5.2.Визначення довжини відходів ниток при пробиранні і прив'язуванні
Довжина відходів при пробиранні:
,
м (6.8)
де 1 - довжина кінців, що зрізаються, необхідних для паралелізації ниток на навої перед пробиранням (нитки затискаються гребінками після шліхтування або заклеюються клейким папером і зрізаються).
Довжина відходів при прив'язуванні:
,
м (6.9)
де 1 - довжина зрізаємих кінців (см. відходи при пробиранні);
2 – довжина кінців, які зрізаються разом з ремізним приладом.
Норми відходів ниток при пробиранні і прив’язуванні представлені в табл. 5.
6. Перемотування утоку
Перемотування утоку для безчовникових ткацьких верстатів здійснюється на мотальних машинах і автоматах. Для човникових верстатів утокові нитки перемотують на утоково-мотальних автоматах типу УА-300.
Приклад. Перемотування утоку з бобін на утокові шпулі для човникових верстатів здійснюється на утоково-мотальному автоматі УА-300-3М. Автомат має бункерне живлення мотальних голівок порожніми шпулями. Розкладка нитки на шпулі відбувається механізмом безінерційного розкладача, що дозволяє перемотувати нитку з великою частотою обертів веретена.
Технічна характеристика утоково-мотального автомату представляється у вигляді таблиці.
6.1. Технологічні параметри підготовки утоку до ткацтва
Лінійна швидкість
Лінійна швидкість при перемотуванні пряжі на утоковомотальних автоматах розраховується за формулою:
,
м/хв.
де V1 – швидкість поступального руху утокового пакування;
V2 – переносна швидкість руху нитки (залежить від діаметру намотки на шпулю і від частоти обертів веретена).
Частота обертання веретена досягає 10000-12000 хв-1, а лінійна швидкість 400-600 м/хв.
Натяг нитки при перемотуванні створюється натяжними приладами і не перевищує 8% від міцності (розривного навантаження) нитки.
Щільність намотування.
Щільність намотування нитки на утокову шпулю складає 0,45 - 0,6 г/см3 для бавовняної пряжі різної товщини.
При виготовленні тканин на безчовникових ткацьких верстатах технологічні параметри перемотування утоку розраховуються так само, як і для основної пряжі.
7. Волого-теплова обробка утокових ниток
В залежності від роду волокнистого матеріалу і типу ткацького верстату застосовують чотири виду підготовки утокової пряжі: зволоження, емульсування, запарювання і замаслювання фарбованої пряжі. З цією метою використовують наступне обладнання: машина ЕУ-98-1 для емульсування і зволоження пряжі продуктивністю до 360 кг/год сухої пряжі; камери вакуумного запарювання АШР-3М і АШР-2М для однониткової і крученої пряжі продуктивністю до 500 і 1000 кг/год відповідно.
Таблиця 1
Рід волокна, з якого виготовлена пряжа |
Коефіцієнт С |
Лінійна щільність ниток, текс |
Технологічні процеси ткацького виробництва |
||||||||||
Перемотування |
Снування |
Шліхтування |
|||||||||||
швидкість, м/хв |
витягування, % |
об’ємна щільність, г/см3 |
обривність, обр/млн.м |
швидкість, м/хв |
витягування, % |
об’ємна щільність, г/см3 |
обривність, обр/млн.м |
витягування, % |
об’ємна щільність, г/см3 |
обривність, обр/млн.м |
|||
Бавовняне |
1,25 |
< 15 |
1000 |
0,3 |
0,43 |
4,0 |
750 |
0,2 |
0,51 |
2,0 |
1,1 |
0,53 |
1,0 |
1,25 |
> 15 |
1200 |
0,2 |
0,42 |
3,0 |
800 |
0,1 |
0,50 |
1,5 |
1,0 |
0,52 |
0,8 |
|
Шерстяне камвольне |
1,26 |
50 |
700 |
0,3 |
0,38 |
8,0 |
600 |
0,2 |
0,46 |
5,0 |
1,2 |
0,48 |
2,5 |
1,26 |
50 |
600 |
0,2 |
0,40 |
6,0 |
650 |
0,1 |
0,45 |
4,0 |
1,1 |
0,47 |
2,0 |
|
Шерстяне апаратне |
1,30 |
100 |
500 |
0,4 |
0,35 |
15,0 |
400 |
0,3 |
0,44 |
11,0 |
1,4 |
0,46 |
5,0 |
1,30 |
100 |
400 |
0,3 |
0,33 |
13,0 |
450 |
0,2 |
0,42 |
9,0 |
1,2 |
0,44 |
4,5 |
|
Льняне |
1,22 |
50 |
700 |
0,2 |
0,53 |
7,0 |
600 |
0,2 |
0,58 |
7,0 |
0,60 |
0,60 |
3,5 |
1,22 |
50 |
500 |
0,1 |
0,52 |
6,0 |
500 |
0,1 |
0,56 |
5,0 |
0,58 |
0,58 |
2,5 |
|
Віскозне |
1,05 |
25 |
400 |
2,0 |
0,78 |
6,0 |
500 |
1,8 |
0,66 |
3,0 |
4,5 |
0,68 |
1,5 |
1,05 |
25 |
500 |
1,8 |
0,74 |
5,0 |
600 |
1,5 |
0,65 |
2,0 |
4,0 |
0,67 |
1,0 |
|
Ацетатне |
1,13 |
25 |
500 |
1,5 |
0,78 |
12,0 |
500 |
1,3 |
0,66 |
10,0 |
3,5 |
0,68 |
5,0 |
1,13 |
25 |
550 |
1,0 |
0,76 |
11,0 |
550 |
1,0 |
0,65 |
9,0 |
3,0 |
0,67 |
4,5 |
|
Капронове |
1,20 |
25 |
400 |
0,3 |
0,78 |
4,0 |
500 |
0,2 |
0,68 |
5,0 |
2,0 |
0,70 |
2,5 |
1,20 |
25 |
500 |
0,2 |
0,75 |
3,0 |
600 |
0,1 |
0,66 |
4,0 |
1,5 |
0,68 |
2,0 |
|
Лавсанове |
1,08 |
25 |
450 |
0,5 |
0,79 |
4,0 |
550 |
0,4 |
0,68 |
4,0 |
2,5 |
0,70 |
2,0 |
1,08 |
25 |
500 |
0,4 |
0,76 |
2,0 |
600 |
0,3 |
0,66 |
3,0 |
2,0 |
0,68 |
1,5 |
|
Таблиця 2
Норми відходів ниток при перемотуванні
Відходи, м |
Галузі ткацького виробництва |
||||
бавовняна |
шовкова |
шерстяна |
льняна |
фарбована пряжа |
|
1 |
1,2-1,5 |
0,5 |
0,5 |
1,0 |
5 |
2 |
0,75 |
0,5 |
0,5 |
0,75 |
0,75 |
3 |
1,75 |
1,5 |
1,5 |
1,75 |
45 |
4 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
Таблиця 3
Норми відходів ниток при снуванні
Відходи, м |
Галузі ткацького виробництва |
|||
бавовняна |
шовкова |
шерстяна |
льняна |
|
|
1…2 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1 |
0,5…1,5 |
0,5 |
0,5 |
1,0 |
2 |
6,0 |
10,0 |
8,0 |
8,0 |
Таблиця 4
Норми відходів ниток при шліхтуванні
Відходи, м |
Галузі ткацького виробництва |
|||
бавовняна |
шовкова |
шерстяна |
льняна |
|
1 |
2,5 |
1,0 |
- |
2,5 |
2 |
0,2% від довжини ниток на снувальних валиках |
|||
3 |
для багатобарабанних машин 26 м, для камерних 36 м, для перегінних 6-6,5 м |
|||
Таблиця 5
Норми відходів ниток при пробиранні і прив’язуванні
Відходи, м |
Галузі ткацького виробництва |
|||
бавовняна |
шовкова |
шерстяна |
льняна |
|
1 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
2 |
1,0 |
0,5 |
0,5 |
1,0 |