Основна частина

Перший розділ (близько десяти сторінок) роботи присвячується висвітленню теоретичних аспектів проблеми (об’єкту дослідження) на основі аналізу наукових літературних джерел і власних досліджень. Огляд літератури з теми дослідження включає найцінніші, найактуальніші роботи.

Добір і вивчення літератури для виконання курсової роботи є одним з важливих етапів роботи студента. Огляд літературних джерел дає можливість виявити професійну компетентність дослідника, його особистий внесок в розробку теми порівняно з уже відомими дослідженнями. Вивчення літератури здійснюється не для запозичення матеріалу, а для обдумування знайденої інформації і вироблення власної концепції.

У кожному разі при використанні літературних джерел необхідно вказувати, звідки воно запозичене. Курсові роботи без таких посилань до захисту не допускають­ся.

У першому розділі курсової роботи, як правило, описують влас­не бачення об’єкту дослідження. У назву розділу можна включити формулювання проблеми, але в ширшому контексті. Загалом назва і зміст цього розділу повинні вказувати на стан досліджуваної пробле­ми. Завершити огляд треба коротким висновком про ступінь вивченості в літературі основних аспектів теми.

Другий розділ роботи (близько десяти сторінок) присвячується опису предмета дослідження, тобто конкретних способів, методів, технологій соціальної роботи з певною групою клієнтів. Цей опис робиться також на основі аналізу наукових літературних джерел і власних досліджень.

Третій розділ курсової роботи (близько десяти сторінок) є власним практичним внеском студента у зміст досліджуваної проблеми. Зміст третього розділу значною мірою залежить від стратегії дослідження. Зазвичай спочатку наводять характеристику методів і авторських методик, що використовуються для дослідження пробле­ми.

Далі описують конкретні методики і процедури здійснення дослідження. Якщо методика стандартизована й часто використовується в науковому обігу, можна обмежитись посиланням на автора методики і джерело. Якщо методика маловідома, потрібно викласти її докладні­ше. Слід описати також процедуру дослідження: коли і за яких умов воно виконувалось, а також методи обробки даних. Емпіричне дослідження повинно ґрунтуватись на додержанні етич­них принципів роботи соціального працівника.

У цьому розділі розкривають зміст практичної роботи, характери­зують і описують результати дослідження. Кінцевим підсумком третього розділу, а також логічним результатом всього дослідження повинна бути власна розробка студента у напрямку рішення обраної проблеми дослідження. Це може бути:

1) пошук шляхів удосконалення існуючих методів та технологій соціальної роботи (наприклад, розробка рекомендацій);

2) розробка нової власної технології (діагностичної методики; програми діяльності соціального працівника, команди спеціалістів або соціальної служби; моделі нової соціальної служби; соціального проекту тощо).

Завершуючи написання курсової роботи, необхідно систематизувати ілюстра­тивний матеріал. Ілюстрації можна подавати в тексті або оформити як додатки.

Звертаємо увагу на те, що кожен підрозділ та розділ курсової роботи повинен закінчуватися короткими висновками, що відображають найсуттєвіший зміст набутих у процесі дослідження знань.

Висновки (дві-три сторінки). Наприкінці курсової роботи наводять підсумки, де у стислому вигляді подають суттєві результати роботи згідно з її метою і завданнями. Висновки мають бути всебічно обґрунтовані в тексті роботи. Вони повинні коротко, але ґрунтовно резюмувати проведене дослідження. Основна вимога до цієї частини ‒ не повторювати зміст вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.

Список використаних джерел. Список використаних джерел ‒ елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список ‒ одна із суттєвих частин роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

Основними джерелами наукової інформації є монографії, словники, енциклопедії, науково-інформаційні довідники, хрестоматії, збірники наукових праць, періодичні видання, навчальна література, надруковані документи, інформаційні ресурси Інтернету. Щодо останнього, слід зауважити, що науковим джерелом вважаються тільки офіційно зареєстровані сайти офіційних установ (наприклад Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України, науково-дослідних інститутів, наукових бібліотек), документи приватного походження, наукова література (монографії й статті). При виявленні необхідного для роботи матеріалу дослідник повинен зафіксувати точну електронну адресу (так званий URL) і дату звертання до сайту.

Відомості про джерела, включені до списку, треба давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць (див. Додаток Г).

Додатки. У разі потреби для повноти сприйняття курсової роботи до додатків можна включити допоміжний матеріал: проміжні математичні розрахунки, формули та таблиці; інструкції та методики; ілюстрації допоміжного характеру.