2.5. Здійснення фінансового контролю органами дпс України

Державна податкова служба як спеціальний орган фінансового контролю, її правовий статус та завдання.

Функції ДПС України.

Права органів ДПС у сфері контролю.

Взаємодія органів ДПС з іншими контролюючими органами.

Порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.

Застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства про оподаткування.

Державна податкова служба здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»

До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).

Державна податкова адміністрація України залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і більше районів), об'єднані (на місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.

Завданнями органів державної податкової служби є (ст. 2 ЗУ “ Про державну податкову службу в Україні ”):

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Функції ДПС України.

контрольна - одним із завдань органів державної податкової служби, яке визначено статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Для виконання зазначених завдань на органи державної податкової служби покладено здійснення контрольної функції. Так, органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; здійснюють контроль за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету; здійснюють систематичний контроль за реалізацією державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів; здійснюють контроль за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів у тому числі, тими майно яких перебуває у податковій заставі; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за обліком, зберіганням і реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна; здійснюють контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами, установами і організаціями державного майна тощо. Крім цього державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів; проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснюють контроль за погашенням векселів, за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації.

Здійснюючи контроль органи державної податкової служби встановлюють достовірність даних про повноту, своєчасність господарських операцій, законність дій платників податків та інших платежів, виявляють порушення діючого законодавства.

організаціЙна - відповідно вищестоящі органи державної податкової служби організовують роботу пов’язану із здійсненням контролю нижчестоящими органами і перевіряють її проведення. Так, Державна податкова Адміністрація України державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) надають органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводять обстеження та перевірки її стану.

Для належного здійснення контролю вони також здійснюють заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби; організовують роботу по створенню інформаційної системи автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби; організовують у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби та захисту інформації про платників податків. Крім цього ДПА України забезпечує виготовлення марок акцизного збору і відповідно організовує роботу пов’язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації.

реєстрації та обліку –Так державні податкові інспекції в районах, в містах без районного поділу, в районах у містах, міжрайонні та об’єднанні державні податкові інспекції забезпечують облік платників податку, інших платежів, а також реєстрацію фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, ведуть облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах; проводять роботу пов’язану з обліком безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна та інше.

Виконуючи завдання формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, відповідно до Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів” від 22.12.1994 року Державна податкова Адміністрація України здійснює функцію обліку – надає фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційні номери і направляє до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем одержання нею доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування документ, що засвідчує реєстрацію фізичної особи – платника податків та обов’язкових платежів, веде Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб. Створення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів забезпечує повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов’язкові платежі з одночасною їх ідентифікацією; організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов’язкових платежів фізичними особами у режимі комп’ютерної мережі; взаємодію державних податкових інспекцій з метою забезпечення контролю за правильністю і своєчасністю сплати податків та інших обов’язкових платежів та фізичними особами та інше.

прогнозування та аналітична - вони прогнозують, аналізують надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень. А спеціальні підрозділи органів державної податкової служби – податкова міліція – аналізують інформацію про порушення податкового законодавства, прогнозують тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов’язаних з оподаткуванням.

Здійсненню таких завдань як внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування потребує виконання відповідної функції яку можна назвати нормотворчою. Цю функцію реалізує Державна податкова адміністрація України, яка розробляє і видає у передбачених законах випадках нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які до речі мають відношення до оподаткування, впливають на права і інтереси платників; розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок за додержанням податкового та валютного законодавства; вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування.

інформаційна - у разі виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляють матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю; передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції. Державна податкова адміністрація України інформує Президента України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України про основні показники мобілізації податків, інших платежів до Державного бюджету України; подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів.

На відміну від інших органів фінансового контролю органи державної податкової служби виконують специфічне завдання – роз’яснюють законодавство з питань оподаткування серед платників податків інших платежів. Таке роз’яснення здійснюється через засоби масової інформації, через систему консультаційних пунктів, довідково-консультаційні служби 007, “телефони довіри” податкової служби.

Платники податків можуть отримати усні консультації та письмові роз’яснення з будь-яких питань застосування податкового законодавства. У органах державної податкової служби для виконання такої консультативної функції створені управління (відділи, сектори) масово-роз’яснювальної роботи. Офіційним друкованим виданням ДПА України є “Вісник податкової служби” – в якому також публікується різноманітна інформація для платників податків.

Проведення масово-роз’яснювальної та виховної роботи серед платників стимулює добровільну сплату податків, отже державна податкова служба менше затрачає адміністративних і фінансових ресурсів на виконання державної функції – формування дохідної частини бюджету. Це є одним із показників ефективності роботи державної податкової служби України. До основних завдань податкової служби по роботі з платниками податків також можна віднести: інформування платників податків про податкове законодавство, організація навчання платників податків і працівників податкових органів з питань його застосування, забезпечення зворотного зв’язку платників податків з органами влади.

правоохоронна - у структурі ДПС діють спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями – податкова міліція. Саме наявність таких підрозділів, які приймають і реєструють заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснюють в установленому порядку їх перевірку і приймають щодо них передбачені законом рішення; здійснюють відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводять дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживають заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляють причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживають заходів до їх усунення; забезпечують безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків; запобігають корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; збирають, аналізують, узагальнюють інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозують тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням, це і відрізняє органи державної податкової служби від інших органів фінансового контролю.

правозастосовна - вони наділені правом застосовувати у встановленому Законом порядку до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції, накладати адміністративні штрафи тощо.

Координації –підрозділи контролюючих органів узгоджують узагальнені проекти планів-графіків проведення планових виїзних перевірок за термінами з відповідною державною податковою адміністрацією (Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя) і до 15 листопада поточного року подають ці плани-графіки відповідним органам виконавчої влади (Держмитслужбі, Державному казначейству, Голов КРУ).

Органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право:

1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

2) здійснювати контроль за:

додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку;

наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів;

3) одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу;

4) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків);

5) одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;

6) одержувати безоплатно необхідні відомості для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та зборів (обов'язкових платежів) від платників податків, а також Національного банку України та його установ - про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків та зборів (обов'язкових платежів), від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб'єктів, а також видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, - про видачу таких свідоцтв про державну реєстрацію та ліцензій суб'єктам господарської діяльності, від органів внутрішніх справ - про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від органів реєстрації актів громадянського стану - про громадян, які померли;

7) одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків та зборів (обов'язкових платежів) та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з Державною податковою адміністрацією України, та від органів статистики - дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;

8) вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби;

9) при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування;

10) надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань, вирішувати питання щодо податкового компромісу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом;

11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України;

12) застосовувати до платників податків, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, а також до установ банків, що не подали відповідним органам державної податкової служби в установлений законом строк повідомлень про закриття рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби, фінансові (штрафні) санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

13) за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень платників податків про сплату податків та зборів (обов'язкових платежів) стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у порядку та розмірах, встановлених законами України щодо таких видів платежів;

14) користуватися у службових справах засобами зв'язку, які належать підприємствам, установам та організаціям, з дозволу їх керівників;

15) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

16) надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів іншим органам державної влади відповідно до закону;

17) звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Права, передбачені пунктами 1 - 9, 14 і 15 частини першої цієї статті, надаються посадовим особам органів державної податкової служби, а права, передбачені пунктами 10 - 13, 16 і 17, - головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.

Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є:

запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Взаємодія є необхідною умовою належного здійснення державного фінансового контролю, оскільки всі контрольні органи мають спільну мету. Але кожен орган має свої завдання, структуру, свої функції, повноваження, форми та методи, які вони застосовують для досягнення даної мети. Крім цього різні контролюючі органи по різному оформляють результати контрольних заходів, їх акти мають різну юридичну силу і відображають специфіку виконання завдань і функцій саме цим органом. Звичайно такий різний правовий статус означає, що все ж таки між контролюючими органами існують певні відмінності, які повністю ліквідувати не можливо, бо це приведе до повної підміни одним органом іншого, а це, в свою чергу, не сприятиме ефективності здійснення фінансового контролю.

Неможливо забезпечити розрізненими силами тотальний контроль у державі. Це може привести до того, що деякі об’єкти перевірятимуться неодноразово, а інші взагалі можуть бути не включені в плани перевірок різних органів, тобто залишатимуться поза межами контролю. Отже, органи фінансового контролю повинні між собою тісно взаємодіяти, бо така взаємодія надасть змогу охопити контрольними заходами всі підконтрольні об’єкти, отримувати найбільш повну інформацію про підконтрольний об’єкт, про всі сфери його діяльності, допоможе виявити всі недоліки, які існують та сформулювати відповідні пропозиції по їх усуненню, що сприятиме в подальшому ефективній діяльності даного об’єкту. При об’єднанні зусиль контрольних органів підвищується результативність, ефективність та дієвість фінансового контролю.

Недосконалість нашого діючого законодавства приводить до дублювання функцій органів фінансового контролю, паралельного виконання обов’язків по здійсненню контрольних заходів декількома суб’єктами.

Найкращих результатів даватиме контроль, що проводять комплексно різні органи фінансового контролю. У даному випадку метою взаємодії органів фінансового контролю є також скорочення перевірок, що позитивно впливатиме на функціонування об’єкта перевірки.

Мета контролю в цілому може бути найбільш повно реалізована при умові комплексної перевірки об’єктів контролю. Це потребує необхідності взаємного узгодження планів контрольної діяльності різних органів контролю, організації комплексних бригад по перевірці об׳єктів контролю і інших організаційних моментів, завдяки чому досягатиметься найбільша ефективність контролю.

Форми взаємодії:

1. Однією із форм співпраці є обмін інформацією, документами і матеріалами. Дана форма співпраці здійснюється до проведення контрольних дій відповідними органами.

Для належної взаємодії необхідно, щоб обмін інформацією, документами та матеріалами здійснювався автоматизовано – це, в свою чергу, сприятиме швидкому і зручному користуванню ними. А з метою нерозголошення певних відомостей доцільно визначити основні напрямки захисту відповідної інформації. Необхідно створити постійно діючу базу для обміну цією інформацією.

ДПА держує безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків, інших платежів та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з Державною податковою адміністрацією України, та від органів статистики - дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій всіх форм власності (ЗУ “Про ДПС в Україні”).

ДПС може одержувати від НБУ та його установ на письмову вимогу інформацію з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу (ст. 62 ЗУ “Про банки і банківську діяльність”).

2. Наступною формою співпраці між органами, що здійснюють фінансовий контроль є спільне виконання нормотворчої функції, зокрема, підготовка проектів законодавчих актів щодо захисту інтересів держави, підвищення ефективності господарювання підприємницьких структур, раціонального використання бюджетних коштів, підготовка пропозицій щодо удосконалення законодавства та усунення суперечностей між нормативно-правовими актами.

3. Формами співпраці є координація планових перевірок і погодження основних планів роботи (Указу Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”), а також організація і проведення планових виїздних перевірок з метою виявлення порушень законодавства, їх профілактики і припинення.

4. Однією із форм співпраці органів фінансового контролю є надання у межах компетенції певної допомоги, зокрема, правових висновків і здійснення консультацій за зверненням зацікавлених.

5. Органи державного фінансового контролю проводять спільні конференції, колегії, семінари, наради, інші заходи для обговорення та вирішення питань, що становлять спільний інтерес; готують спільні накази з окремих питань та аналітичні довідки про можливу злочинну діяльність у сфері повноважень органів.

Порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби

Штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних (фінансових) санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу;

Згідно з чинним законодавством органам державної податкової служби надано право: застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян штрафні та фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції за порушення податкового законодавства, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством, накладаються на платника податків у таких розмірах.

Штрафні санкції, визначені підпунктами 6.1.1 - 6.1.6 та 6.1.9 цього пункту, застосовуються незалежно від стану розрахунку платника податків з бюджетами, існування податкового боргу чи переплати платника податків за податками (зборами, обов'язковими платежами).

Факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.

Керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій та громадяни під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов'язані давати письмові пояснення з усіх питань, що виникають, підписати акт про проведення перевірки і виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень законодавства про податки та інші обов'язкові платежі до бюджетів і внески до державних цільових фондів.

У разі відмови керівника чи головного бухгалтера підприємства (установи, організації) або громадянина-платника від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. При цьому в акті необхідно зазначити про ознайомлення керівника і головного бухгалтера підприємства (установи, організації), громадянина із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платників податків, передбаченими статтями 9 - 11 Закону України "Про систему оподаткування", іншими законами України та порядком, визначеним Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 02.03.2001 N 82.

Акт перевірки підприємства (установи, організації), громадянина-платника і акт відмови керівника чи головного бухгалтера підприємства (установи, організації) або громадянина-платника від підписання акта перевірки не пізніше наступного дня після їх складання реєструється в спеціальній книзі і разом з поясненнями платника (якщо такі є) і матеріалами перевірки подаються для розгляду керівнику органу державної податкової служби. У разі недодержання зазначених вимог щодо складання акта перевірки, а також за відсутності висновку перевіряючих на обґрунтовані зауваження, надані керівником або головним бухгалтером підприємства (установи, організації), громадянином - платником податків під час здійснення перевірки керівник органу державної податкової служби зобов'язаний вжити заходів щодо усунення цих недоліків або призначити повторну перевірку.

Податкове повідомлення-рішення за наслідками розгляду матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253. При скасуванні прийнятих рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій стягнуті суми штрафних та фінансових санкцій підлягають поверненню з тих бюджетів та державних цільових фондів, до яких вони надійшли у строки та за порядком, визначеним законодавством.

Закон України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає притягнення безпосередньо начальниками державних інспекцій та їх заступниками до адміністративної відповідальності керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій чи громадян, винних у порушенні законодавства про оподаткування або порушенні порядку зайняття підприємницькою діяльністю чи таких, що не виконують законних вимог державних податкових інспекцій.

Види правопорушень - порушень законодавства про оподаткування, а також види адміністративних стягнень та їх розміри чітко визначені і не можуть бути самочинно змінені керівниками та іншими службовими особами державних податкових інспекцій.

Адміністративна відповідальність за правопорушення - порушення законодавства про оподаткування та підприємницьку діяльність, передбачена ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності. Зокрема, кримінальну відповідальність за порушення законодавства про оподаткування передбачено статтями 80-1 і 148-2 Кримінального кодексу України.

При провадженні в справах про адміністративні правопорушення - порушення законодавства про оподаткування і підприємницьку діяльність, їх розгляді, винесенні постанов за цими справами, здійсненні контролю за виконанням постанов про накладання адміністративних стягнень, передбачених Законом України "Про державну податкову службу в Україні", начальники державних податкових інспекцій та їх заступники повинні керуватися згаданим Законом України про адміністративні правопорушення.

Факт здійснення адміністративного правопорушення - порушення законодавства про оподаткування чи підприємницьку діяльність встановлюється в процесі або за наслідками перевірки підприємства, установи, організації чи громадянина. Службові особи державних податкових інспекцій при встановленні на підприємствах, в установах, організаціях і у громадян фактів порушень, за які винні особи підлягають притягненню вказаними інспекціями до відповідальності, крім відображення цих фактів у актах перевірок, складають протокол про адміністративне правопорушення - порушення податкового законодавства (надалі протокол про адміністративне правопорушення). Протокол про адміністративне правопорушення слід складати у двох примірниках. Зміст протоколу повинен відповідати вимогам статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол підписується службовою особою державної податкової інспекції, яка його склала, і особою, яка вчинила порушення податкового законодавства. При наявності свідків протокол може бути підписаний також ними.

У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Відмова особи від підписання протоколу не є підставою для припинення розгляду справи. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі. Один примірник протоколу разом з актом перевірки і додатками до акта передається відповідно керівнику перевіреного підприємства, установи, організації або громадянину про що засвідчує запис на акті перевірки. Другий примірник протоколу не пізніше наступного дня після його складання реєструється в спеціальній книзі і разом з поясненням порушника (якщо такі наявні) і матеріалами перевірки подається для розгляду начальнику державної податкової інспекції чи його заступнику. Керівник державної податкової інспекції, якому передано протокол для розгляду, повинен на корінці протоколу вчинити підпис і проставити дату отримання протоколу.

Факти зайняття громадянами підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачено законодавством, а також факти продажу товарів громадянами без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії чи продажу ними товарів, не зазначених у деклараціях, можуть бути відображені безпосередньо в протоколах без складання акта.

Справа про адміністративне правопорушення - порушення податкового законодавства (надалі справа про адміністративне правопорушення) розглядається начальником державної податкової інспекції чи його заступником за місцем вчинення правопорушення (стаття 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Начальник державної податкової інспекції чи його заступник повинен розглянути справу про адміністративне правопорушення в п'ятнадцятиденний термін від дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (стаття 227 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення начальник державної податкової інспекції чи його заступник повинен з'ясувати такі питання (стаття 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення):

1) чи належить розгляд даної справи до його компетенції;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду справи (наявність письмової повістки);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законних представників і адвоката.

Слід мати на увазі, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, точне вирішення її відповідно до законодавства, забезпечення виконання винесеної постанови, а також запобігання порушенням податкового законодавства, виховання громадян у дусі додержання законів.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, передбачених статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема:

1) відсутності події та складу адміністративного правопорушення - порушення законодавства про оподаткування;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність, зокрема:

згідно зі статтею 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані, особи рядового начальницького складу органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами, тому керівник державної податкової інспекції за фактами порушень податкового законодавства вказаними особами права накладати на них адміністративні стягнення не має.

Також не може бути притягнута до адміністративної відповідальності керівником державної податкової інспекції інша особа, на яку поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, в яких прямо передбачено, що такі особи несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність. У таких випадках необхідно матеріали на вказаних осіб за виявленими фактами порушень податкового законодавства направляти керівникам відповідних органів для притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

4) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

5) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення термінів, передбачених статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці від дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці від дня його виявлення. До перших відносяться правопорушення, які носять разовий характер (наприклад, несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів і державних цільових фондів тощо), а до триваючих правопорушень податкового законодавства - правопорушення, які протягом певного періоду (відсутність бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його з порушенням встановленого порядку, інші правопорушення, пов'язані з обчисленням податків, платежів і внесків, встановити які можна лише під час документальної перевірки на підставі первинних бухгалтерських документів);

б) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (службової особи) про накладання адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за даним фактом кримінальної справи;

7) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Якщо при розгляді справи начальник державної податкової інспекції чи його заступник прийде до висновку, що в порушенні податкового законодавства чи в порушенні громадянами порядку зайняття підприємницькою діяльністю є ознаки злочину, тобто за ці порушення передбачена законодавством кримінальна відповідальність, то матеріали за такими порушеннями необхідно передати прокурору чи органу попереднього слідства або дізнання (стаття 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено начальником державної податкової інспекції чи його заступником не пізніш як через місяць від дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Справи про адміністративні правопорушення повинні розглядатися з додержанням також вимог статей 279 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник державної податкової інспекції, який розглядав справу, виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (службової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

По справі про адміністративне правопорушення чи порушення громадянами порядку зайняття підприємницькою діяльністю начальник державної податкової інспекції чи його заступник виносить постанову про накладання адміністративного стягнення (адміністративний штраф, конфіскація виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої). Накладати інші види адміністративних стягнень, передбачені статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівники державних податкових інспекцій не мають права.

При накладанні адміністративного штрафу, розмір якого диференційований в залежності від виду правопорушення, необхідно враховувати характер вчиненого порушення податкового законодавства, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені відповідно статтями 34 і 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При накладанні адміністративних стягнень щодо вчинення кількох правопорушень податкового законодавства слід керуватися вимогами статті 36 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Зокрема, якщо особа вчинила кілька видів порушень податкового законодавства, справи про які одночасно розглядаються керівником однієї і тієї ж державної податкової інспекції, адміністративне стягнення (штраф) накладається в межах найбільшого розміру штрафу за вчинене правопорушення.

Конфіскація виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини відповідно до статті 25 Кодексу України про адміністративні правопорушення застосовується в даному випадку як додаткове адміністративне стягнення. Тому, враховуючи вимоги статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька порушень податкового законодавства, в тому числі і правопорушення, за які передбачено такий вид адміністративного стягнення як конфіскація предметів, справи про які одночасно розглядаються керівником державної податкової інспекції, то до основного стягнення - штрафу в максимальному розмірі, в цьому разі може бути приєднано додаткове стягнення - конфіскація виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини.

Слід мати на увазі, що згідно зі статтею 298 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами та громадянами.

У державній податковій інспекції формуються окремі справи на кожне адміністративне правопорушення, в яких накопичуються такі документи і матеріали:

1) протокол про адміністративне правопорушення;

2) пояснення чи письмове зауваження (якщо вони були надані порушником) і висновки службової особи державної податкової інспекції за ними;

3) інші документи, надані порушником, які можуть свідчити про характер вчиненого правопорушення, відомості про особу та її майновий стан, а також про обставини, що пом'якшують відповідальність порушника чи виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення;

4) копія листа про сповіщення особи про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

5) постанова про накладання адміністративного стягнення чи закриття справи;

6) копія опису та оцінки виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини (якщо виносилась постанова про конфіскацію);

7) скарга порушника або протест про накладання адміністративного стягнення (якщо скарга подавалась чи протест виносився) і матеріали по їх розгляду;

8) матеріали переписки щодо виконання або примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення;

9) копія документа, стверджуючого про сплату адміністративного штрафу або про примусове виконання постанови, а у випадках, коли виносилася постанова про конфіскацію, - документи, стверджуючі про надходження коштів, виручених від реалізації конфіскованої продукції, знарядь виробництва і сировини, а також документи, стверджуючі витрати, пов'язані з конфіскацією і реалізацією конфіскованих предметів;

10) особовий рахунок обліку нарахування і надходження суми штрафу чи коштів, виручених від реалізації конфіскованих предметів.

Постанови по справах про адміністративні правопорушення реєструються в книзі, яка повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена гербовою печаткою державної податкової інспекції, в цій же книзі реєструються також протоколи про адміністративне правопорушення, а також вчиняється відмітка про сплату штрафу, а у відповідних випадках про надходження коштів, виручених від реалізації конфіскованих предметів, вказуються дата сплати (надходження) і номер платіжного документа конфіскованих предметів з особових рахунків).