
- •Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа.
- •5. Основні розділи науки про мову:
- •Для тих, кому цікаво… (додатковий матеріал до заняття ) Стилі мови
- •Історична довідка
- •Процес спілкування. Види спілкування
- •Доповідь
- •Використання голосу
- •Практичні поради:
- •Мовний етикет
- •Зовнішня обстановка офісу і кабінету.
- •Одяг і зовнішній вигляд
- •Колір одягу
- •Візитні картки
- •Прийом підлеглих
- •Для тих, кому цікаво… (додатковий матеріал до заняття )
- •Техніка переконання
- •Пам'ятка критикованому
- •Лекція 3 (тематична) Лексичні норми сум План лекції
- •6. Склад лексики із стилістичного погляду:
- •Лекція 4 (тематична)
- •Для тих, кому цікаво… (додатковий матеріал до заняття ) у світі прізвищ
- •Лекція Числівник План
- •1.4. Відмінювання числівників:
- •Прийменник у ділових паперах План
- •4. Особливості використання прийменників у ділових паперах:
- •Умовна класифікація ділових паперів
- •Документи щодо особового складу
- •Автобіографія
Лекція Числівник План
І. Загальне поняття про числівник:
1.1. Числівник - самостійна частина мови.
1.2. Розряди числівників за значенням.
1.3. Числівники за будовою.
1.4. Відмінювання:
правила відмінювання кількісних числівників;
правила відмінювання порядкових числівників;
правила відмінювання збірних числівників;
правила відмінювання неозначено-кількісних числівників;
правила відмінювання дробових числівників.
ІІ. Зв'язок числівників з іменниками.
ІІІ. Правила вживання числівників у ділових паперах.
І. Загальне поняття про числівник:
1. 1. Числівник – самостійна частина мови, що відповідає на питання скільки? котрий? і вказує на кількість предметів та їх порядок при лічбі. В реченні виступає будь-яким членом: Два по три – шість. Будете орати трьома плугами. Сотий дім збудували. Подивилася Мирослава на другого та й зомліла.
1.2. Розряди числівника за значенням:
Кількісні (вказують на кількість предметів і відповідають на питання скільки?). Наприклад: три, двадцять п’ять;
Порядкові (вказують на порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра?);
Неозначені (вказують на невизначену кількість предметів): декілька, кілька, кільканадцять;
Дробові (1/2, 0, 6);
Збірні (двоє, семеро).
З
а будовою:
П
рості (мають один корінь): дв а ;
С
кладні (мають два і більше коненя в слові): дванадцять .
Складені (складаються з двох і більше слів): двадцять п’ять, сто тридцять два.
1.4. Відмінювання числівників:
Правила відмінювання кількісних числівників:
Кількісні числівники мають паралельні форми (для істот): шести (шістьох);
Сорок дев’яносто, сто мають закінчення - а в усіх відмінках, окрім Називного та Родового. Наприклад:
Н. сто дев’яносто один
Р. ста дев’яноста одного
Д. ста дев’яноста одному
Зн. Як у Н. або Р.в.
Ор. ста дев’яноста одним
М. на ста дев’яноста одному (однім)
50 – 80 – відмінюється тільки друга частина. Наприклад:
Н. вісімдесят сім
Р. вісімдесяти (вісімдесятьох) семи (сімох)
Д. вісімдесяти (вісімдесятьом) семи (сімом)
Зн. як у Н.в. або в Р.в.
Ор. вісімдесятьма (вісімдесятьома) сьома (сімома)
М. на вісімдесяти (вісімдесятьох) семи (сімох)
200 – 900 – відмінюються обидві частини. Наприклад:
Н. сімсот двадцять шість
Р. семисот (сімохсот) двадцяти (двадцятьох) шести (шістьох)
Д. семистам (сімомстам) двадцяти (двадцятьом) шести (шістьом)
Зн. Як у Н.в або в Р.в.
Ор. сьомастами (сімомастами) двадцятьма (двадцятьома) шістьма (шістьома)
М. (на, при) семистах (сімохстах) двадцяти ( двадцятьох) шести (шістьох)
Відмінювання порядкових числівників:
Відмінюються порядкові числівники як прикметники твердої групи (числівник третій відмінюється як прикметник м’якої групи). У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят третього.
Збірні числівники двоє, обоє, троє в непрямих відмінках мають форми від два, оба (давня форма), три: двох, двом…, обох, обом…, трьох, трьом…
Збірний числівник обидва (обидві) в непрямих відмінках мають форми: обох, обома, на обох.
Збірні числівники п’ятеро… одинадцятеро… в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: чотирьох, п’ятьом…
Неозначено-кількісні числівники відмінюються як числівник п’ять: кільканадцяти (кільканадцятьох)…
Відмінювання дробових числівників: відмінюються вони як звичайні числівники. Наприклад, двом третім, трьома п’ятими.
Числівники півтора, півтораста, півтори не відмінюються.
ІІ. Зв'язок числівників з іменниками:
Правила вживання числівників у ділових паперах:
Уживати треба тільки книжні числівники ( не півлітра, а 500 мл).
Дробові числа записуються переважно десятковими дробами або словами. Якщо у знаменнику стоїть 2,3,4, то замість 1/2, І/З, 1/4 треба писати і говорити половина, третина, чверть - без числівника одна.
Прості числівники (кількісні), що позначають однозначне число без назви одиниці виміру (іменника) пишуться словами: з п’яти замовлених ми отримали лише два.
У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам. Виняток - членування (рубрикація) тексту.
Складені числівники на початку речення пишуться словами ( не 6-й тиждень, а шостий тиждень), порядковий числівник другий вживається після числівника перший. У решті випадків уживають займенник «інший».
У формах М.в. однини порядкові числівники мають закінчення -ому, а не -їм: не на першім етапі, а на першому етапі.
Забороняється вживати паралельні й розмовні форми на позначення часу і вживати для цього прийменник у(в): зустріч відбудеться не пів на сьому, а зустріч відбудеться о 18.30.
Називаючи точний час, треба пам’ятати, що до 30 хвилин треба вживати прийменник на, а після 30 хвилин - прийменник за (не пів сьомої, а пів на сьому; не без десяти п’ять, а за десять п’ята). Пам’ятайте, що у певному контексті прийменник на вказує на приблизність (Повернулися на десяту годину).
А прийменник о (об) вказує на точний час (Повернулася об 11 годині).
Вживання прийменника у (в) можливе лише тоді, коли після нього йде слово кількість, розмір, сума, а далі - числівник із поясненням кількості, розміру, суми (чого): книжки у кількості 7 (сім) примірників, а не книжки кількістю сім примірників.
Багатозначні цифрові числа розбивають на класи за допомогою пропусків: 0 54 705.
Коли перераховують декілька порядкових числівників, то літери треба ставити лише після останнього: у 7, 15 та 19-му будинках .
Взагалі, якщо можна, уникайте прийменниково-відмінкових форм. Наприклад: дослідження проводять у три етапи – дослідження проводять трьома етапами.
Зауваження: між кількісними і збірними числівниками існує синонімія: двоє хлопців – два хлопці, два відра – двоє відер. При виборі граматичного синоніма враховуються особливості двох розрядів числівників. Так, збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле: троє синів. І вживаються на позначення невеликої кількості. Вони не можуть бути компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення, як сто п’ятеро учнів, є порушенням норми. Збірні числівники широко використовуються в розмовному стилі, художньому, а науковому й офіційно-діловому не є властиві. Кількісні ж числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри: сто зошитів, сорок метрів, дев’ять ділиться на три, нуль. Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні кількісних понять. Кількісні числівники належать до стилістично-нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі. Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим значенням: десять – десяток, дванадцять – дюжина, сто – сотня, одна друга – половина, одна третя – третина, одна четверта – чверть.
Збірні числівники обидва, обоє, обидві синонімічні займенниковим виразам: “і цей і той”, “і один і другий”, “і ця і та” “і одна і друга”.
Література:
Волкотруб Г.І. Стилістика ділової мови. – К.: МАУП, 2002, с.107-115.
Глущик С.В. Сучасні ділові папери.-К.: А.С.К., 2003, с.169-173.
Жовтобрюх М.А. Курс сучасної української літературної мови, частина 1.-К.:
Радянська школа, 1961, с.27-50.
Зубков М.Г. Мова ділових паперів.- Х.: Майдан, 2002, с.349-350.
Мацько Л.І. Довідник для вступників з української мови.-К.: Либідь, 1992, с.41-52
Український правопис/ АН України, Ін-т мовознавства ім.. О.О.Потебні; Ін-т укр.
мови.-7-ме вид., випр. і допов. - К. : Наукова думка , 1999.