- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1. 1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •13. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •Питання до дискусії
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 2 Основні віхи історії зарубіжної політичної думки
- •2.1. Політична думка Стародавньою світу і Середньовіччя
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Стародавній світ
- •Політична думка античності іх-п ст. До н.Е.
- •Особливості політичної думки Середньовіччя
- •2.1. Політична думка Стародавнього світу і Середньовіччя
- •Особливості політичної думки середньовіччя.
- •Основні поняття та категорії
- •Відродження IV – початок VII ст.
- •Просвітництво XVII – XVIII ст.
- •Соціал – утопізм, соціалізм і комунізм XVIII - поч. Хх ст.
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •Основні поняття та категорії
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Політична думка в Україні
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •3.3. Українська політична думка Нової доби 3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •А) Формування полемічної літератури
- •Б) Зародження та формування центрів національної свідомості
- •В) Ідеї волі і демократії в суспільно-політичному житті козацтва
- •Г) Ідеї відродження української державності
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •1. Кирило-Мефодіївське товариство:
- •2. Революційне народництво:
- •3.3. Українська політична думка Нової доби
- •1. Формування самостійницьких концепцій державної влади в України
- •2. Державотворчі ідеї представників
- •3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 4 Влада в політичному житті суспільства
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •Основні поняття та категорії
- •Питання для дискусії
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Тема 5 Політична сфера суспільства: політична соціалізація та стратифікація
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт:
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Еінонаціональні відносини
- •6.1. Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •6.1 Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Демократія в політичному житті суспільства
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Політична система суспільства
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем
- •8.3. Політична система України
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем.
- •Політичні системи англо-американського типу.
- •Континентально-європейські політичні системи.
- •3. Доіндустріальні політичні системи (або частково індустріальні).
- •4. Політичні системи тоталітарного типу.
- •8.3. Політична система України
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Держава як головна інституція політичної системи
- •9.1. Походження держави, їі сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •9.1. Походження держави, її сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 10 Правова держава та громадянське суспільство
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Питання до заліку
- •Питання до екзамену
- •Завдання на самостійну роботу
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Політичні партії та громадські рухи
- •11.1. Поняття, типологія та функції політичних партій
- •11.2. Сутність та типи партійних систем
- •11.3. Громадсько-політичні об'єднання та рухи, їх сутність та роль у політичному житті суспільства
- •11.4. Партійна система в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Політичні режими
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірність трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірності трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •Основні поняття та категорії
- •Тема 13 Політична свідомість
- •13.1. Сутність політичної свідомості
- •13.2. Форми функціонування політичної свідомості
- •13.3 Ідеологія як специфічний елемент політичної свідомості
- •13.4. Особливості політичної свідомості українського суспільства
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Політична культура
- •14.1. Зміст і структура політичної культури
- •14.2. Типологія політичної культури
- •14.3. Політичні субкультуры і контркультури
- •14.4. Особливості політичної культури в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Політичні еліти
- •16.1. Генезис ідей політичного злітизму
- •16.2. Типологія політичних еліт
- •16.3. Системи формування і зміни політичних еліщ
- •16.4. Особливості політичної еліти в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Політичне лідерство
- •17.1. Сутність політичного лідерства
- •17.2. Теорії політичного лідерства
- •17.3. Класифікація політичного лідерства
- •17.4. Особливості політичного лідерства в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 18 Політичні конфлікти і кризи
- •18.1. Сутність політичного конфлікту
- •18.2. Типологія політичних конфліктів
- •18.3. Шляхи і способи вирішення політичних конфліктів
- •18.4. Особливості політичних конфліктів в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 19 Вибори та виборчі системи
- •19.1. Вибори - основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •193. Виборчі системи: сутність і типологія
- •19.1. Вибори — основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •19.3. Виборчі системи: сутність і типологія
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
14.1. Зміст і структура політичної культури
Проблема політичної культури займає одне з центральних місць в політології. Така увага до її дослідження пояснюється тим, що політична культура багато в чому визначає стабільність і динамізм сучасних політичних систем. Вивчення політичної культури допомагає проникнути в суть функціонування різних політичних структур, визначити основні напрями і перспективи їх розвитку. Політична культура дозволяє визначити міру демократичності й цивілізованості того або іншого суспільства.
Ідея політичної культури має давнє походження. Вона зустрічається в працях Платона ("Держава", "Закони") і Арістотеля ("Політика"). Ця проблема знаходилася в центрі уваги відомого середньовічного мислителя Н.Макіавеллі. Подальший розвиток ідея політичної культури отримала в творчості мислителів Нового часу - Т.Гоббса, Дж.Локка, Ш.-Л.Монтеськ'е, Вольтера, Руссо та інших. Вони зробили спробу виявити зв'язок між політичними уявленнями людей і політичним ладом суспільства. Термін "політична культура" уперше в науковий оборот був введений німецьким філософом І.Т.Гердером (1744-1803).
Сучасні концепції політичної культури з'являються в 50-60-ті роки XX ст. Серед їх авторів потрібно передусім назвати імена таких американських політологів, як Г.Алмонд, С.Верба, Л.Пай, А.Браун та ін. У російській політичній літературі проблема політичної культури активно починає вивчатися з середини 80-х років. її дослідженням займаються Е.Баталов, К.С.Гаджієв,: Е.А.Егоров, Е.В.Осипова та ін.
Що таке політична культура? Політична культура - це система політичних уявлень, що історично склалися, переконань, цінностей, норм і моделей політичної поведінки всіх суб'єктів політичного процесу. Це піднесені і шанобливі відносини між людьми в процесі їх участі в політичному житті суспільства. Політична культура має особливості - характеризує політичну свідомість, фіксує стійкі зв'язки, відносини між сторонами політичного процесу та ін.
Поняття "політична культура" багато в чому співпадає за змістом із поняттям "політична свідомість". Але їх варто розрізнювати. Політична свідомість - це відображення в свідомості людей політичних явищ і процесів. Політична культура показує, яким чином феномен політичної свідомості реалізовується в політичній діяльності суб'єкта. Вона з'являється як єдність соціальних і політичних знань людини, її оцінок, орієнтацій, норм і способів політичної поведінки. Таким чином, політична культура - це спосіб ставлення суб'єкта до політичної дійсності.
Політична культура є складним суспільно-історичним утворенням. Структура визначається за декількома критеріями: за культурою політичної поведінки, за культурою функціонування політичних інститутів та ін. У політичній літературі в її структурі виділяються наступні основні елемента: когнітивний, емоційно-психологічний, етично-оціночний, поведінковий елементи, а також політичну символіку і емблематику.
Когнітивний (від англ. cognitive - пізнавальний) елемент політичної культури складає найбільш типові і домінуючі в суспільстві уявлення людей про політичну дійсність. А саме: знання про політичну систему і її окремі інститути, про політиці режими, про політичну владу, її форми і механізми їх здійснення на практиці, про демократію, права людини, методи і способи політичної діяльності і т.ін.
Емоційно-психологічний компонент політичної культури складають почуття і переживання, які відчуває людина, беручи участь в політичному житті суспільства. До них можна віднести почуття соціальної справедливості, нетерпимість до інакомислення, силу емоцій в політичній діяльності, емоційний підйом з приводу перемоги на виборах і т.ін.
Емоційно-психологічний компонент політичної культури включає в себе також і ірраціональні моменти в політичній поведінці людини. Вони виявляються у формі фанатичної любові до вождя, прихильності догмам, міфам і утопіям. Останні виступають в ролі своєрідного компенсатора нестачі людей в наукових знаннях в області політики. Політичні міфи і утопії, засновані на надіях і очікуваннях, легко сприймаються широкими масами. Вони їх надихають на активні політичні дії, вселяють упевненість в кращому майбутньому.
Етично-оціночний елемент політичної культури складають характерні для даного суспільства цінності, норми, ідеали і т.д. Це свого роду еталон, по якому людина дає оцінку існуючим політичним відносинам, владі, державним інститутам, політичним партіям і суспільним рухам.
Поведінковий компонент політичної культури складають мотиви, стимули і політичні установки суб'єктів політичного процесу. Мотиви і політичні установки характеризують ставлення індивіда до тих або інших політичних явищ і подій. Вони сприяють втіленню уявлень і цінностей суб'єктів в їх політичну поведінку.
Важливий елемент політичної культури - політична символіка і емблематика. Це предметне вираження засобами живопису графіки, дизайну, ювелірного мистецтва символічних знаків влади, політичних ідей, течій, організацій, установ, держави, знаків гідності окремих осіб і т.ін. Емблема служить відзнакою одного політичного об'єкта від іншого, його першою і найбільш помітною ознакою. До таких знаків відносяться державний герб, герби міст, емблеми політичних партій, рухів, молодіжних організацій, груп за інтересами.
У минулому політична емблематика багатьох держав була багатшою і різноманітнішою, вона була представлена фамільними гербами і знаками гідності і влади посадових осіб. Однак до теперішнього часу збереглася лише незначна частина їх. Політична емблематика різноманітить і прикрашає політичне життя суспільства, додає їй символічно-культурного значення. Вона сприяє згуртуванню нації, збереженню її самобутності і традицій, формуванню національної самосвідомості і національних почуттів народу.
