- •Методичні вказівки до виконання курсових робіт
- •«Технології соціальної роботи»
- •1. Загальні положення
- •2. Орієнтовна тематика курсових робіт
- •3. Вимоги до структурних елементів курсової роботи, їх обсяг
- •Основна частина
- •4. Вимоги до оформлення курсових робіт
- •5. Порядок перевірки та оцінювання курсових робіт
- •6. Порядок захисту курсових робіт
- •7. Додатки
5. Порядок перевірки та оцінювання курсових робіт
Наукова праця студентів повинна бути написана логічно, послідовно, необхідні умови – дотримання єдності стилю викладу матеріалу, бездоганна орфографічна, синтаксична й стилістична грамотність відповідно до встановлених норм сучасної української мови. Науковий стиль викладу має свої специфічні особливості. Його ознаками є: точність, абстрактність, логічність.
Точність ‒ це термінологічність словникового складу наукового стилю, спеціальна, термінологічна лексика.
Абстрактність виражається у використанні форми від третьої особи: «Тези С.У. Юшкова викликають певний інтерес...», або «Багато вчених вважають...», або «Провідні українські соціологи визначають адаптацію як...» і т.п. При описі власних дій або висновків, студент повинен вживати форму від першої особи в множині: «Ми зупинилися на даному питанні...», «Зупинимося докладно на...», «Ми вважаємо, що автор...» або «На наш погляд...», «На нашу думку...», «Як показують наші дослідження...».
Логічність і доказовість наукового тексту знаходять своє відбиття в його композиції. Пасивні обороти мови («піддається аналізу...», «зроблено відповідно до класифікації», «позначена відсутність переконливих доказів»), безособові пропозиції («Цікаво помітити, що такі висновки не відповідають...», «Може здатися, що визначення права...», «Загальновідомо, що...»), уживання вступних слів (по-перше, нарешті, звичайно, так званий, безсумнівно, відповідно до визначення) ‒ все це служить підкресленню логічного порядку викладу автором роботи своїх думок.
При перевірці курсової роботи основна увага звертається на зміст викладеного матеріалу, його логічність, послідовність, повноту, репрезентативність, загальну грамотність, відповідність стандартам, а також зовнішнє оформлення титульної сторінки, тексту роботи, списку використаних джерел та додатків.
6. Порядок захисту курсових робіт
Завершена курсова робота подається науковому керівнику для перевірки. Після завершення роботи над рукописом студент готує доповідь на захист перед комісією, що призначається завідувачем та складається із викладачів кафедри. Захист курсової роботи відбувається публічно перед студентською групою.
Доповідь може мати довільну форму, але в ній доцільно висвітлити такі важливі питання роботи:
обґрунтування актуальності теми дослідження;
об'єкт, предмет, мета та завдання дослідження;
якими методами здійснювалася реалізація завдань дослідження;
що вдалося встановити, виявити, довести у відповідності до завдань дослідження;
елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях;
з якими труднощами довелось зіткнутися в процесі дослідження, які положення, або може гіпотези не знайшли підтвердження.
Доповідь не повинна перевищувати за часом 10 хвилин.
Для кращого сприймання присутніми матеріалу можна підготувати презентацію – електронну або на великих аркушах паперу – основні визначення понять, таблиці, діаграми, графіки, висновки.
Доповідь можна читати з написаного тексту, але краще розповідати. Це дасть можливість повніше уявити, наскільки ґрунтовно студент опанував матеріал наукового дослідження.
Після доповіді члени комісії і присутні студенти задають доповідачу питання. Запитання можуть бути пов'язані з темою курсової роботи, а можуть бути значно ширші від теми роботи, оскільки захист має своєю метою виявити не лише знання з теми дослідження, але й рівень підготовки студента з дисципліни, з якої написана курсова робота та рівень загальної підготовки студента зі спеціальності на даний час.
Під час захисту курсової роботи студент зобов’язаний надати вичерпні відповіді на всі зауваження та запитання. Оцінка виставляється після захисту всіх студентів на закритому засіданні комісії і оголошується на відкритому засіданні.
Результати захисту визначаються за 100-бальною шкалою оцінювання та оцінками «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».
Таблиця 2
Переведення балів внутрішньої 100-бальної шкали оцінювання
в 4-бальну національну шкалу та 7-бальну шкалу ECTS
Оцінка за 100-бальною шкалою |
Оцінка за національною шкалою |
Оцінка за шкалою ECTS |
|
Оцінка |
Пояснення |
||
90-100 |
Відмінно |
А |
Відмінно |
82-89 |
Добре |
В |
Дуже добре |
75-81 |
С |
Добре |
|
67-74 |
Задовільно |
D |
Задовільно |
60-66 |
Е |
Достатньо |
|
35-59 |
Незадовільно з правом перескладання |
FX |
Недостатньо |
1-34 |
Незадовільно з обов’язковим повторним курсом |
F |
Недостатньо |