Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРАКТИКУМ з політології К., 2003.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
1.92 Mб
Скачать

Питання до дискусії

1. Дайте визначення політичної еліти.Проаналізуйте сутність понять: політична еліта, соціальна еліта, правляча еліта.

2. Проаналізуйте системи рекрутування еліти.

3. Розкрийте сутність теорії плюралізму еліт.

4. Проаналізуйте роль еліти в перехідні історичні періоди.

5. Дайте характеристику вимог суспільства до еліти.

6. Розкрийте сутність елітології.

Теми рефератів та контрольних робіт

1. Класифікація сучасних політичних еліт в сучасному українському суспільстві.

2. Сучасні концепції еліти.

3. Грушевський М.С. про роль еліти в українському державотворенні.

4. Сутність політичного елітизму.

5. Становлення української еліти.

6. Відкриті і закриті еліти.

7. Новітні теорії еліт.

8. Сутність політичного елітизму.

9. Типологія еліт.

Практичні завдання

1. Дайте визначення політичної еліти. Проаналізуйте сутність понять: політична еліта, соціальна еліта, правляча еліта.

2. Проаналізуйте системи рекрутування еліти.

3. Розкрийте сутність теорії плюралізму еліт.

4. Проаналізуйте роль еліти в перехідні історичні періоди.

5. Порівняйте концепції еліт В.Липинського і Д.Донцова.

6. Проаналізуйте тенденції трансформації еліт.

7. Розкрийте теорії демократичного елітизму.

8. Розкрийте сутність впливу еліт на прийняття рішень і виконання управлінських функцій.

9. Еліти в історії України.

10. Політичні портрети в сучасній Україні.

Рекомендована література

1. Ашин Г.К. Курс елітології. М:ВТ, 1999.

2. Кухта Б.П., Теплоухова Н.Г. Політичні еліти і лідерство. Л: 2000.

3. Луценко А. Метаморфози української еліти. К:Заповіт. 2000.

4. Максименко С.Д. Українська еліта. К: 2000.

5. Шульга М. Правляча еліта сучасної України. К: УЦДМ. 1998.

6. Приходько С.М. Політичні аспекти теорії еліти. К: Стилос, 1999.

7. Якубовський А.П. Региональная елита.К:Астропринт. 2000.

8. Журавський В., Кучеренко О., Михальченко М. Політична еліта України: теорія і практика трансформації. К: Абрис. 1999.

9. Пахарєв А. Політична еліта. Віче.-1997. 11.

10. Мейс Д. Українська еліта. Сучасність.-1997. 3.

Тема 17 Політичне лідерство

17.1. Сутність політичного лідерства

17.2. Теорії політичного лідерства

17.3. Класифікація політичного лідерства

17.4. Особливості політичного лідерства в Україні

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

17.1. Аналізуючи перше питання, важливо з'ясувати сутність політичного лідерства. Політичне лідерство - процес взаємодії між людьми, в ході якого наділені реальною владою авторитетні люди здійснюють легітимний вплив на суспільство (частину), що добровільно віддає їм частину своїх політико-владних повноважень і прав.

Політичний лідер - це учасник політичного процесу, який, незалежно від формального статусу, намагається і здатний консолідувати зусилля людей, активно впливати на цей процес для досягнення висунутих ним цілей. Становище лідера зобов'язує багато до чого, адже його ділові, політичні та особисті якості оцінюються людьми й, не в останню чергу, зумовлюють успіх обраного курсу.

Потрібно акцентувати увагу на осмислення проблем політичного лідерства в античний період. Геродот, Плутарх, Тіт Лівій та інші античні мислителі помітили, що там, де складається будь-яка спільність, неодмінно знаходяться й свої лідери - найбільш до-свічені, найсильніші та найсміливіші люди, що отримують підтримку і визнання співплемінників, громадян. Пізніше ця проблема знайшла подальший розпиток у суспільствознавчій думці Середньовіччя, Відродження, Нового часу, в класичній німецькій і сучасній філософії. Політичне лідерство - є одним з основних питань усіх елітарних теорій - від Макіавеллі до його нинішніх прихильників.

17.2. Вивчаючи теорії політичного лідерства, слід звернути увагу на те, що дослідники розглядають проблему лідерства на двох рівнях. На першому - переважно теоретичному - робляться спроби загальнотеоретичного вирішення цієї проблеми з допомогою різних філософсько-історичних і політичних концепцій лідерства. Вирішення проблем на другому рівні - переважно утилітарному - зводиться до емпіричних досліджень, розробки практичних рекомендацій.

Розкрийте погляди вчених на загальнотеоретичному рівні досліджень проблеми лідерства. Так, американський соціолог теоретичного прагматизму Дж. Дьюї стверджував, що розвиток суспільства відбувається випадково, "від ситуації до ситуації" на основі імпульсів, що надходять від лідерів. Натовп веде за собою невелика кількість людей, котрі знають, чого вони бажають. Американський політолог С.Хук визначав, що історія є творінням великих людей і тільки лідери можуть впливати на розвиток людства. За Фрейдом, деякі соціологи вважають лідерство певним видом психічних відхилень, своєрідним наслідком неврозу. Сучасна політологія спирається на типологію німецького соціолога і політолога М.Вебера: 1) традиційне лідерство; 2) харизматичне лідерство; 3) раціонально-легальне лідерство. Проаналізуйте сутність цього феномену. Традиційне лідерство - це право на лідерство, належність до еліти, віра у святість традицій (характерно, в основному, для "доіндустріального" суспільства). Харизматичне лідерство характеризується вірою підлеглих у надзвичайні здібності вождя та його винятковість. Раціонально-легальне лідерство означає появу у суспільному житті політичного лідера через демократичні процедури виборів, обумовлених законом.

Для розкриття сутності лідерства за характером і масштабами діяльності необхідно визначити лідерів трьох рівнів: лідер першого рівня - малої групи; лідер другого рівня - громадського руху (організації, партії); лідер третього рівня - політик, шо діє у системі владних відносин у національному масштабі.

Проаналізуйте якості, характерні риси та функції політичного лідера.

17.3. Аналізуючи третє питання, необхідно з'ясувати класифікацію політичного лідерства. Вони відбивають найбільш типові риси, що властиві багатьом політичним лідерам. Ці типові риси складають певну основу, що дозволяє об'єднати багатьох політич-_^ них лідерів у відповідні групи. У залежності від того, яким спо-g собам зміни'політичної і соціальної дійсності віддають перевагу лідери, їх розділяють на реформаторів, революціонерів і консерваторів. Лідер-реформатор відстоює базові цінності даного політичного суспільства або його ідеальної моделі культури. Він прагне до еволюційної зміни дійсності. Реформатор спирається на традиції, намагається зберегти все цінне, що було створено в попередній період розвитку суспільства.

17.4. Розкриваючи питання про політичні еліти і лідерство у січасній Україні, варто звернути увагу на основні шляхи фор. мування існуючої політичної еліти України: 1. Як наслідок активного чи пасивного опору тоталітарно-колоніальному правлінню; 2. Як результат входження до політики нових груп та громадських діячів, безпосередньо не пов'язаних ні з комуністичним режимом, ні з опором йому. Чільне місце у світовій політичній науці щодо лідерства належить українській політичній думці, яка відображає реальну історію України від княжих часів д0 сьогодення. В даний період іде процес відродження демократичних інститутів лідерства в Україні. За умов формування багатопартій-ної системи існує перспектива появи великої кількості суб'єктів громадсько-політичного лідерства різних типів і рівнів, які складають певну єдність, підсистему у рамках реформованої політичної системи суспільства.

Вивчення сутності політичного лідерства в сучасній Україні рекомендуємо розпочати із з'ясування особливостей підготовки й формування громадсько-політичних лідерів нового гатунку. Складність цього процесу очевидна. На всіх етапах цього процесу ми бачимо дії громадсько-політичних лідерів, зростання їхнього авторитету, впливу, влади, але також і помилки, провали, зникнення з політичної арени. На семінарських заняттях варто було б проаналізувати на конкретних політичних портретах злет та падіння політичних лідерів.