586 р. – У Львові. Острозька школа виникла значно раніше. Отже, вона по праву вважається першою школою вищого типу на Русі.

Як розподілялось вивчення предметів по класам, можна припустити, аналізуючи навчання у Києво-Могилянській академії, заснованій дещо пізніше у 1632 році. На думку дослідника Острозької академії І.З. Мицька, 1 клас був підготовчим. У 2-му (інфіма), 3-му (граматика), 4 – му (синтаксема) вивчали в основному мови: грецьку, церковнослав’янську, латинську, книжну українську, польську і одночасно вивчали арифметику, геометрію, нотний спів та катехізис. У 5 –му класі (поетика) дітей вчили віршувати. Поетичне мистецтво культивувалося в Острозі. Про це свідчить “Хронологія” Андрія Римші – поетичний календар, а також “Торжество, вірші друку Острозького”, про які є згадки в літературі. У 6-му класі (риторика) вивчали мистецтво риторики, У конспекті спудея академії є зразок урочистої промови, зразок листа. Вищими були 7 –й і 8- й класи, у яких вивчали вищі науки: філософію та богослів’я.

9.Просвітительська та релігійна діяльність Кирила Лукаріса. Однією з найпомітніших постатей серед діячів Острозької академії був Кирило Лука ріс (1572-1638). Він народився в м. Геракліоні (Кандії) на острові Крит. Був вихований православним священиком..Кирило отримав прекрасну освіту у Падуанському університеті, де вивчав фіолсофію та теологію, та у Грецькій колегії у Венеції. Вільно володів грецькою, латинською та італійською мовами. У 1594 р. приїхав до України як представник (протосинкел) Олександрійського патріарха, щоб прийняти активну участь у боротьбі між уніатами та православними, яка у той час загострюється в Україні. Після смерті Герасима Смотрицького у 1594-1598 роках Кирило Лукаріс очолює Острозьку академію, яка у цей час стає одним з головних осередків боротьби з унією. За ректорства Кирила Лукаріса Острозька академія досягла свого найвищого розквіту. У цей час тут працюють найвидатніші вчені свого часу, друкуються найвідоміші полемічні твори: “Апокрисис” Христофора Філарета, “Перший і другий отписи” на листи єпископа Іпатія Потея. Тоді вперше в Україні в 1598 р. в Острозі було надруковано твір полум’яного письменника-полеміста Івана Вишенського. У жовтні 1596 р. Кирило Лукаріс бере активну участь у роботі православного Берестейського собору, що різко відкинув унію та Ватикан. Після Берестейського синоду був арештований і ув’язнений однин з головних діячів академії – Никифор Кантакузин, якого польські кола звинувалили у шпигунстві на користь Туреччини і заточили у Мальборській тюрмі. Щоб не повторити долю свого товариша Кирило Лукаріс вирішив покинути Острог.

На початку XVII ст. він їде в Західну Європу: Францію, Англію, Бельгію, Женеву, а також у Молдавію, Бесарабію, Валахію. У 1601 р. він повертається до Олександрії. У тому ж році за заповітом Мелетія Пегаса його вибирають Олександрійським патріархом, а у 1620 році – Константинопольським Патріархом ( на п’ять термінів).

У 1629 р. в Женеві (за іншою версією – в Генфі) Кирило Лукаріс видав свій відомий твір “Сповідання віри”, у якому також висловив ідеї, близькі до кальвінізму. Кирило Лукаріс видав книгу латинською та грецькою мовами, розраховуючи на читачів Сходу та Заходу.

10.Просвітительська та релігійна діяльність Никифора Кантакузина. Навчався у Падуанському університеті, де в першій пол. 1580-х років був “ректором наук еллінських”. У час загострення боротьби з Ватиканом та унією Никифор Кантакузин приїжджає в Україну як представник Константинопольського патріарха. Підступами польських магнатів та турецького уряду він був ув’язнений у Хотинському замку, але у вересні 1595 р. підкупивши сторожу замка, його викрали слуги В.-К. Острозького. У академії Никифор Кантакузин викладав грецьку мову. У жовтні 1596 року брав автичну участь у роботі антиуніатського Берестейського синоду. Польське панство не могло пробачити Никифору Кантакузтну зриву унійних планів. Згодом його було схоплено, засуджено на сеймі 1605 р. і замучено у страшнія мальборській тюрмі, де через 66 років було страченоще одного борця за волю України – Івана Богуна.

11 .Просвітительська та релігійна діяльність Яна Лятоса. У літературі про Острозьку академія часто згадується славний астроном і медик – Ян Лятос (1539-1610). Ян Лятос народився в 1539 році у Кракові. У 1563 р. він закінчив Краківський університет, отримавши звання магістра філософії. Після цього їде вивчати філософію та медичні науки до Італії, у 1577 р. отримує звання доктора філософії та медицини Падуанського університету, і знову повертається до Кракова, призначається деканом лікувального відділу Краківської академії, багато займається астрологыэю. Ян Лятос вважав, що по розташуванню небесних світил, зокрема протистоянню Марса та Сатурна, по затемненню сонця та місяця можна визначити урожайність, кількість опадів, стихійні лиха, повені, епідемії хвороб, а також долі людей. Вивчаючи новий церковний календар, введений римським папою Григорієм XIII на основі узгодження його з астрономічним календарем, Ян Лятос знайшов у цьому календарі ряд неточностей та помилок і написав про них Римському папі в листі, який передав посол Болоньетто. Ознайомившись з листом Папа скликав зібрання вчених, які заперечили зауваження Яна Лятоса. 13 лютого 1582 року Папа видав буллу, у якій проголосив новий календар точним і виправленим. Але Ян Лятос продовжував його критикувати у своїх лекціях, виступах, дискусіях, статтях (“Опис короткий…страшного затмення на рік 1598”). 13 вересня 1598 р. зібрання професорів краківської академії засудило виступи Яна Лятоса, заборонило йому будь-які публічні виступи, а також друкувати і продавати його книги під загрозою штрафу 300 золотих. Тоді всі праці Лятоса були знищені, до сьогодні їх залишилося лише 5 примірників фого книг. Ім’я Яна Лятоса було викреслено із списків викладачів академії. Своєю полемікою з римською курією що до нового календаря Папи Григорія XIII Ян Лятос надав нові аргументи та авторитетну підтримку православній опозиції. У 1598 р., коли його було вигнано з Краківської академії, він переїхав до Острога під захист могутнього князя Василя-Костянтина Острозького. Князь Острозький подарував Лятосу три села, збудував будинок на вулиці Бельмаж, де Лятос жив із своєю дружиною Ганною Ожеговською та дочками Ганною та Доротою. У Острозі Ян Лятос плідно займається філософією, астрономією, математикою та медициною. Імовірно, він викладав ці предмети у Острозькій академії. У “Палінодії” Захарії Копистянського Ян Лятос названий “славним астрономом і філософом”. У Острозі вчений видав три брошури та “Мінуції”, у яких критикував календар Римського папи. Імовірно, що Ян Лятос працював також у шпиталі, заснованому К-В. Острозьким в 1585 р. у Троїцькому монастирі “для людей добрих та убогих, нестатками та недугами знесилених” (першому лікувальному закладі України). 23 березня 1608 р. Ян Лятос помер у Острозі і був похований на польському кладовищі, ще у 1959 р. була збережена його могила та гранітний надмогильний постамент. У 1965-67 рр. польське кладовище та всі пам’ятники на ньому були по-варварські знищені. яке було зруйновано у 1967 р.