3

Київський національний університет імені тараса шевченка

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ТАКТИКИ ТА ОПЕРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА

ДИСЦИПЛІНА: Тактика

ВОС – всі спеціальності

Тема № 13. Основи організації зв’язку в підрозділах і частинах.

Заняття № 1. Основи організації зв’язку в підрозділах і частинах.

м. Київ-2006 р.

Київський національний університет імені тараса шевченка

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра тактики та оперативного мистецтва затверджую

Начальник кафедри тактики

та оперативного мистецтва

полковник С. А.ШВОРОВ

“___”_________________2006 р.

Лекція для проведення заняття з курсантами

ВОС – всі спеціальності

Дисципліна Тактика

Тема № 13. Основи організації зв’язку в підрозділах і частинах.

Заняття № 1. Основи організації зв’язку в підрозділах і частинах.

Розроблена у відповідності до навчальної програми 200 р.

Розглянута на засіданні кафедри тактики та

оперативного мистецтва і рекомендована для використання в навчальному процесі.

Протокол № від 200 р.

м. Київ-2006 р.

Навчальна мета: Вивчити організацію зв’язку в підрозділах та частинах.

Вивчити вимоги до організації зв’язку.

Виховна мета: Формувати професійну компетентність у тих хто навчається.

Час: 2 години.

Матеріальне забезпечення: слайди „Радіомережа”, „Радіонапрямок”,

„Зв’язок за напрямком”, „Зв’язок за віссю”.

Література:

1. Бойовий статут Сухопутних військ ч. III. Взвод, відділення, танк.

2. Посібник «Підготовка офіцерів запасу СВ».

3. Керівництво з радіо зв’язку ч. II. Правила радіозв’язку.

Навчальні питання і розподіл часу:

І. Вступ - 10 хвилин

ІІ. Основна частина. - 65 хвилин

1. Організація радіозв’язку в радіомережах і на радіо напрямках

- 25 хвилин

2. Організація проводового зв’язку - 20 хвилин

3. Радіообмін, вимоги до ведення радіопереговорів - 20 хвилин

ІІІ. Висновки - 5 хвилин

Організаційно-методичні вказівки

Під час проведення лекції з тими, хто навчається слід звернути увагу на керівні документи при організації зв’язку та практичне виконання вимог щодо ведення радіопереговорів посадовими особами. Під час проведення заняття матеріал лекції ілюструвати слайдами.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Вступ - 10 хвилин

- прийняти рапорт чергового по взводу;

- перевірити присутність курсантів та їх готовність до заняття;

- провожу контрольне опитування по минулій темі;

- оголосити тему, мету заняття, учбові питання.

ІІ. Основна частина - 65 хвилин

ВСТУП

Зв’язок є основним засобом, що забезпечує управління військами. Своєчасна організація і підтримання безперебійного зв’язку є найважливішими обов’язками командира і штабу.

Маневрений характер сучасного бою призводить до частої і різкої зміни обстановки і значно підвищує вимоги до управління військами.

Однією з основних умов, що забезпечує успіх в бою, є тверде, гнучке та безперервне управління військами. Воно можливе при своєчасному і наполегливому проведенні в життя рішень командира, безперервному зборі відомостей про обстановку, а також при безперервно діючому зв’язку.

Особисте спілкування командира з підлеглими як найкращий спосіб керівництва військами в сучасних умовах не може забезпечити управління військами. Різкі зміни обстановки в бою і вимоги високої мобільності управління військами не дозволяють обмежуватись лише спілкуванням командирів, а й зобов’язують застосовувати різноманітні технічні засоби зв''язку.

Де б не знаходився командир: на своєму пункті управління, в бойових порядках військ чи в русі - йому повинні бути забезпечені збір відомостей про обстановку, доведення його волі до підлеглих і отримання відомостей від них, інформація сусідів і командирів взаємодіючих частин і підрозділів, а також зв’язок зі старшим командиром. Все це можливе при безперебійно діючому зв’язку.

Без добре організованого і належно діючого зв’язку неможливо управляти військами. Слід завжди пам’ятати, що втрата зв’язку неминуче призводить до втрати управління військами, а це в сучасному бою зовсім неприпустимо.

Тому, правильно організована мережа і чітка її робота в будь-якій обстановці забезпечують командиру та його штабу надійне управління військами і багато в чому сприяють успішному виконанню військами поставлених перед ними задач.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ РАДІОЗВ’ЗКУ В РАДІОМЕРЕЖАХ І ПО РАДІОНАПРЯМКАХ.

Правильна організація зв’язку і підтримання його в ході бою залежать передусім від своєчасної постановки задачі начальнику зв’язку командиром або начальником штабу.

Командир несе повну відповідальність за управління підпорядкованими йому військами та їх бойову діяльність. Тому, приймаючи рішення на бій, він визначає організацію управління, а отже, й основні задачі зв’язку в майбутньому бою (чи в бою, який має бути). При організації взаємодії командир визначає умови та порядок підтримання зв’язку із взаємодіючими частинами і підрозділами.

За необхідності він заслуховує пропозиції начальника зв’язку з питань місця для пунктів управління і організації зв’язку.

Начальник штабу відповідно до рішення, що прийнято командиром, організовує управління і здійснює загальне керівництво організацією зв'язку. Визначаючи задачі зв’язку, начальник штабу повинен враховувати реальні можливості підрозділу зв’язку, а також тактико-технічні дані засобів зв’язку, які є. При постановці задачі зі зв’язку він вказує начальнику зв’язку:

- з ким і до якого терміну повинний бути встановлений зв’язок;

- порядок застосування різноманітних засобів зв’язку відповідно до обстановки і порядок користування зв’язком.

Зв’язок механізованих (танкових) частин і підрозділів з артилерією при окремому розташуванні їх пунктів управління встановлюється по радіо та рухомих засобах, які виділяються кожною взаємодіючою частиною і підрозділом. Проводовий зв’язок, якщо він використовується, встановлюється засобами артилерії. Крім того, взаємодія механізованих і танкових підрозділів з артилерією забезпечується, як правило, через артилерійських спостерігачів, які висилаються в бойові порядки цих підрозділів із своїми радіозасобами.

Зв’язок між сусідніми по фронту частинами і підрозділами встановлюється залежно від обстановки різноманітними засобами. За зв’язок по фронту відповідає правий сусід, його ж засобами встановлюється проводовий зв’язок. Відповідальність за зв’язок з підлеглими покладається на вищестоящий штаб.

Відповідальність за встановлення зв’язку від тилу до фронту покладається на штаб частини, який знаходиться у другому ешелоні чи в тилу.

У підрозділах і частинах Сухопутних військ для організації зв’язку застосовуються радіо, проводові, рухомі та сигнальні засоби. Кожний з цих засобів має свої позитивні показники та недоліки. Властивостями кожного засобу зв’язку визначається його значення та можливість використання. Вибір тих чи інших засобів зв’язку і способів організації в кожному окремому випадку вирішується виходячи з конкретних умов бойової обстановки, а також наявності сил і засобів зв’язку.

У сучасному бою радіозв’язок є найважливішим, а в багатьох випадках єдиним засобом, здатним забезпечити безперервне управління підрозділами в найскладніших умовах обстановки і при знаходженні командирів і штабів в русі.

Радіозв’язок може бути встановлений з командирами і штабами, місце розташування яких невідомо, через територію, зайняту противником, і через непрохідні ділянки місцевості. Він дозволяє здійснювати передачу бойових наказів, розпоряджень, донесень і сигналів одночасно більшій кількості кореспондентів.

Поряд з позитивними властивостями радіозв’язок має й деякі недоліки: противник може перехопити наші передачі, а також визначати за допомогою пеленгаторів райони, в яких знаходяться наші радіостанції, що працюють на передачу. Однак слід зауважити, що високі темпи бойових дій ускладнюють організацію пеленгування, особливо радіостанцій батальйонних і полкових радіомереж, які часто змінюють своє місцерозташування.

До недоліків радіозв’язку слід також віднести взаємні перешкоди, які утворюються радіостанціями, що працюють в одному й тому самому діапазоні частот, а також залежність стійкості радіозв’язку від атмосферних і місцевих електричних перешкод у місці прийому і умов проходження коротких хвиль.

Існують два основних способи організації радіозв’язку: радіомережа і радіонапрямок.

У роті, батальйоні та бригаді, як правило, встановлюється зв’язок по радіомережі.

Р А Д І О М Е Р Е Ж А - це такий спосіб організації радіозв’язку, при якому зв’язок командира (штабу) з декількома підпорядкованими (взаємодіючими) командирами (штабами) здійснюється за допомогою однієї радіостанції, що працює з радіостанціями цих командирів (штабів) на встановлених для них радіоданих.

Слайд №1.

Кама

(головна)

1 5915

В олга Дон

Дніпро

Склад і порядок роботи радіомережі визначаються її призначенням і залежать від обстановки. Як правило, до складу радіомережі повинні входити не більше 4-5 радіостанцій, інакше радіомережа стає важко керованою (чи такою, що важко управляється).

Виняток становлять танкові радіомережі та спеціальні радіомережі сповіщення, в яких в основному передаються короткі команди, донесення та сигнали.

Робота в радіомережі залежно від її призначення може бути організована на загальній частоті або в різних частотах прийому і передачі, на одній викличній і декількох робочих частотах і на частоті чергового прийому.

Р А Д І О Н А П Р Я М О К - це такий спосіб організації радіозв’язку між двома командирами (штабами), при яких у кожного з них знаходяться радіостанції, що працюють на встановлених для них радіоданих.

Слайд №2.

"Байкал" "Ладога"

Робота в радіонапрямках може бути організована на одній чи на різноманітних частотах передачі та прийому.

Кожний з цих способів організації радіозв’язку має свої позитивні сторони і недоліки. Порівнюючи радіомережу з радіонапрямком, слід відмітити, що радіонапрямок дозволяє швидше входити в зв'язок, забезпечує найбільш пропускну здатність при радіообміні і краще маскує роботу зв’язку.

Але організація зв’язку по радіонапрямку потребує більшого витрачання радіозасобів, робочих частот і не забезпечує циркулярної передачі.

Всі ці недоліки повністю виключаються при організації зв''язку по радіомережі. Крім того, цей спосіб дає можливість мати зв’язок по одній радіомережі не тільки старшому командиру з підлеглими, а й підлеглим між собою. Дуже важливо також, що всі радіостанції даної мережі можуть слухати і приймати всі накази і розпорядження, що віддаються старшим командиром, а також інформацію підлеглих.

До недоліків способу організації зв’язку по радіомережі слід віднести меншу порівняно з радіонапрямком пропускну здатність, неможливість одночасної роботи на передачу декількох радіостанцій (без переходу на іншу хвилю). Великим недоліком цього способу є також й те, що противнику полегшується можливість слідкувати за роботою радіостанцій даної мережі, тому що вони працюють на одній хвилі.

Зв’язок по радіомережам організується для управління підпорядкованими підрозділами, зв’язку між взаємодіючими частинами і передачі сигналів сповіщення.

Зв’язок по радіонапрямку, як правило, організується для управління частинами, що діють на головному напрямі або виконують особо відповідальні задачі, коли до надійності зв''язку, його пропускної здатності і потайності дії ставляться найбільш підвищені вимоги.

Крім вказаних способів організації радіозв’язку існує спосіб взаємного входження в радіомережі. Найбільш часто він застосовується для встановлення зв’язку між взаємодіючими частинами і підрозділами, а також для зв’язку між сусідами. Після входження цим способом в зв’язок при необхідності ведення тривалих переговорів чи радіообміну радіостанції взаємодіючих командирів слід переводити на іншу частоту.

В кожній радіомережі і на кожному радіонапрямку радіостанція старшого командира головна.

Наприклад: радіостанція командира батальйону - головна в радіомережі батальйону, а всі радіостанції, що входять в цю радіомережу, зобов’язані виконувати її вимоги.

Головна радіостанція контролює роботу радіомереж, слідкує за порядком роботи в радіомережах, а також за точним виконанням дисципліни зв’язку, особливо за дотриманням правил радіообміну. За необхідності головна радіостанція допомагає в установленні та підтриманні зв'язку між радіостанціями даної радіомережі.

Призначення всіх радіоданих і порядок їх зміни встановлюються розпорядженням старшого начальника зв’язку. Використання довільних радіоданих категорично забороняється, тому що це може призвести до серйозних порушень радіозв’язку.

Робота в ротних, і батальйонних радіомережах здійснюється в телефонному режимі. Тому при користуванні радіозв’язком необхідно суворо дотримуватись правил скритого управління військами.

Якщо між двома радіостанціями зв’язку нема внаслідок їх недостатньої потужності чи несприятливих умов розповсюдження радіохвиль, радіозв’язок встановлюється за допомогою проміжних станцій. Проміжні станції здійснюють переприйом (ретрансляцію) радіопередач.

Слайд №3.

159

" Береза" "Сокіл"

"Сосна" "Грач"

пункт ретрансляції

Для зручності користування радіозв’язком може застосовуватись дистанційне управління радіостанціями.

Сутність дистанційного управління полягає в наступному. Для управління радіостанцією на відстані на робочому місці командира встановлюється телефонний апарат, який через лінію управління підключається до радіостанції.