Основні поняття та категорії

Політична партія (від лат. pars - частина, група, відділ) - добровільне об'єднання людей, котрі прагнуть домогтися здійснення ідей, які вони поділяють, задоволення спільних інтересів; організована певним чином частина якоїсь соціальної верстви, класу, покликана висловлювати і захищати інтереси цієї спільноти, домагатися їх дотримання і виконання, бути її політичним

"голосом", "уособленням" окремих групових інтересів. (Політологічний енциклопедичний словник.- К., 1997).

Партійна система - політична структура, що утворюється із сукупності політичних партій різних типів з їх стійкими зв'язками і взаємовідносинами між собою, а також з державою та іншими інститутами влади, характером, умовами діяльності, поглядами на базові цінності політичної культури суспільства та ступенем узгодженості цих поглядів у ході реалізації прийнятих ними ідеологічних доктрин, форм і методів практичної політичної діяльності. (Політологічний енциклопедичний словник.- К., 1997).

Багатопартійна система — цілісне утворення, що формується всередині політичної системи суспільства на основі усталених зв'язків між політичними партіями, які різняться між собою програмними настановами, тактикою, внутрішньою структурою. (Там само).

Однопартійна система - неконкурентний тип партійної системи, що складається з представників або членів однієї політичної партії. (Там само).

Політична генерація — політична спільність людей приблизно однієї вікової категорії, які мають спільний соціальний досвід, здобутий у період її соціалізації.

Громадські організації та рухи — добровільні масові об'єднання громадян, що виникають внаслідок їхнього вільного волевиявлення на основі спільних інтересів і завдань. (Там само).

Групи інтересів - об'єднання людей, які, виходячи з певних інтересів та потреб, висувають вимоги до інших груп суспільства чи суспільства в цілому з метою підтримання або поліпшення своєї позиції, досягнення певних цілей. (Там само).

Групи тиску - суспільно-політичні об'єднання, які прагнуть задоволення власних інтересів засобом впливу на державну владу або політичні партії. (Основи політології: Навч. посібник.- К.. 1995.)

Міжнародні організації — об'єднання держав, національних громадських організацій та індивідуальних членів з метою вирішення питань регіонального або глобального характеру, відвернення та врегулювання військових конфліктів. (Політологічний енциклопедичний словник.- К.. 1997).

Типологія політичних партій - науково-теоретичний підхід у сучасній політології, що дозволяє розрізняти політичні партії залежно від характеру й принципів їх організації, ідейних підвалин, соціальної бази, місця й ролі в політичній системі суспільства, тактичних пріоритетів тощо. (Там само).

Партократія — прошарок партійного апарату, який обюрократився й в умовах монополії на владу зосереджує в своїх руках усі важелі господарського, адміністративного та політичного управління. (Основи політології. Навч. Посібник.-К., 1995).

Політичний рух - відносно цілеспрямована й організована діяльність значних груп людей, які мають спільні інтереси й борються за їх реалізацію, впливають на політичну владу. (Там само).

Біпартизм - партійна система, в якій визначальну роль відіграють дві основні політичні партії, які, перемагаючи на виборах, змінюють одна одну при владі.